Ухвала КАС ВС № 560/6801/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 31 березня 2025 року м. Київ справа №560/6801/24 адміністративне провадження № К/990/12010/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №560/6801/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2024 №220350004291 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992 у кафе «Десертне»; зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 30.09.1992 по 28.02.1994 у Волочиському міськкоопторзі; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати звернення до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, тобто з 19.01.2024, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.07.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2024 №220350004291 в частині незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, зазначеного у трудовій книжці. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями та оцінкою доказів у цій справі. Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку доказів, наявних у матеріалах справи щодо відсутності у позивача страхового стажу згідно із Законом №1058-IV, що виходить за межі касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України. Суд не приймає посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 01.10.2019 у справі №804/3646/18, від 21.12.2019 у справі №663/574/17, оскільки правовідносини викладені у цій постанові не є релевантними до правовідносин у цій справі, це рішення ухвалене за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням. Висновки Верховного Суду у наведених постановах стосувались дискреційних повноважень органу в інших спірних правовідносинах. Фактично у цій справі скаржник не погоджується із наявністю у позивача страхового стажу, визначеного Законом №1058-IV. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №560/6801/24. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя В.М. Шарапа