Постанова Хмельницький апеляційний суд № 681/1254/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2025 року м. Хмельницький Справа № 681/1254/24 Провадження № 22-ц/820/647/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Демчук В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року (суддя Горщар А.Г.). Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Полонського районного суду від 31.07.2023 у справі № 681/753/23 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.05.2023 і до досягнення дітьми повноліття. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення, подала для примусового виконання до Полонського відділу ДВС, де він перебуває на виконанні. Вказувала, що, у зв`язку з невиконанням судового рішення відповідачем та ухиленням від сплати аліментів, починаючи з травня 2023 року по червень 2024 року виникла заборгованість зі сплати аліментів. А тому, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню неустойка (пеня) за час невиконання відповідачем обов`язку по сплаті аліментів за період з 24.05.2023 по 01.02.2024, яка, за розрахунком позивачки, становить 515074,51 грн, яку остання просила суд стягнути на її користь. Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 216653,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 2166,53 грн судового збору. Додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4200 грн. Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, посилається на порушення норм матеріального права. Зазначає, що йому до лютого 2024 року не було відомо про стягнення з нього аліментів, оскільки відповідач за адресою зареєстрованого місця проживання не проживає, а, відповідно до довідки №1540/д/45 від 25.10.2023, з 26.10.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_3 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, брав безпосередню участь у бойових діях та захищав територіальну цілісність України. Вказує, що з моменту обізнаності щодо наявного боргу, одразу почав сплачувати аліменти і станом на червень 2024 року у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Вважає, що не винен у виникненні заборгованості по аліментів, оскільки ні позивачка, ні державний виконавець не повідомили його про стягнення з нього аліментів, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, умислу не сплачувати аліменти або сплачувати у меншому розмірі у боржника не було. Позивачка ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_7 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення Полонського районного суду Хмельницької області у справі № 681/753/23 про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання дітей було винесено 31.07.2023. Вказане судове рішення набрало законної сили 23.11.2023, адже відповідачем було подано апеляційну скаргу, що свідчить про обізнаність відповідача про зобов`язання сплачувати аліменти з 24.05.2023. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Представником відповідача - адвокатом Спеціальним С.П. подано до апеляційного суду клопотання про слухання справи у відсутності відповідача та його представника. В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові не оскаржується, а тому, апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задовлення позовних вимог не відповідає в повній мірі. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачкою позовних вимог у зв`язку з простроченням відповідачем сплати аліментів, відсутності належних доказів на спростування вини ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів та визначення пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 216653 грн 32 коп. за період з червня 2023 року по 28 лютого 2024 року. Проте, колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру стягнутої неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, виходячи з наступного. Встановлено, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року у справі №681/753/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.05.2023 і до досягнення дітьми повноліття. 15 серпня 2023 року на підставі зазначеного рішення Полонським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист №681/753/23, який пред`явлено до примусового виконання до Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 16 серпня 2023 року головним державним виконавцем Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72559270 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 15.08.2024 Полонським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.05.2023 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.6). Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року залишено без задоволення, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року залишено без змін. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 15.10.2024, виданого державним виконавцем, відповідач з травня 2023 року по січень 2024 року включно платежів по аліментах не здійснював, тому допустив заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої станом на 01.02.2024 складав 216653,32 грн (а.с.8,9). За повідомленням Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №29046 від 14.08.2024, у виконавчому провадженні №72559270, починаючи з 01.02.2024 по 01.08.2024 з боржника утримано аліменти, станом на 01.08.2024 заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 відсутня. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За правилами частин 1, 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Законодавством передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов`язання із сплати аліментів (стаття 196 СК України). Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Згідно з статтею 196 СК України, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів. У Сімейному кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.12.2020 у справі №661/905/19, провадження №61-16670сво19. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 справа №333/6020/16-ц наведено висновок щодо обрахунку неустойки за прострочення сплати аліментів: пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%. Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили 23.11.2023, зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання дітей, однак не виконував свого зобов`язання внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 24.05.2023 по 01.02.2024 в розмірі 515074,51 грн (межі заявлених позивачкою позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України) З урахуванням викладеного вище, розрахунок неустойки (пені) слід провести наступним чином: за травень 2023 року нараховано аліментів 4437,84 грн х 71 день (строк прострочення з 23.11.2023 по 01.02.2024) х 1% = 3150,98 грн; за червень 2023 року нараховано аліментів 26551,13 грн х 71 день (строк прострочення з 23.11.2023 по 01.02.2024) х 1% = 18851,21 грн; за липень 2023 року нараховано аліментів 18069,91 грн х 71 день (строк прострочення з 23.11.2023 по 01.02.2024) х 1% = 12829,70 грн; за серпень 2023 року нараховано аліментів 29118,41 грн х 71 день (строк прострочення з 23.11.2023 по 01.02.2024) х 1% = 20673,78 грн; за вересень 2023 року нараховано аліментів 61233,48 грн х 71 день (строк прострочення з 23.11.2023 по 01.02.2024) х 1% = 43475,43 грн; за жовтень 2023 року нараховано аліментів 14469,64 грн х 71 день (строк прострочення з 23.11.2023 по 01.02.2024) х 1% = 10273,70 грн; за листопад 2023 року нараховано аліментів 20618,48 грн х 63 день (строк прострочення з 01.12.2023 по 01.02.2024) х 1% = 12989,34 грн; за грудень 2023 року нараховано аліментів 11568,91 грн х 32 день (строк прострочення з 01.01.2024 по 01.02.2024) х 1% = 3702,08 грн; Таким чином, загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає 125946 грн 22 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки. Вказана сума не перевищує загальний розмір заборгованості по аліментах, яка станом на 01.02.2024 становила 216653,32 грн. З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає зміні, а сума визначеної пені за прострочення сплати аліментів слід зменшити до 125 946 грн 22 коп. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, оскільки в підтвердження таких обставин не надано відповідачем належних та допустимих доказів, як і не доведено вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання зі сплати аліментів, з врахуванням того, що про наявність рішення суду він був обізнаний (отримав копію судового рішення 02.10.2023), оскаржував рішення до апеляційного суду (16 жовтня 2023 року ним було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції). Крім того, неповідомлення державним виконавцем сум сплати аліментів не позбавляло відповідача можливості добровільного виконання свого обов`язку, враховуючи, що він був обізнаний про наявність як судового рішення, так і відкритого виконавчого провадження. Перебування на військовій службі також не перешкоджало відповідачу здійснювати сплату аліментів на утримання дітей. Участь відповідача ОСОБА_2 з 26.10.2022 по 16.02.2023 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та у бойових діях щодо захисту територіальної цілісності України, відповідно до наданої ним довідки №1540/д/45 від 25.10.2023, не стосуються періоду виникнення заборгованості по аліментах. Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку зі зміною рішення, слід змінити розподіл судових витрат та зменшити розмір стягнутого з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судового збору до 1259 грн 36 коп, та витрат на професійну правничу допомогу, які стягнуті з відповідача на користь позивачки додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 30 грудня 2024 року, до 2445 грн. Відповідно до ч. 6 ст. 141 СК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подачу позову до суду, відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», витрати, понесені ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру вимог апеляційної скарги та позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, у розмірі 1360,61 грн, слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно ч.6 ст.141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року та додаткове рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 грудня 2024 року змінити, зменшивши: суму пені за прострочення сплати аліментів, яка стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , до 125946 грн 22 коп, суму судового збору, який стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави, до 1259 грн 36 коп., суму витрат на професійну правничу допомогу, які стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , до 2445 грн. Компенсувати ОСОБА_2 сплачений ним згідно з квитанцією №0568-2405-6518-1880 від 24.02.2025 судовий збір в розмірі 1360 грн 61 коп за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 квітня 2025 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай