Постанова 4813 № 212/8921/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3619/25 Справа № 212/8921/14-ц Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря Малюти Ю.С., учасники справи: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2024 року у складі судді Сегеди О.М., встановив: 2.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за наслідками розгляду якої, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 березня 2018 року, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволенні в повному обсязі. У листопаді 2024 року ТОВ «Реалайнс Фінанс» звернулась до суду із заявою про заміну сторони у даній справі, а саме стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «Реалайнс Фінанс», оскільки 26 липня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» було укладено договір факторингу №07/2024/1-РА від 22 грудня 2006 року, відповідно до умов якого до ТОВ «Реалайнс Фінанс» перейшли всі права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо права вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №CNL- 0AU/3122/2006 від 22 грудня 2006 року. Позиція сторін в суді першої інстанції Представник ОСОБА_2 , діюча на підставі ордеру від 10 грудня 2024 року, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданої заяви, посилаючись на те, що згідно статуту ТОВ «Реалайнс Фінанс» в новій редакції від 26 листопада 2021 року, який був наданий представником ТОВ «Реалайнс Фінанс» - ОСОБА_3 не можливо з`ясувати, яким видом діяльності взагалі займається ТОВ «Реалайнс Фінанс». Зазначений статут підписаний ОСОБА_4 від імені директора ТОВ «Реалайнс Фінанс», а сам договір факторингу від №07/2024/1-РА від 26 липня 2024 року підписано фізичною особою ОСОБА_5 , який є засновником ТОВ «Реалайнс Фінанс» та діяв на підставі довіреності посвідченою 28 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., хоча до матеріалів в якості додатків така довіреність до суду не надана, яка підтверджувала б повноваження на вчинення договору факторингу від №07/2024/1-РА від 26 липня 2024 року з боку ОСОБА_5 . Стверджувала, що із матеріалів статуту ТОВ «Реалайнс Фінанс» не має рішення загальних зборів про те що вони уповноважують підписати договір факторингу засновника ОСОБА_6 . Інші сторони по справі заперечень чи пояснень на заяву до суду не подали. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування її висновків Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2024 року заяву ТОВ «Реалайнс Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону стягувача ТОВ «ОТП ФакторингУкраїна» у виконавчому провадженні у цивільній справі №212/8921/14-ц за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника - ТОВ «Реалайнс Фінанс». Ухвала суду мотивована тим, що заявник правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даною заявою, яка підлягає задоволенню з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Реалайнс Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутня належна платіжна відомість яка б свідчила, що залишок фінансування на суму 201251347 грн. був перерахований ОТР Факторинг Україна та який не був наданий до суду представником ТОВ «Реалайнс Фінанс». Відповідно до Договору факторингу між ТОВ «Реалайнс Фінанс» та ОТП Факторинг Україна, відступило право вимоги відповідно до п.6 вказаного договору ТОВ «Реалайнс Фінанс», яка придбала кредитний портфель у ОТП Факторинг Україна на суму 203 509 353,31 гривні, в той час як розмір статутного капіталу товариства складав 5120000 гривень, тобто наявна невідповідність, кредитного портфелю кредитної спроможності Товариства. Різниця між сумою кредитного портфелю і сумою статутного капіталу становить 198389353 гривні тобто придбаний кредитний портфель перевищує статутний капітал Товариства в 38,7 разів. Не відповідність між статутним капіталом та придбаним кредитним портфелем Товариства викликає великі сумніви і може свідчити про незаконну фінансову оборудку, яка не була прийнята до уваги судом першої інстанції, що призвело до помилкового рішення. Крім того, як зазначає скаржник, договір факторингу від № 07/2024/1-РА від 26 липня 2024 року підписаний не директором товариства, а іншою фізичною особою гр. ОСОБА_5 , який існує в якості засновника ТОВ « Реалайнс Фінанс» та є кінцевим бенефіціаром. Статут ТОВ «Реалайнс Фінанс» в останній редакції, підписаний від імені іншого директора ТОВ «Реалайнс Фінанс» гр. ОСОБА_4 без обґрунтування заміни уповноваженої особи. В матеріалах справи відсутнє рішення загальних зборів про те, що вони уповноважують підписати Договір факторингу засновника ОСОБА_5 . Також з наданої копії статуту не можливо з`ясувати чи має Товариство право займатися саме таким видом діяльності «факторингова діяльність» згідно чинного законодавства та чи є в наявності у даного Товариства ліцензія відповідно до «Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг». Доводи скарги також мотивовані тим, що суд вирішуючи питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не прийняв до уваги Постанову Верховного Суду від 03.04.2024 по цивільній справі №299/374/15-ц, яка передбачає за яких обставинах не може відбуватись заміна сторони виконавчого провадження. На цей час виконавче провадження відносно кредитора (боржника) ОСОБА_7 зупинене на підставі п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». Також, на думку скаржника, судом були порушені і норми процесуального, зокрема, п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, а саме оскільки повноваження представника були підтверджені довіреністю, видану в порядку передоручення і така довіреність нотаріально не була завірена, тому суд мав її повернути заявнику. В ході апеляційного розгляду справи, від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких останній просив суд долучити до неї ксерокопію повідомлення НБУ про відкликання ліцензій на вид діяльності з надання фінансових послуг та виключення із Державного реєстру фінансових установ, а також ксерокопію повідомлення НБУ про застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до ТОВ Реалайнс-Фінанс. Позиція сторін в суді апеляційної інстанції На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Явка сторін в суді апеляційної інстанції В судове засідання, призначене на 20.03.2025 з`явився ОСОБА_2 . Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направили. Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 3.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 березня 2018 року, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволенні в повному обсязі. 04 грудня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. прийнято в роботу виконавче провадження № 63829766 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №CNL- 0AU/3122/2006 від 22 грудня 2006 року, станом на 16 червня 2014 року в сумі 1497041,78 грн. Також 04 грудня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. прийнято в роботу виконавче провадження № 63829954 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №CNL- 0AU/3122/2006 від 22 грудня 2006 року, станом на 16 червня 2014 року в сумі 1497041,78 грн. Станом на теперішній час зазначені виконавчі провадження відкриті та перебувають на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. (т. 3 а.с. 72-75). Встановлено, що 26 липня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» було укладено договір факторингу №07/2024/1-РА від 22 грудня 2006 року, відповідно до умов якого до ТОВ «Реалайнс Фінанс» перейшли всі права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо права вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №CNL- 0AU/3122/2006 від 22 грудня 2006 року (а.с. 85-86, 105). Тобто, ТОВ «Реалайнс Фінанс» набуло право вимоги за судовим рішенням, ухваленим у даній справі. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про заміну сторони стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Реалайнс Фінанс». Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі За ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд звертає увагу, що навіть, якщо виконавче провадження відсутнє, заміна сторони виконавчого провадження можлива та необхідна, так як не замінивши сторону, вона не зможе повторно звернутися до державної виконавчої служби, що передбачено Законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року по справі 2-3897/10, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Судовим розглядом справи встановлено, що з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача, заявник правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даною заявою, а тому вона підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що в матеріалах справи відсутня належна платіжна відомість яка б свідчила, що залишок фінансування на суму 201251347 грн. була перерахована ОТР Факторинг Україна та про невідповідність кредитного портфелю кредитної спроможності Товариства є необґрунтованими, з огляду на те, що судом першої інстанції у цій справі вірно встановлено факт вибуття стягувача у справі та перехід матеріального правонаступництва у даних правовідносинах до ТОВ «Реалайнс Фінанс» на підставі договору факторингу від 26 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Реалайнс Фінанс». Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. В матеріалах справи відсутні та скаржником не надані докази, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про підписання договору факторингу не уповноваженою фізичною особою не можуть бути прийняті як підстава для відмови у заміні кредитора, оскільки відносяться до обставин дійсності договору, який в цій справі не оспорюється і не є предметом вимог. Доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду практиці щодо отримання згоди поручителя на укладання угоди є безпідставними, оскільки в межах процесуального питання заміни кредитора, питання про об`єм відповідальності боржника не вирішується. Оскільки договір факторингу не є предметом розгляду у цій справі, то доводи апеляційної скарги про невідповідність банку, в якому відкритий рахунок кредитора, не є предметом розгляду у цій справі. ОСОБА_2 не подав доказів існування повноважень діяти від імені ОСОБА_1 , а тому всі доводи стосовно заміни кредитора під час зупинення провадження щодо неї, підставою скасування ухвали суду бути не можуть. Питання заміни кредитора вирішується на стадії, коли рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, відтак оскарження рішення у справі №212/8921/14-ц не впливає на вирішення процесуального питання. Наслідки припинення обов`язку одного з боржників підлягають вирішенню в іншому передбаченому законом порядку. Відкликання виконавчого листа є правом кредитора, а тому суд з власної ініціативи про це не вирішує. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був повернути заяву про заміну сторони через відсутність повноважень, на законі не грунтуються, тому підставою для скасування ухвали бути не можуть. В додаткових поясненнях апелянт послався на відкликання НБУ ліцензії на факторингову діяльність ТОВ «Реалайнс Фінанс» та виключення її з державного реєстру фінансових установ. Проте такі обставини не можуть бути підставою скасування ухвали суду, оскільки не існували на час її ухвалення, апеляційний суд переглядає справу виходячи з правових та фактичних обставин на час вирішення справи судом першої інстанції. Доводи боржника, викладені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновку про наявність у заявника підстав для визнання його стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішень суду про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 у суду апеляційної інстанції відсутні. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 01.04.2025 Головуючий Судді: