LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС756/11932/21

від 31.03.2025 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року в спра…

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2025 року м. Київ справа № 756/11932/21 провадження № 61-3212ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинамирішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» про стягнення заборгованості позаробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю«Пресцентр Київ» (далі - ТОВ «Пресцентр Київ»), у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованістьпо заробітній платі в сумі 5 706, 00 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення в справі. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просила переглянути за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року. З оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що заяву ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що після ухвалення судового рішення вона звернулась до поліції стосовно підроблення її підписів на відомостях про виплату готівки і за її заявою було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення. В межах кримінального провадження проведено почеркознавчу експертизу, за результатами якої стали відомі обставинипро підробку її підпису у відомостях на виплату готівки за березень та червень2020 року, що не було відомо під часрозгляду справи по суті. ОСОБА_1 вважала, що оскільки рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11жовтня 2021 року ґрунтується на відомостях про виплату готівки, то висновок експерта про виконання підпису у відомостях за березень та червень 2020 року іншою особою, відмінною від ОСОБА_1 , є нововиявленими обставинами і спростовує факти, покладені в основу рішення. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11жовтня 2021 року. 13 березня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у вказаній справі. Касаційну скаргу заявник обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема, вказує, що суди не застосували норму пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, помилково вважаючи, що нововиявлені обставини не є нововиявленими, а також, що такі обставини були відомі та досліджені під час розгляду справи, є неістотними та взагалі є новими доказами. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи в суд першої інстанції нею заявлялось клопотання про призначення експертизи, проте таке клопотання не було задоволено у зв'язку з відсутністю у заявника коштів на оплату експертизи. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов такого висновку. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта та п'ята статті 423 ЦПК України). Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Апеляційний суд встановив, що в межах кримінального провадженняна підставі постанови дізнавача ВД Печерського УП ГУНП у м. Києві від 07 травня 2024 року проведена почеркознавча експертиза, за результатами якої 31 травня 2024 року складено висновок експерта № СЕ-19/111-24/28219-ПЧ. У цьому висновку зазначено, що підпис від імені ОСОБА_1 , який розташованийу графі«Підпис в одержанні»відомості на виплату готівки № ВЗП-03 за березень 2020 року та у відомостіна виплату готівки № ВЗП-03 за червень 2020 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що поданий ОСОБА_1 висновок експерта не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки фактично ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом в процесі розгляду справи по суті. Доказ, на якому ґрунтується рішення суду, подавався відповідачем до суду першої інстанції і спростувати такий доказ ОСОБА_1 повинна була під час розгляду справи. Однак, як зазначено Київським апеляційним судом в постанові від 22 червня 2022 року, ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на спростування наданих відповідачем доказів, а також не зверталася до суду з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи щодо належності чи неналежності їй підпису у відомості на виплату готівки. Крім того, апеляційний суд в оскаржуваній постанові від 11 лютого 2025 року звернув увагу на те, що, звертаючись з апеляційною скаргою,позивач могла доводити обставини неможливості спростування наданого відповідачем доказу в суді першої інстанції. Встановивши, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки за своєю суттю є новими доказами щодо обставин, встановлених під час розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів,оцінених у встановленому законом порядку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до незгоди заявника з висновками судів та відносяться до переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» про стягнення заборгованості позаробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»