Постанова Львівський апеляційний суд № 461/5023/24

Справа № 461/5023/24 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л. Д. Провадження № 33/811/372/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В. у режимі відео конференції, з участю представника митниці Раделицької С.П. особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника адвоката Лупінос Є.А. розглянувши апеляційну скаргу представника Львівської митниці Бащука О.Г. на постанову Галицького районного суду міста Львова від 25 лютого 2025 року, встановив: постановою Галицького районного суду міста Львова від 25 лютого 2025 року закрито провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції мотивував тим, що командиром військової частини підтверджено факт видачі листа-прохання на перевезення транспортного засобу, як гуманітарної допомоги та такий автомобіль був фактично доставлений до військової частини, відтак наявні матеріали справи не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Відповідно до згаданої постанови, та протоколу про порушення митних правил № 0596/20900/24 від 21.05.2024 року, 28.11.2022 року о 14:05 через пункт пропуску «Шегині Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ввезено транспортний засіб марки «ISUZU», модель «TROOPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з наданням митному органу як підставу для його ввезення наступних документів: закордонний паспорт НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , лист звернення військової частини НОМЕР_5 від 23.11.2022 №1249, декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, в яких зазначено одержувачем військова частина НОМЕР_5 . Листом Держмитслужби України від 28.02.2024 року №20/20-02-01/7.4/205 «Про проведення перевірок» Львівську митницю повідомлено про не підтвердження фактів отримання товарів гуманітарної допомоги, отримувачем яких є військова частина НОМЕР_5 . На виконання листа Львівською митницею скеровано лист на ім`я командира військової частини НОМЕР_6 від 05.03.2024 року №20-03/20-03/8.2/6650 щодо підтвердження факту надання військовою частиною НОМЕР_6 та підпорядкованих частин листів-прохань, звернень та інших документів щодо ввезення на їх адресу транспортного засобу марки «ISUZU», модель «TROOPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Відповідно до листа військової частини НОМЕР_6 від 12.04.2024 №1352/3890 (вх. митниці 42692/8.9-20 від 18.04.24) Львівську митницю проінформовано, що листи-прохання, звернення та інші документи щодо ввезення на їх адресу транспортного засобу марки «ISUZU», модель «TROOPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7 видавались. Отже, громадянином ОСОБА_1 було ввезено вказаний транспортний засіб «ISUZU» на митну територію України в якості гуманітарної допомоги для потреб військової частини НОМЕР_5 , який в подальшому не передано та подано документи, що містять неправдиві відомості щодо одержувача гуманітарної допомоги. Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, представник митниці Бащук О.Г. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Галицького районного суду міста Львова від 25 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 та винести нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів правопорушення. Стверджує, що суд першої інстанції не об`єктивно прийшов до висновку щодо відсутності у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Наголошує, що подальше перебування та знаходження транспортного засобу транспортного засобу марки «ISUZU», модель «TROOPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 військовій частині НОМЕР_5 не відоме, що вбачається із відповіді за результатами перевірки. Звертає увагу на те, що наведені аргументи суду першої інстанції спростовуються тим, що на даний час особа так і не може пояснити де саме знаходиться даний автомобіль та ніяк документально це не підтверджує. Адже доставка передбачає не тільки фізичне переміщення предмету до визначеного місця, а і можливість отримувача в подальшого розпоряджатися отриманим майном. А як слідує із листа військової частини «було прийнято рішення відмовити в отриманні». Тобто військова частина так і не почала цим майном розпоряджатися. А це означає що у ОСОБА_1 залишився юридичний обов`язок передати автомобіль як гуманітарну допомогу. Однак подальше місце перебування автомобіля не встановлене та судом чомусь не з`ясовувалося. Судом не взято до уваги обставини ввезення ОСОБА_1 , гуманітарної допомоги на митну територію України, не встановлювалося їх у взаємозв`язку із нормами Митного кодексу України. Судом не досліджено того, що при складенні протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , та при розгляді справи у суді він не вказав на місце знаходження автомобіля або місце доставки. Вказані дії ОСОБА_1 , у своїй сукупності вказують на те, що останній усвідомлював протиправні своїх дій і передбачав настання негативних наслідків. Отже, на думку митниці судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не надано належної оцінки доказам, наданим митницею, в їх сукупності та взаємозв`язку, а докази надані стороною взято за основу, не надавши їм критичної оцінки. Заслухавши пояснення представника митниці на підтримку поданої апеляційної скарги, виступ адвоката Лупінос Є.А. та ОСОБА_1 , які повністю заперечили апеляційну скаргу, вважають оскаржувану постанову законною і обґрунтованою, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згадані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримані в повному обсязі. Рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суддя мотивував тим, що командир військової частини підтвердив факт видачі листа-прохання на перевезення транспортного засобу, як гуманітарної допомоги та такий автомобіль був фактично доставлений до військової частини. З таким висновком судді першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, згідно із диспозицією ст. 483 МК України, відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості. У цьому розумінні переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України, зокрема шляхом подачі як підстави для переміщення товарів через державний кордон України документів, що містять неправдиві відомості. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст. 483 МК України характеризується прямим умислом, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала обставини і характер незаконного переміщення нею товарів через митний кордон України на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та бажала перемістити їх з порушенням установленого порядку. Так, згідно протоколу про порушення митних правил № 0596/20900/24 від 21.05.2024 року, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митного контролю як підставу для такого переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару. На переконання апеляційного суду, суддя першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наявність листа-прохання командира військової частини НОМЕР_5 від 10.02.2025 року № 17/362 на перевезення транспортного засобу транспортного засобу ISUZU TROOPER LWB видавався, як гуманітарної допомоги військової частини НОМЕР_5 від 10.02.2025 року № 17/362 такий лист військової частини на ввезення транспортного засобу ISUZU TROOPER LWB видавався. Транспортний засіб був доставлений до військової частини НОМЕР_5 , виключає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України . Відтак матеріали справи про порушення митних правил не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт подання ОСОБА_1 як підставу для такого переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, а із наявної довідки навпаки вбачається протилежне, що свідчить про відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Умисел у діях ОСОБА_1 на незаконне переміщення товару через митний кордон України, також матеріалами справи не підтверджується. Так, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності. З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, належно мотивувавши своє рішення. Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема в судовому засіданні не знайшло підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП суд, ст.ст. 483, 528, 530 МК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника Львівської митниці Бащука Олега Григоровича залишити без задоволення. Постанову Галицького районного суду міста Львова від 25 лютого 2025 року про закриття провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ