Постанова Київський апеляційний суд № 362/7131/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 березня 2025 року м. Київ Справа № 362/7131/24 Провадження: № 22-ц/824/7590/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Нежури В. А., Верланова С. М. секретар Сакалош Б.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Потапенко Світлани Юріївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Марчука О. Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання незаконним рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що на її звернення рішенням від 04.06.2024 року № 1027/02-22 Глевахівська селищна рада відмовила їй у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 . Оскільки вона, позивачка, вважає дане рішення таким, що суперечить вимогам підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, просить: визнати незаконним рішення Глевахівської селищної ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 ; скасувати рішення Глевахівської селищної ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 ; зобов`язати Глевахівську селищну раду включити на розгляд чергової сесії питання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 . Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Потапенко С. Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду просила скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що Глевахівська селищна рада, відмовляючи ОСОБА_1 у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 , мала б розглянути це питання на пленарному засіданні і, за результатами розгляду винести відповідне рішення, проте, судом першої інстанції такі обставини враховані не були. Звертає увагу, що земельна ділянка виділена ще до набрання чинності Земельним кодексом України (дата набрання чинності 01.01.2022). Отже, ураховуючи те, що позивачка користується даною земельною ділянкою ще до набрання чинності Земельним кодексом України, то вона має право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 . Ухвалами Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні адвокат Потапенко С. Ю. в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, з викладених в ній підстав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Заслухавши пояснення адвоката Потапенка С. Ю. в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Як убачається із матеріалів справи, Глевахівська селищна рада є суб`єктом владних повноважень, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Спори, що виникають у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення в межах його компетенції, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Оскільки позовна вимога ОСОБА_1 стосується оскарження рішення Глевахівської селищної ради від 04.06.2024 року № 1027/02-22 про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до юрисдикції КАС України. Колегія суддів, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з закриттям цивільного провадження у цій справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Керуючись статтями 367, 374, 377, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Потапенко Світлани Юріївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2025 року скасувати, провадження за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання незаконним рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено28 березня 2025 року. Головуючий Т. О. Невідома Судді С. М. Верланов В. А. Нежура