Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/20059/24

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2025 р. Справа № 520/20059/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024, по справі № 520/20059/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11170833/42831345 від 04.06.2024; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 140 від 19.02.2024 року ТОВ "ІМЕКС МАКС" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію 01.03.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № № 11170833/42831345 від 04.06.2024. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 140 від 19.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію 01.03.2024. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо надання платником податків необхідного переліку первинних документів. Крім того, вказував, що вказівки судів на зобов`язання зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН є ознакою втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судовим розглядом, на виконання договору поставки № ВС/2012375/6533-ТС від 12.08.2022 ТОВ «ІМЕКС МАКС» (постачальник) відвантажило ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (далі Покупець) за видатковою накладною № 140 від 19.02.2024 товар загальною вартістю 121033,40 грн, у тому числі ПДВ 20172,24 грн., у зв`язку з чим складено податкову накладну № 140 від 19.02.2024, яку направлено на реєстрацію. Відповідно до квитанції від 01.03.2024 реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 3402 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. На виконання зазначеної вимоги позивачем надіслано повідомлення від 22.05.2024 із поясненнями про господарську операцію, вказану в податковій накладній № 140 від 19.02.2024, із доданими первинними документами у кількості 55 додатків. 28.05.2024 позивачем отримано повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме пояснення та документальне підтвердження інформації щодо документів складського обліку. 29.05.2024 позивачем направлено повідомлення № 298 від 29.05.2024 про подання додаткових пояснень, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якого додано пояснення до повідомлення та документи у кількості 35 додатків. 04.06.2024 Комісією Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №11170833/42831345 від 04.06.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 140 від 19.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної платником податку. За результатами адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін. Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, прийняті не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7). Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У ході судового розгляду справи встановлено, що 12.08.2022 між ТОВ «ІМЕКС МАКС» (постачальник) та ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (далі Покупець) укладено договір поставки № ВС/2012375/6533-ТС від 12.08.2022, за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцеві товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами. 19.02.2024 ТОВ «ІМЕКС МАКС» (постачальник) відвантажило ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (далі Покупець) за видатковою накладною № 140 від 19.02.2024 товар загальною вартістю 121033,40 грн, у тому числі ПДВ 20172,24 грн., у зв`язку з чим складено податкову накладну № 140 від 19.02.2024 та направлено на реєстрацію. Із матеріалів справи встановлено, що до податкового органу позивачем надано пояснення та відповідні документи на підтвердження того, що поставлений товар (засіб для чищення універсальний Welli 500 г. код УКТЗЕД 3402909000) виготовлений позивачем власними силами. Також позивачем надавались пояснення про те, що транспортування сировини та матеріалів здійснювалося власними транспортними засобами, що знаходяться на балансі підприємства: Fiat Doblo державний номер НОМЕР_1 , загальний вантажний бортовий автомобіль ТАТА, державний номер НОМЕР_2 , напівпричіп KRONE SDP 27, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , тягач сідловий Renault Premium, державний номер НОМЕР_4 . Розвантаження навантаження товарів та матеріалів здійснюється власними силами підприємства за допомогою обладнання: електричний штабелер, вилковий навантажувач, навантажувач штабелер, рокла. Наявність обладнання на балансі підприємства підтверджується довідкою з реєстру основних засобів № 1 від 31.12.2023. Складання та збереження сировини та матеріалів здійснюється на території виробничих приміщень в будівлі, яку ТОВ «ІМЕКС МАКС» орендує у ТОВ «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ Х1» ( код ЄДРПОУ 41164235) за адресою м. Харків, пр. Перемоги 55 Е на підставі договору оренди №28022022 від 28.02.2022. Для підтвердження наявності руху та залишків сировини, матеріалів та готової продукції надано оборотно - сальдові відомості, на яких ведеться облік запасів. Про наявність на дату відвантаження товару в необхідній кількості свідчить накладна про передачу готової продукції № 29 від 19.02.2024, оборотно-сальдові відомості пo наступним pахункам №201 «Сировина та матеріали» №26 «Готова продукція» зa звітний період. У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних податковим органом визначено ненадання платником податків копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Позивачем на виконання зазначених у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, вимог надано повідомлення № 203 від 20.05.2024, до якого додано лист пояснення № 203 від 20.05.2024 року та додано копії документів, а саме: договори з додатками (Договір поставки № ВС/2012375/6533-ТС від 12.08.2022; Додаток № 1 до договору поставки № ВС/2012375/6533-ТС від 12.08.2022; Додаток № 2 до договору поставки № ВС/2012375/6533-ТС від 12.08.2022; Договір поставки № 28 від 15.12.2023; Договір поставки № 302- МХ від 25.08.2022; Договір поставки № 1 від 01.04.2023; Договір поставки № 05/09 від 05.09.2022; Договір оренди № 18082022 від 18.08.2022; Договір оренди № 28022022 від 28.02.2022; Додаткова угода 1 від 01.03.2022 до договору оренди 28022022 від 28.02.2022); договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції (Наказ про затвердження штатного розкладу № 1Ш від 01.01.2024; Наказ на призначення директора 130423/01 від 13.04.23); документи первинного бухгалтерського обліку, у тому числі документи, що підтверджують отримання сировини для виготовлення продукції та зберігання на складі: видаткові накладні, акти виконаних робіт № 140 від 19.02.2024, № ГК -0001342 від 13.02.2024, № ТХ015456 від 14.07.2023, № ТХ001317 від 24.01.2023, № 2133 від 16.06.2023, №8 від 17.08.2023, №512 від 14.07.2023, № 1745 від 24.08.2023, № 1671 від 18.08.2023, накладна на передачу готової продукції№ 29 від 19.02.2024; акт здачі- прийняття послуг оренди № 8 від 29.02.2024; товарно-транспортні накладні № 140 від 19.02.2024, №ГК-0001282 від 13.02.2024, № ТХ001317 від 24.01.2023, № 8 від 17.08.2023, розрахункові документи та або/банківські виписки з особових рахунків № 1 від 30.04.2024, № 135 від 26.02.2024, №1384 від 14.07.2023, №786 від 20.01.2023, №1281 від 16.06.2023, № 1493 від 17.08.2023, №1350 від 06.07.2023, №2934 від 31.08.2023, № 2487 від 16.08.2023, № 2910 від 23.08.2023, № 1464 від 10.08.2023, № 2911 від 23.08.2023; рахунки на оплату № ГК-0000178 від 13.02.2024, № ТМ 001346 від 17.01.2023, № 2170 від 16.06.2023, № 207 від 14.07.2023; документи, що підтверджують відповідності продукції: Сертифікати якості та паспорта: № 18 від 13.02.2024, №23021307 від 13.01.2023, № 23241608 від 16.06.2023; документи складського обліку (Інветаризаційна відомість № 7 від 29.02.2024), накладні вимоги № 22 від 01.02.2024, № 24 від 05.02.2024, №25 від 05.02.2024, № 26 від 08.02.2024, № 27 від 09.02.2024, № 29 від 12.02.2024, № 31 від 15.02.2024, № 33 від 19.02.2024, № 38 від 26.02.2024. Слід вказати, що контролюючим органом зауваження щодо документів, що були зазначені у відповідних повідомленнях, відповідності доданих документів перелікам, що містяться у цих повідомленнях, не повідомлялись. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було визначено які конкретно документи чи пояснення позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій. Судова колегія зазначає, що в даному випадку використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику свідчить про недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту /контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угоди / угод, укладеної (их) позивачем або відсутності реального характеру операції матеріали справи не містять та відповідачами не надано. Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При цьому можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних. За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операції та які були надані контролюючому органу. Щодо доводів податкового органу стосовно ненадання достатніх документів на підтвердження здійснення господарських операцій, зокрема, складських документів, слід також враховувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20, 16.02.2023 по справі № 380/7648/22, згідно з якою приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Отже, такі питання фактично є предметом дослідження відповідних перевірок контролюючими органами платників податків з метою підтвердження реальності господарських операцій, здійснених ними, та виходять за межі процедури моніторингу податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію чи відмову у реєстрації. За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та які були надані контролюючому органу. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним. Під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, дії на відповідність критеріям, визначеним ст. 2 КАС України. З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними та підлягають скасуванню. Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи (80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки. Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 520/20059/24 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло