Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/36281/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36281/24 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.П.О. до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт №ПШ113931 від 05.11.2024 року,- В С Т А Н О В И Л А : ТОВ А.С.П.О. звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт № ПШ113931 від 05.11.2024 року; судові витрати покласти на Державну службу України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845); стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати в сумі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що має на праві приватної власності транспортний засіб ТАТА, д.н.з. НОМЕР_1 , який 01.06.2019 передав у оренду ПП ІТАЛ КЕРАМІКА. З огляду на зазначене позивач зазначає, що 24.09.2024 року під час рейдової перевірки співробітником відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д Одеса-Южне, смт Авангард транспортного засобу ТАТА НОМЕР_1 , не був перевізником під час перевезення вантажу транспортним засобом, що зазначений у Акті перевірки № АР088514 від 24.09.2024 року. А тому постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт № ПШ113931 від 05.11.2024 року є протиправною. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.П.О. до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт №ПШ113931 від 05.11.2024 року задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт № ПШ113931 від 05.11.2024 року; Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.П.О. сплачений за подання позовної заяви судовий збір у сумі 3028 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що посадовою особою Укртрансбезпеки під час проведення перевірки було встановлено факт обладнання транспортного засобу марки ТАТА аналоговим тахографом. Відсутність необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 24.09.2024 № АР 088514. Вказує, що транспортний засіб Позивача був обладнаний аналоговим тахографом - позивачем вказаний факт не заперечується, у зв`язку з чим, облік режиму праці та відпочинку мас здійснюватись з використанням тахографа. Крім того зазначає, що водієм транспортного засобу під час перевірки було надано товарно-транспортну накладну від 24.09.2024 б/н, в якій графа щодо автомобільного перевізника була не заповнена, що створює шлях до неправомірних маніпуляцій із даними перевізника та унеможливлює перевірку правомірності дій перевізника при здійсненні перевезень. Звертає увагу суду, що договір оренди транспортних засобів від 01.06.2019, додаткова угода до договору від 31.05.2022, акт приймання-передачі від 01.06.2019 та акт надання послуг від 30.09.2024, укладені між приватним підприємством Італ Кераміка та Позивачем, не було надано водієм транспортного засобу під час проведення перевірки (також водієм не було зазначено про їхнє існування). Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, 24.09.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 19.09.2024 № 000039 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки ТАТА, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , власником транспортного засобу був позивач ТОВ А.С.П.О.. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт: здійснення вантажного перевезення відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Так, посадовою особою Укртрансбезпеки під час проведення перевірки було встановлено факт обладнання транспортного засобу марки ТАТА аналоговим тахографом. Відсутність необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 24.09.2024 № АР 088514. Водій транспортного засобу з актом проведення перевірки ознайомлений, жодних пояснень чи заперечень не надав, також, акт проведення перевірки водієм транспортного засобу було підписано. Згідно листа № 90247/633/24-24 від 14.10.2024 року Позивача було повідомлено про розгляд 05.11.2024 року справи щодо порушення Позивачем статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу ТАТА НОМЕР_1 (акт перевірки № АР088514 від 24.09.2024 року). 31.10.2024 року Позивачем за допомогою поштового відправлення було надіслано клопотання про закриття справи до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорт (накладна № 6502000031523 від 31.10.2024 року). У клопотання було зазначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів є автомобільний перевізник. Яким в даному позивач не виступав. 05.11.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113931 щодо ТОВ А.С.П.О. у зв`язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Не погоджуючись із прийнятою постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сама по собі належність на праві власності автомобіля марки ТБФБ, номерний знак НОМЕР_2 , позивачу не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, оскільки відповідач не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 24.09.2024 ОСОБА_1 на належному позивачу на праві власності транспортному засобі перевозив вантаж у комерційних цілях, та що ТОВ А.С.П.О. є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III). Змістом частини першої статті 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Згідно із частиною другою статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Відповідно до частини другої статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Таким чином, положеннями закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів, при цьому, у розумінні визначень Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2) (далі Положення № 340). Відповідно до пункту 1.3, 6.1, 6.3 Положення Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Згідно з визначенням, наведеним у абзаці 12 пункту 1.5 Положення № 340, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв. Отже, тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких ТЗ та про певні періоди роботи їх водіїв. В свою чергу, Порядок встановлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі Інструкція № 385). Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Інструкції № 385 виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР (994_016). ПСТ (пункти сервісу тахографів) установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР (994_016), а також виробників тахографів та транспортних засобів. Згідно з положеннями пунктів 2.6., 2.7. Інструкції № 385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа. За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку

1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт. Пунктом 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; - у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); - у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Отже, положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством. У свою чергу пунктом 6.1. Положення № 340 вимагається обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн діючими та повіреними тахографами, що передбачає наявність у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу згідно з приписами Інструкції №

385. Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 24.09.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 19.09.2024 № 000039 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів. Посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті було зупинено транспортний засіб марки ТАТА, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , власником транспортного засобу був позивач ТОВ А.С.П.О.. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт: здійснення вантажного перевезення відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз наведених правових норм показав, що державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб`єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт. Законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. При цьому, вищеприведені законодавчі вимоги поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами, обладнаними цифровим тахографом, без поділу на міжнародні та внутрішні перевезення. Разом з цим, аналіз наведених правових норм, а також стала на момент вирішення справи судова практика Верховного Суду, свідчать про те, що автомобільним перевізником є особа, яка умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Так, у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22. У постанові від 07 грудня 2023 року в справі № 620/18215/21 Верховний Суд вказав, що положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт. Отже, з`ясуванню підлягає особа правопорушника на основі документів, представлених під час перевірки та розгляду справи про правопорушення на автомобільному транспорті. Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15 наголошував, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Так, відповідачем постанову про накладення адміністративно-господарського стягнення накладено на власника транспортного засобу на основі реєстраційних документів. Колегія суддів зазначає, що на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону. У цій справі сторонами не заперечується, що транспортний засіб, який у спірному випадку підлягав перевірці, зареєстрований на позивача, однак, за доводами останнього, транспортний засіб за умовами договору оренди переданий ПП ІТАЛ КЕРАМІКА. Так, відповідно до договору № 1098/1 оренди майна від 01.06.2019 року Позивач, що є власником, передало у користування ПП ІТАЛ КЕРАМІКА майно, в тому числі: автомобіль ТБФБ BH6916HE, строк дії якого встановлено до 31.05.2022 року. Додатковою угодою №1 від 31.05.2022 року до договору № 1098/1 оренди майна від 01.06.2019 року продовжено його дію на 36 місяців. Передача в оренду транспортного засобу ТБФБ BH6916HE підтверджується актом приймання передачі орендованого майна від 01.06.2019 року. Актом надання послуг від 20.09.2024 року підтверджено перебування транспортного засобу ТБФБ BH6916HE у орендаря ПП ІТАЛ КЕРАМІКА. Суд приймає до уваги те, що водій ОСОБА_1 не надав пояснень з цього приводу, акт перевірки підписав без жодних зауважень. Водночас, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доказів того, ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із позивачем, матеріали справи не містять. Доводи апелянта про те, що під час проведення перевірки водій транспортного засобу не повідомляв про наявність будь-яких договорів найму (оренди) транспортного засобу тощо, не надав документів про те, що позивач не є перевізником, суд відхиляє, оскільки відповідач під час належного розгляду по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт зобов`язаний був установити особу автомобільного перевізника, яка має нести відповідальність. Колегія суддів враховує, що встановлення належного перевізника при вирішенні питання про накладення адміністративно-господарського штрафу є повноваженням саме посадових осіб Укртрансбезпеки, на яку, в силу положень частини другої статті 77 КАС України, покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень. Суд апеляційної інстанції зауважує, що всі нові докази, які подають заінтересовані особи до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення Укртрансбезпекою належного перевізника та його притягнення до відповідальності мають оцінюватися із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника працівниками Укртрансбезпеки. 31.10.2024 року Позивачем за допомогою поштового відправлення було надіслано клопотання про закриття справи до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорт (накладна № 6502000031523 від 31.10.2024 року). У клопотання було зазначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів є автомобільний перевізник, яким в даному позивач не виступав. Такий лист вручено одержувачу 03.11.2024 року, але не прийнято їх до уваги. Сукупний аналіз представлених доказів свідчить про ту обставину, що позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником, а також підтверджує правильність висновку суду першої інстанції про необґрунтованість застосування до товариства адміністративно-господарського штрафу згідно оспорюваної постанови. Посадова особа контролюючого органу, застосовуючи до позивача адміністративно-господарській штраф за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, не встановила правовий статус власника транспортного засобу та належного користувача у спірних правовідносинах, зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й відомостях акта перевірки. Отже, відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано та без врахування всіх обставин у справі. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними доказами зміст правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції, як наслідок, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Отже, доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 01 квітня 2025 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова