Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/1332/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1332/24 пров. № А/857/23121/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А., з участю секретаря судового засідання Волчанського А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №500/1332/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради, третя особа - Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,- суддя в 1-й інстанції Баб`юк П. М., дата ухвалення рішення 31 липня 2024 року, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 12 серпня 2024 року, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача- Скалатської міської ради, третя особа - Головне управління ДПС у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради". Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що у оскаржуваному рішенні міської ради встановлено (змінено) ставки місцевих податків, ним визначено дату набрання ним чинності з 01 січня 2022 року, однак, враховуючи прямі вимоги пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, ст.4 ПК України, а також те, що воно було прийнято 26 жовтня 2021 року, тому набрання ним чинності мало відбутись не раніше 01 січня 2023 року, щоб б повністю виключило невизначеність у виборі ставок податку на нерухоме майно та неоднакове їх застосування контролюючим органом при визначенні податкових зобов`язань за 2022 рік. Також вказує, що відповідачем не доведено до відома населення у визначені законодавством строки рішення про скликання сесії ради, що обмежило позивача та інших жителів громади права на участь в процесі прийняття оскаржуваного рішення Скалатської міської ради, надання зауважень і заперечень. Таким чином, на думку апелянта, рішення Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року не відповідає критеріям правовірності, які визначені ст.2 КАС України, а тому є неправомірним. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою подані не були. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача (апелянта) Покотило Ю. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Представники третьої особи Мурована І. Я. у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у режимі відеоконференції, яка була задоволена судом, однак, у подальшому, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, та вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2024 року позивач звернувся до Скалатської міської ради із запитом, в якому просив надати інформацію про те, чи приймались Скалатською міською радою рішення або інші нормативно-правові акти, якими було внесено зміни до рішення п`ятої сесії восьмого скликання Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради", і якщо так, то просив надати копії відповідних рішень або інших нормативно-правових актів, а також надати інформацію про те, у який спосіб та коли було доведено до відома населення у визначені законодавством строки рішення про скликання сесії ради, на якій такі рішення приймались, а також у який спосіб та коли було опубліковано до проведення пленарного засідання проект відповідного рішення в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб. Листом №01-333/01-28 від 23 лютого 2024 року позивач був повідомлений, що на сесії Скалатської міської ради було прийнято рішення №1406 від 26 жовтня 2021 року "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради". Як вказано в оскарженому рішенні та з`ясовано судом у процесі розгляду справи, рішенням Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року внесено зміни до рішення міської ради №1082 від 14 липня 2021 року на виконання листа територіального відділення Антимонопольного комітету, у зв`язку з виявленими порушеннями антиконкурентного законодавства та необхідністю усунення дискримінаційного становища платників податку. Згідно з вказаним рішенням було вирішено: "Внести зміни в додатки №2 та №6 до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" та викласти їх в новій редакції. Затвердити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначивши його ставки згідно з додатком

2. Встановити пільгу для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку згідно додатку

6. Оприлюднити дане рішення на офіційному веб-сайті Скалатської міської ради. Контроль за виконання рішення покласти на Фінансовий відділ Скалатської міської ради. Рішення набирає чинності з 01.01.2022 року." Крім того, вказаним вище листом позивача було повідомлено, що Розпорядження міського голови від 08 жовтня 2021 року №131 "Про скликання першого пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання" з порядком денним оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 08 жовтня 2021 року; Розпорядження міського голови від 11 жовтня 2021 року №133 "Про внесення змін та доповнення до розпорядження міського голови від 08 жовтня 2021 року №131" "Про скликання першого пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання" з порядком денним оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 11 жовтня 2021 року; Розпорядження міського голови від 19 жовтня 2021 року №138 "Про перенесення пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання" з порядком денним оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 20 жовтня 2021 року; Проект рішення "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 08 жовтня 2021 року, прийнято на сайті міської ради 26 жовтня 2021 року №1406 та оприлюднено рішення на офіційному сайті міської ради 29 жовтня 2021 року. Проте позивач вважає рішення Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" протиправним і таким, що підлягає скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 26 жовтня 2021 №1406 "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" прийняте обґрунтовано, пропорційно легітимній (законній) меті, необхідній у демократичному суспільстві, та відповідає нагальній суспільній потребі (усунення дискримінаційних умов), суспільний інтерес в необхідності такого рішення, в даному випадку, превалює над приватним інтересом позивача, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення Скалатської міської ради відсутні. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. За змістом ч.1, 4 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Згідно зі ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Пункт 24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. За змістом ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Згідно зі ст.69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Так, ст.8 ПК України передбачає, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків, у тому числі і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. Згідно з п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі. За змістом ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Відповідно до пп.12.4.1 та 12.4.3 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду. Пункт 12.3 статті 12 ПК України передбачає, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. Відповідно до пп.12.3.4, 12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів. За змістом п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. Відповідно до ст.3 БК України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. З системного аналізу наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що встановлення місцевих податків віднесено до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України та оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів в розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у зв`язку з чим дія цього Закону на них не поширюється. Прийняті на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради) рішення про встановлення/зміну місцевих податків та зборів набувають статусу нормативно-правового акта (набирають чинності) після їх офіційного оприлюднення в установленому законом порядку з дня офіційного оприлюднення, якщо таке мало місце до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), і якщо орган місцевого самоврядування, який прийняв таке рішення, не встановив пізнішу, ніж дата офіційного оприлюднення, дату набрання чинності рішенням. Якщо рішення міської ради про встановлення/зміну місцевих податків було прийнято після 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень, в якому будуть діяти нові правила та ставки, та не було оприлюднено до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради", яке набрало чинності з 01 січня 2022 року, було встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2022 календарному році, яким встановлено різні ставки податку для фізичних осіб та для юридичних осіб. При цьому, Південно-західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зроблено висновок, що в межах міської ради здійснюють дальність суб`єкти господарювання, як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи, однак, Рішенням №1082 для юридичних осіб встановлено вищі ставки податку, що призводить до понесення ними більших витрат порівняно з конкурентами - фізичними особами-підприємцями, яким надаються переваги у конкуренції та ставлять їх у привілейоване становище. Таким чином, комітет дійшов висновку про те, що дії Скалатської міської ради по встановленню різних відсоткових ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки для суб`єктів господарювання, що діють на одному товарному ринку, тобто є конкурентами, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.3 ст.50, абзацом 8 ч.2 ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у виді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами. З метою припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі ст.46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", керуючись статтями 7, 121, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", пунктами 3, 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482 зі змінами та доповненнями, адміністративна колегія Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рекомендувала Скалатській міській раді припинити дії, які полягають у встановленні в рішенні від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" різних відсоткових ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для суб`єктів господарювання, що діють на одному товарному ринку. З врахуванням наведеного вище, рішенням Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року внесено зміни до рішення міської ради №1082 від 14 липня 2021 року та затверджено однакові ставки податку, як для фізичних та і для юридичних осіб. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних та комунальних компаніях" від 08 вересня 2021 року № 1723-ІХ були внесенні зміни у ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: пункт 1 частини першої викласти в такій редакції: "1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону"; частину другу викласти в такій редакції: "2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації"; після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: "3. Визначені у пункті 5 частини першої статті 13 цього Закону державні чи комунальні підприємства, державні чи комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, щомісяця (не пізніше 5 числа наступного місяця) та за підсумками року (не пізніше 1 лютого наступного року) оприлюднюють на своєму офіційному веб-сайті інформацію про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради, із зазначенням дати оприлюднення і оновлення такої інформації". У зв`язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п`ятою. Таким чином, на момент опублікування рішення Скалатської міської ради "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднювалися ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Матеріалами справи стверджується, що проект рішення Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 08 жовтня 2021 року, тобто проект був опублікований у строк встановлений ч.4 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Приписами ч.10 ст.46 Закону України "Про органи місцевого самоврядування в Україні" передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження міського голови від 08 жовтня 2021 року №131 "Про скликання першого пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання" та порядок денний оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 08 жовтня 2021 року. Розпорядження голови Скалатської міської ради від 11 жовтня 2021 року №133 "Про внесення змін та доповнення до розпорядження міського голови від 08 жовтня 2021 року №131 "Про скликання першого пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання" з порядком денним оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 11 жовтня 2021 року. Розпорядження голови Скалатської міської ради від 19 жовтня 2021 року №138 "Про перенесення пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання" з порядком денним оприлюднено на сайті Скалатської міської ради 20 жовтня 2021 року. Крім того, суд першої інстанції правильно зауважив, що при внесенні змін в порядок денний, зміни в час та місце проведення пленарного засідання не вносилися, лише змінювалась дата проведення. Згідно з протоколом пленарного засідання шостої сесії 8 скликання Скалатської міської ради від 26 жовтня 2021 року порядок денний складався з 23 пунктів, який оприлюднювався на сайті Скалатської міської ради 11 жовтня 2021 року разом з розпорядженням голови Скалатської міської ради від 11 жовтня 2021 року №133 "Про внесення змін та доповнення до розпорядження міського голови від 08 жовтня 2021 року №131 "Про скликання першого пленарного засідання 6 сесії Скалатської міської ради восьмого скликання". Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Скалатська міська рада дотрималася строків доведення до відома депутатів та населення щодо рішення про скликання сесії, передбачених ч.10 ст.46 Закону України "Про органи місцевого самоврядування в України", що спростовує доводи апелянта про не доведення до відома населення у визначені законодавством строки рішення про скликання сесії ради та опублікування до проведення пленарного засідання проекту спірного нормативно-правового акта в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб. Крім того, згідно з пп.69.34 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання". Щодо доводів апелянта про те, що у оскаржуваному рішенні визначено дату набрання ним чинності - з 01 січня 2022 року, однак, враховуючи вимоги пп.12.3.4 п. 2.3 ст. 2 ПК України, ст.4 Податкового кодексу України, а також те, що воно було прийнято 26 жовтня 2021 року (менше шести місяців до початку нового бюджетного періоду), то набрання ним чинності мало відбутись не раніше 01 січня 2023 року, то колегія суддів зазначає наступне. Як зазначено вище, рішенням Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради", яке набрало чинності з 01 січня 2022 року, було встановлено різні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2022 календарному році, в залежності від організаційно-правової форми (фізична чи юридична особа). Таке рішення прийняте у строк, визначений пунктом 12.3 статті 12 ПК України. Однак, в подальшому, рішенням Скалатської міської ради №1406 від 26 жовтня 2021 року внесено зміни до рішення міської ради №1082 від 14 липня 2021 року та затверджено однакові ставки податку, як для фізичних та і для юридичних осіб. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що спірне рішення №1406 від 26 жовтня 2021 року прийняте не з ініціативи самого відповідача, а на виконання рекомендації адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01 жовтня 2021 року №72/49-рк/к, яка рекомендувала Скалатській міській раді припинити дії, які полягають у встановленні в рішенні від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" різних відсоткових ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для суб`єктів господарювання, що діють на одному товарному ринку. Таким чином, відповідно до вищевказаних рекомендацій, у місячний термін, Скалатська міська рада направила 20 жовтня 2021 року до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України проект рішення "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради". Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у листі від 21 жовтня 2021 №72-02/4443 "Про результати розгляду проекту рішення", відповідно до ст.20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, розглянуло та погодило проект рішення Скалатської міської ради "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 року №1082 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради". З врахуванням наведених вище обставин, Скалатська міська рада прийняла рішення від 26 жовтня 2021 року №1406 "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради"", яким були внесені зміни в додатки №2 та №6 до рішення Скалатської міської ради від 14 липня 2021 №1082. Таким чином, дії Скалатської міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 26 жовтня 2021 року №1406 «Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 року «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради»» були вчинені з метою усунення порушень, передбачених п.3 ст.50 та абз.8 ч.2 ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у виді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, внаслідок чого міська рада усунула несприятливі та дискримінаційні умови для суб`єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб-підприємців, які здійснюють, або можуть здійснювати господарську діяльність на об`єктах нежитлової нерухомості з однаковими класифікаторами та на одному (певному) товарному ринку, що і юридичні особи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Скалатською міською радою оприлюднено рішення від 26 жовтня 2021 року №1406 «Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 року «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради»» на сайті Скалатської міської ради 29 жовтня 2021 року, тобто з врахуванням десятиденного строку на оприлюднення акту після його прийняття та підписання. Колегія суддів зазначає, що спірне рішення органу місцевого самоврядування, яким зменшено відсотки ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки для суб`єктів господарювання, прийнято з метою упорядкування податкових відносин і виконує функцію наповнення місцевого бюджету. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення від 26 жовтня 2021 №1406 "Про внесення змін до рішення Скалатської міської ради №1082 від 14 липня 2021 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Скалатської міської ради" прийняте обґрунтовано, пропорційно легітимній (законній) меті, необхідній у демократичному суспільстві, та відповідає нагальній суспільній потребі (усунення дискримінаційних умов), суспільний інтерес в необхідності такого рішення, в даному випадку, превалює над приватним інтересом позивача, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення Скалатської міської ради відсутні. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №500/1332/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.