LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС305/2221/21

від 01.04.2025 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, призначити до судового розг…

УХВАЛА 01 квітня 2025 року м. Київ справа № 305/2221/21 провадження № 61-3777св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М., (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року у складі судді Марусяка М. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у складі суддів Мацунича М. В., Фазикош Г. В., Куштана Б. П., ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області у задоволенні позову відмовлено. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року змінено, викладено правове обґрунтування мотивувальної частини стосовно відмови у задоволенні позову в редакції постанови, та залишено без змін резолютивну частину рішення суду першої інстанції. 15 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає таке: суди не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17, від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у справі. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. 12 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. У частині другій статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не ухвалював рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко О. М. Ситнік І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»