Постанова 4851 № 953/11125/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2025 р.Справа № 953/11125/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. позивача ОСОБА_1 представника позивача Шумейка Я.В., представника відповідача Вовченка В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Юрлагіна Т.В., повний текст складено 13.01.25 по справі № 953/11125/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: - скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 №19242 від 02.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.12.2024 складена постанова №19242 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. є необгрунтованою. Так, у постанові зазначено, що 02.12.2024 о 10 год. 00 хв. під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 , який в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону № 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Київського районного суду від 13.01.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ще 05.09.2024 позивач на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 направляв заяву про надання відстрочки та подав усі необхідні документи щодо своїх персональних даних. Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. Відповідачем не надано доказів, що ним вживалися заходи для отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 02.12.2024 №19242, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є підставою для скасування оскаржуваної постанови. В судовому засіданні позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначених в апеляційній скарзі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також зазначив, що в квітні 2024 року він був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому вручили повістку №6223 за підписом підполковника ОСОБА_3 , при цьому у вказаній повістці вказано: Прибув 14.04.2024 о 08:00. Доглядає за дитиною інвалідом. Потребує оформлення відстрочки за ст. 23 ЗУ "ПМ та МП", підпис ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Також позивачем в судовому засіданні зазначено, що представником ІНФОРМАЦІЯ_3 вносились щодо нього до бази даних особисті відомості, однак які саме відомості не пояснив. Представник позивача в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Також, представником відповідача надано пояснення та зазначено, що станом 15.11.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_5 були наявні документи ОСОБА_1 , однак вони стосувались саме надання відстрочки від призову на військову службу і ці дані в систему " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не вносяться, а вносяться лише дані коли особа звертається до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідною заявою саме щодо оновлення власних обліково-військових даних. Також зазначив, що взаємодія баз даних між районними ТЦК існує, однак чи використовувалась ця опція при складанні постанови від 02.12.2024 пояснень не надав. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшда до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що 02.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову № 19242 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до постанови № 19242 від 02.12.2024, 02.12.2024 о 10 год. 00 хв. під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 . В абзаці 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон 3633), який набув чинності 18.05.2024, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022 №62105-IХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону № 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчини правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В постанові про адміністративне правопорушення наявна відмітка про отримання постанови позивачем 02.12.2024, що підтверджується його власноручним підписом (а.с.26 зворот). Позивачем зазначено, що 05 вересня 2024 року він направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно із відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_9 № 19093 від 29.11.2024, комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянуто заяву ОСОБА_1 та надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вважаючи спірну постанову необгрунтованою, позивач оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також ст. 210 КУпАП містить примітку, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи. 18.05.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Матеріалами справи встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовозобов`язаним, не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону. Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив, що позивач не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобовязаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження з 18.05.2024 по 16.07.2024 на виконання вимог ЗУ "Про мобілізаційну підгтовку та мобілізацію". Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо наявності у позивача обов`язку оновити персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ, разом з тим, суд першої інстанції не врахував законодавчі положення, зокрема примітку до ст. 210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно примітки до ст. 210 КУпАП, положення, зокрема, ст. 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. З метою встановити обставини щодо можливості/неможливості відповідача отримати відомості щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, а також встановити які саме військово-облікові дані позивачем не оновлено, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 зазначені відомості витребувані у відповідача. Втім, зазначена ухвала суду відповідачем не виконана в частині запитуваних доказів, в судовому засіданні обгрунтованих пояснень з цього приводу не надано. У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок в обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Також колегія суддів враховує, що відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.11.2024 вказано, що протоколом № 45 від 15.11.2024 ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказане підтверджується скрішотом сторінки "Резерв +", в якому вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та має відстрочку від мобілізації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано ані в суді першої, ані апеляційної інстанції, навіть попри їх витребування судом. Висновки суду першої інстанції про те, що примітка до ст. 210 КУпАП не застосовується до спірних правовідносин колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначеною приміткою не передбачено жодних виключень щодо можливості її застосування. Таким чином, доказів в підтвердження правомірності спірної постанови, враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано. Отже, відповідно до п. 8 Порядку бронювання військовозобов`язаних (Постанова КМУ № 76 від 27.01.2023) дані про бронювання вносяться до відповідних реєстрів, а відповідно до Порядку введення ЄДРВ, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зобов`язані актуалізувати та перевіряти відомості щодо військовозобов`язаних, однак приймаючи спірну постанову ІНФОРМАЦІЯ_10 вказані норми законодавства та наявність персональних даних щодо ОСОБА_1 не враховано, тобто узагальнення в облікових документах відповідачем здійснено на неповній перевірці обставин. Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що в межах даних правовідносин, станом на час прийняття оскаржуваної постанови від 02.12.2024, відповідач володів персональними даними позивача, обов`язок оновлення яких передбачений Законом №3633-ІХ від 11.04.2024, що виключає відповідальність останнього за ст. 210-1 КУпАП, а доводи представника відповідача щодо недостатності даних наданих ОСОБА_1 при оформленні відстрочки від призиву є необгрунтованими та не підтверджені відповідними доказами. Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.12.2024 щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу та задоволено позовну заяву немайнового характеру, то відповідно до вимог ст.139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1211,20 грн. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2025 по справі № 953/11125/24 скасувати. Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити. Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 №19242 від 02.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 26.03.2025 року