Постанова 4817 № 604/1133/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/1133/24Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М. Провадження № 22-ц/817/326/25 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Хома М. В., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу №604/1133/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2024 року (ухвалене суддею Сіянко В.М., повний текст якого складено 25 грудня 2024 року) у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, апелянт) про стягнення коштів. Позов мотивований тим, що 21 жовтня 2020 року між позивачем та СТОВ «Надія» укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ЕР/201624393 зі строком дії з 22 жовтня 2020 року по 21 жовтня 2021 року, забезпечений транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 . 17 лютого 2021 року о 22:25 год в м.Тернопіль по вул.Гетьмана Мазепи, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля СТОВ «Надія»), автомобіля «Volkswagen» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 , та автомобіля «КІА» д.р.н. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_5 (власник автомобіля ОСОБА_2 ). Внаслідок ДТП було завдано майнової шкоди власнику автомобіля КІА ОСОБА_2 . Згідно відповіді від НПУ №3021049429849839 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 2.10 «а» та 16.11 ПДР України (ст.124 КУпАП). Відповідно до звіту №65 про оцінку автомобіля КІА д.р.н. НОМЕР_3 від 24 березня 2021 року вартість відновлювального ремонту даного автомобіля склала 56119.90 грн (без врахування зносу та без ПДВ), а з урахуванням зносу 29617.89 грн. Власник автомобіля «КІА» д.р.н. НОМЕР_3 звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) від 23 лютого 2021 року. Оскільки позивач зобов`язаний виплатити страхове відшкодування в термін до 90 днів, на підставі вимог закону, заяви про страхове відшкодування, страхового акту позивачем здійснено виплату потерпілому страхове відшкодування в розмірі 29617.89 грн. Відповідно до постанови Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року №628/728/21 провадження відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_3 не є винною особою в ДТП, що сталася 17 лютого 2021 року, тому у позивача підстави для виплати страхового відшкодування потерпілій особі відсутні. Отже відповідач отримав кошти без достатньої правової підстави. З метою досудового врегулювання спору позивачем 09 вересня 2021 року направлено на адресу відповідача претензію про повернення страхового відшкодування, яка залишена без відповідного реагування. У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 29617.89 грн. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2024 року позов ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» суму отриманого страхового відшкодування в розмірі 29617.89 грн, а також судовий збір в розмірі 3028 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Згідно відповіді Національної поліції України, ДТП 17 лютого 2021 року сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху. Особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). На думку апелянта, відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття провадження стосовно нього не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а тому доводи позивача щодо повернення суми страхового відшкодування є незаконними. Отже, відсутність постанови про визнання особи винним у вчиненні адміністративного правопорушення не звільняє останнього від цивільно правової-відповідальності за заподіяну шкоду джерелом підвищеної небезпеки, власником якого він виступає. У зв`язку з наведеним просить рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2024 року скасувати. 04 лютого 2025 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивовано тим, що постановою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року у справі № 628/728/21 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, провадження по справі було закрито за відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Тобто, провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП було закрито не з підстав закінчення строків, а на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На думку сторони позивача, відповідач неправильно розуміє підстави для закриття провадження та плутає п.1 ч.1 ст.247 КУпАП з п.7 ст.247 КУпАП. Звертає увагу суду, що у даній спарві ДТП відбулося за участі декількох джерел підвищеної небезпеки (автомобіля Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 , автомобіля Volkswagen д.р.н. НОМЕР_2 , автомобіля Kia д.р.н. НОМЕР_3 ), отже відповідно до вимог статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Оскільки позивач зобов`язаний виплатити страхове відшкодування в термін до 90 днів, тому ним було сплачено страхове відшкодування тільки на підставі відповіді від Національної поліції України №3021049429849839 про ДТП, відповідно до якої дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_3 , оскільки на момент виплати у позивача ще не було постанови щодо притягнення винуватця ДТП до адміністративної відповідальності. Оскільки виявилось, що ОСОБА_3 не є винною в ДТП особою, що сталось 17 лютого 2021 року в м.Тернополі, то у позивача підстави для виплати страхового відшкодування потерпілій особі відсутні, отже відповідач отримав кошти без достатньої правової підстави. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. 21 жовтня 2020 року між СК «ARX» та СТОВ «Надія» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ЕР/201624393 зі строком дії з 22 жовтня 2020 року по 21 жовтня 2021 року; забезпечений транспортний засіб - «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до довідки за фактом розгляду матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №7344 від 17 лютого 2021 року і №7351, 7354 від 18 лютого 2021 року, 17 лютого 2021 року о 22:25 в м.Тернопіль по вул.Гетьмана Мазепи, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: 1. автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля СТОВ «Надія»), 2. автомобіля «Volkswagen» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 , 3. автомобіля «КІА» д.р.н. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_5 (власник автомобіля ОСОБА_2 ). Внаслідок ДТП було завдано майнової шкоди власнику автомобіля КІА ОСОБА_2 . Згідно відповіді від НПУ №3021049429849839 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 2.10 «а» та 16.11 ПДР України (ст.124 КУпАП). 02 березня 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» отримана заява від відповідача ОСОБА_2 , власника автомобіля «КІА», про подію та на виплату страхового відшкодування. Відповідно до звіту №65 про оцінку автомобіля КІА д.р.н. НОМЕР_3 від 24 березня 2021 року вартість відновлювального ремонту даного автомобіля склала 56119.90 грн (без врахування зносу та без ПДВ), а з урахуванням зносу 29617.89 грн. Згідно страхового акту № ARX2754353 від 07 квітня 2021 року одержувачу страхового відшкодування постановлено здійснити виплату такого відшкодування у розмірі 29617.89 грн, призначення платежу « ОСОБА_2 , страховий акт №ARX2754353 від 07 квітня 2021 року». 08 квітня 2021 року згідно платіжного доручення N 768902 АТ «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату/перерахування коштів на користь відповідача ОСОБА_2 в розмірі 29617.89 грн. Постановою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області №628/728/21 від 02 серпня 2021 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 13 серпня 2021 року та не оскаржувалася в апеляційному порядку. Вказаною постановою встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, на підставі яких можливо встановити причетність автомобіля Toyota Land Cruiser 200 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17 лютого 2021 року по вулиці Мазепи у місті Тернополі. Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» вих №СУ/009242/4 від 09 вересня 2021 року направило відповідачу ОСОБА_2 претензію про повернення страхового відшкодування, сума вимоги 29617.00 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. На момент виникнення спірних правовідносин був чинний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV. Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ч.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає. Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Відповідно до частини першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частина перша статті 1187 ЦК України визначає, що джерелом підвищеної небезпеки є - діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею?1212?ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Такого правого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 27 червня 2019 року у справі №405/7/17. Частиною 2 статті 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до положень статей 509, 979, 980 ЦК України та статей 3, 6, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» предметом договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по суті є майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Обов`язок страховика щодо здійснення страхової виплати особі, якій заподіяна шкода, виникає у разі настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника. Тобто, за відсутності підстав для притягнення страхувальника до відповідальності, у страховика також не виникає зазначений обов`язок. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина заподіювача шкоди. Зокрема, згідно з положеннями статтями 1166, 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, покладається на особу, винну в заподіянні відповідної шкоди. Аналогічний висновок викладено у постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 910/21313/16. Звертаючись до суду з даним позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» посилалося на те, що у ОСОБА_3 не є винною особою в ДТП, що сталася 17 лютого 2021 року в м.Тернопіль, тому у позивача відсутні підстави для виплати страхового відшкодування потерпілій особі. У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що 17 лютого 2021 року о 22:25 в м.Тернопіль по вул.Гетьмана Мазепи, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох автомобілів: «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля СТОВ «Надія»), «Volkswagen» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 , «КІА» д.р.н. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_5 (власник автомобіля ОСОБА_2 ). В результаті якої пошкоджено транспортний засіб марки «КІА» д.р.н. НОМЕР_3 . Постановою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у справі №628/728/21 від 02 серпня 2021 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 (водія транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 , т/з забезпечений Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №ЕР/201624393) за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції правильно встановлено, що обов`язок страховика ПрАТ «СК «АРКС» здійснити виплату страхового відшкодування відсутній, оскільки підстава згідно якої було отримано страхове відшкодування ОСОБА_2 відпала. Зважаючи на відсутність вини водія транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , як учасника ДТП 17 лютого 2021 року, цивільно-правова відповідальність страхувальника в результаті ДТП не настала, а у позивача відсутній обов`язок зі сплати страхового відшкодування відповідачу. Відтак у зв`язку з отриманням відповідачем страхового відшкодування за відсутністю у позивача обов`язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відбулось безпідставне збагачення за рахунок відповідача, правові наслідки якого врегульовані статтею 1212 ЦК України. Згідно платіжного доручення №768902 АТ «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату/перерахування коштів на користь відповідача ОСОБА_2 в розмірі 29617.89 грн. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що отримані відповідачем ОСОБА_2 від АТ «Страхова компанія «АРКС» грошові кошти в сумі 29617.89 грн, є безпідставно набутим майном та підлягають поверненню ПрАТ «Страхова компанія «АРКС». Доводи апелянта про те, що відсутність постанови про визнання особи винним у вчиненні адміністративного правопорушення не звільняє останнього від цивільно правової-відповідальності за заподіяну шкоду джерелом підвищеної небезпеки, власником якого він виступає, колегія суддів відхиляє, оскільки сторона апелянта помилково ототожнює постанови суду про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП та за п.7 ст. 247 КУпАП, який не є реабілітуючою обставиною. Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у відзиві на позов, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2024 року залишити без змін. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови 31 березня 2025 року. Головуючий О.З. Костів Судді: М.В. Хома М.В. Храпак