Постанова 4803 № 185/7074/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2631/25 Справа № 185/7074/24 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-РЗ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, - за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-РЗ», на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 01.07.2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки. В якому просила суд, припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки площею 6,6695 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кочережківської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223584000:01:002:0959, укладений 09.01.2018 року між ОСОБА_2 (спадкоємицею якого є ОСОБА_1 ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара». КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-РЗ» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено. Припинено шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки площею 6,6695 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кочережківської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223584000:01:002:0959, укладений 09.01.2018 року між ОСОБА_2 (спадкоємицею якого є ОСОБА_1 ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0032810011 від 01.07.2024 р., а саме в розмірі 605,60 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 18.12.2024 рокувід Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-РЗ», надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що 19.06.2024 року Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/2204/24 про банкрутство ТОВ «Агріколь Самара», а тому вона повинна розглядатися в межах справи про банкрутство. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 07.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ставиться питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 адвокат Кравченко Є.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.70-76), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6695 га з кадастровим номером 1223584000:01:002:0959, розташованої на території Кочережківської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.07.2020 року, виданого державним нотаріусом Другої павлоградської держнотконтори Дутчак Ю.С., зареєстрованого в реєстрі за №813. 09.01.2018 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, інше речове право за яким було зареєстровано державним реєстратором Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 19.01.2018 року, що підтверджується Витягом з ДРРПНМ від 25.01.2018 року. Також, ОСОБА_2 та відповідачем було підписано акт приймання -передачі земельної ділянки в оренду від 09.01.2018 року, відповідно до якого вищезазначена земельна ділянка була передана в оренду відповідачу ТОВ « Агріколь-Самара». 09.01.2018 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельної ділянки від 09.01.2018, якою були внесені зміни в пункт 3.1 Договору щодо орендної плати та Додаткову угоду № 2 до Договору оренди земельної ділянки від 09.01.2018, якою були внесені зміни в розділ 6 пункт 6.5, 6.5.1, 6.6 Договору щодо орендної плати. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна щодо об`єкта нерухомого майна орендарем земельної ділянки площею 6,6695 га з кадастровим номером 1223584000:01:002:0959 переданої в оренду ТОВ «Агріколь- Самара» є ТОВ «Актив-РЗ» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 897, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. Відповідно до довідки ТОВ «Агріколь-Самара» від 17.06.2024 року на адвокатський запит вбачається, що орендна плата ОСОБА_2 або його спадкоємиці ОСОБА_1 за 2020 та 2021 роки сплачена повністю, орендна плата за 2022, 2023 та 2024 роки не сплачувалась. У відповідності до п. 5.2.3. Договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату. Пунктом 3.6. Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, до орендаря застосовується відповідальність, встановлена п. 7.1. цього договору. Згідно п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання цього договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Пунктом 6.2. Договору передбачено, що цей Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо дострокового розірвання Договору чи зміни його умов ці питання вирішуються у судовому порядку. В зв`язку з викладеним, беручи до уваги визнання позовних вимог відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Суд вважає, що можливі факти сплати коштів ТОВ "АКТИВ-РЗ" на користь ТОВ "Агріколь-Самара" не впливають на факт несплати відповідачем орендної плати, оскільки позивач не є стороною правовідносин між ТОВ "АКТИВ-РЗ" та ТОВ "Агріколь-Самара" та фактично не отримав орендну плату. Позивач посилається на те, що ТОВ "АКТИВ-РЗ" є правонаступником ТОВ "Агріколь-Самара", проте суду не надано жодних доказів цього. Навіть у разі наявності суборенди, ТОВ "АКТИВ - РЗ" не є правонаступником спірного договору оренди. Також не надано й доказів порушення прав з боку ТОВ "АКТИВ-РЗ". З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки. Відповідно до змісту статей 629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору є також орендна плата. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. За правилами статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Згідно зі статтями 3, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що відповідачем ТОВ «Агріколь Самара» визнано позовні вимоги, що дає підстави для задоволення позову. Щодо підсудності справи, то відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Розглянута справа стосується земельних правовідносин, а саме вирішено питання про розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, у позові не йдеться про стягнення з відповідача будь-яких сум, а тому позивачку не можливо віднести до будь-якої черги кредиторів, що виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства. При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ-РЗ» залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 01.04.2025 року. Судді: