Постанова Київський апеляційний суд № 369/3862/24

Постанова Іменем України 24 березня 2025 року м. Київ провадження № 22-ц/824/6474/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Поливач Л. Д., розглянув порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області в складі судді Фінагеєвої І. О. від 29 листопада 2024 року по справі №369/3862/24 Києво-Святошинського районного суду Київської області за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, У С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог У вересні 2024 року позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Банк) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом, в якому посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань у договірних відносинах, просив стягнути з останнього заборгованість у розмірі 34 518 грн 90 коп. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12.05.2020, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послугта відповідач ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 35 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з можливістю його коригування зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 37,2% річних та 74,4% на суму простроченої заборгованості. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався пунктами 5.1. - 5.4. Договору, на підставі яких клієнт, шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки, після встановлення або зміни ліміту до використання підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання, який розраховується, встановлюється та переглядається Банком, виходячи з його внутрішніх процедур та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного, а інформація щодо зміни ліміту зазначається клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку. Вказував, що позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач, належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка після трьох місяців несплати мінімального платежу стала простроченою, та станом на 07.11.2023 заборгованість за наданим кредитом становить 34 518,90 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із не доведення позовних вимог. Зокрема суд зазначив, що Банк не надав на підтвердження позовних вимог виписку по рахунку ОСОБА_1 , яка є первинним бухгалтерським документом.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

4. Аргументи учасників справи 5.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки не дослідив механізм отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та як наслідок дійшов помилкового висновку про не ознайомлення клієнта з такою процедурою. Додав, що відповідач здійснив отримання банківських послуг проекту Monobank шляхом верифікації очно на точці видачі картки. Вважав, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між сторонами у встановлений законом спосіб, а саме в електронний формі, договору про надання банківських послуг, в тому числі і погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, а також ознайомлення відповідача з такими Умовами. Крім того, зазначив, що лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку Monobankта подальше проведення банківських опрерацій, у тому числі, отримання кредиту, а тому висновок суду про відсутність доказів погодження мід сторонами істотних умов договору є помилковими. Також звернув увагу на те, що надання та обслуговування кредиту обумовлено в умовах та правилах, де зазначено, що кредитний ліміт до використання розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру Банку. Крім того, зазначив, що суд не врахував долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості, який містить необхідну інформацію та підтверджує розмір заборгованості за кредитом. Також розрахунку заборгованості не спростовано відповідачем. За вказаних обставин, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

5. Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та цього ж дня витребувано матеріали справи у суду першої інстанції. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження у справі. 13 лютого 2025 року справа надійшла до Київського апеляційного суду.

6. Відомості щодо повідомлення учасників справи Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи. Оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Позивач, належним чином повідомлений про розгляд його апеляційної скарги на рішення суду від 29.11.2024 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи шляхом отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується супровідним листом та звітом про доставку вихідної кореспонденції в електронний кабінет представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Македона О. А. в підсистемі «Електронний суд» (а. с. 106-107). Відповідач також належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги Банку на рішення суду від 29.11.2024 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи шляхом отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується супровідним листом та звітом про доставку вихідної кореспонденції на електронну пошту відповідачки (а. с. 112-113).

7. Позиція Київського апеляційного суду Колегія суддів вислухала доповідь судді-доповідача, дослідила матеріали справи, перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

8. Фактичні обставини справи 12.05.2020 ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та відповідач ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови (далі - Договір). У вказаній Анкеті-заяві ОСОБА_1 просила Банк відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт, вказаний у додатку, відповідно до Умов та Правил (а. с. 33). Згідно розрахунку заборгованості, наданого Банком, станом на 07.11.2023 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 34 518,90 грн (а. с. 31-32).

9. Мотиви, якими керується Київський апеляційний суд та застосовані норми права За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то саме на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту (встановлення кредитного ліміту) та його розміру, а також докази, коли виникла заборгованість за Договором та в якому розмірі. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України). Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію Анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг від 12.05.2012; витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про надання банківських послуг щодо продуктів Monobank (далі - Умови); витяг з Тарифів за карткою Monobank (далі - Тарифи); Довідка про встановлення кредитного ліміту та розрахунок заборгованості станом на 07.11.2023 (а. с. 26-51). Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з того що, надані позивачем копія Анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг від 12.05.2020; витяг з Умов та витяг з Тарифів; довідка про встановлення кредитного ліміту не доводять факту використання такого кредитного ліміту, зокрема у розмірі до 34 518,90 грн, як зазначає позивач у позовній заяві, як і не доводять факту, коли виникла заборгованість за кредитом. Колегія суддів погоджується зі встановленими судом обставинами, що матеріали справи не місять належного доказу на підтвердження руху коштів по банківському рахунку Відповідачки із встановленим кредитним лімітом у 35 000,00 грн. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.16.2021 у справі №686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. Долучена Банком довідка про встановлення кредитного ліміту у розмірі 35 000,00 грн по рахунку № НОМЕР_1 підтверджує факт що Банк установив кредитний ліміт, однак матеріали справи не місять первинного бухгалтерського документу, яким є виписка по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо руху коштів за цим рахунком та, зокрема, з використанням коштів у межах кредитного ліміту, аж до 34 518,90 грн, як зазначав позивач. Суд першої інстанції оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності дійшов правильних висновків про те, що надані Позивачем докази не підтверджують використання Відповідачкою кредитних коштів, оскільки позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які є належними доказами на підтвердження видачі банком відповідачу кредитної картки, зняття таких коштів відповідачем, відкриття рахунків на ім`я відповідача (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо). Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що стосуються укладення між сторонами договору приєднання, оскільки в мотивувальній частині рішення відсутні висновки, що договір не укладено. Суд відмовив у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю існування заборгованості і такий висновок суду колегія суддів вважає правильним, оскільки належними доказами у справі про стягнення заборгованості є первинні бухгалтерські документи, яких позивачем не було долучено до позовної заяви. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позовна заява не містить обґрунтувань коли виникла заборгованість. В позовній заяві лише зазначено, що станом на 26.05.2024 у відповідача наявна заборгованість та те, що кредитний договір виконувався відповідачем, що вбачається з розрахунку заборгованості, де вказані операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Даний, розрахунок заборгованості позивачем долучено до позовної заяви. Водночас, долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. Більш того, наданий позивачем розрахунок заборгованості не доводить факту руху грошових коштів по рахунку Відповідачки, у тому числі використання кредитних коштів, як і не доводить обставин коли виникла заборгованість за кредитом та який позичальнику було встановлено пільговий період для сплати заборгованості. Більше того, долучений до позовної заяви розрахунок не містить відомостей про зняття відповідачем коштів у заявленому Банком до стягнення розмірі 34 518,90 грн - як тіла кредиту. Згідно наданого розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача виникла прострочена заборгованість у розмірі 1165,22 грн. Разом з тим, на підтвердження навіть цього розміру заборгованості позивачем не надано первинних бухгалтерських документів. Також слід зазначити, що сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів використання кредитних коштів відповідачем не є підтвердженням наявності заборгованості. Щодо виписки по рахунку, яка є належним доказом видачі кредиту, то як вбачається з перелічених до позовної заяви додатків, позивачем не долучено до позовної заяви такого доказу. Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір кредиту є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Оскільки належних доказів використання грошових коштів відповідачем позивач не надав, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про недоведеність позовних вимог. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Позивач до позовної заяви не долучив копію картки позичальника, виданої саме на виконання умов Анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг від 12.05.20 не долучив; у позовній заяві про строк дії картки не вказував, виписки з рахунків відповідача, якщо такі відкривалися, до позову не надав. У позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України). Суд діє у спосіб, визначений Цивільним процесуальним кодексом України та з власної ініціативи не може долучати до матеріалів справи докази або витребовувати їх. Позивач - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», згідно Статуту АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є юридичною особою та у своїй діяльності керується законодавством України, включаючи нормативно-правові акти Національного банку України. Банк, як юридична особа діє через своїх представників, зокрема в Банку існує відповідний юридичний Департамент, в якому працюють фахівці в галузі права, які здійснюють представництво. Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як вбачається з матеріалів справи, представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» - Павленко С. В., звертаючись до суду з даним позовом на підтвердження обґрунтувань позову про наявність заборгованості, окрім розрахунку заборгованості, копії анкети-заяви, витягів з Умов та Тарифів, інших доказів на підтвердження заявлених вимог до суду першої інстанції не надав. З прохальної частини позову вбачається, що позивач у разі неявки в судове засідання відповідача просив провести заочний розгляд справи за відсутності представника Банку. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом представник позивача Павленко С. В., який підписував та подавав позовну заяву, одночасно подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Отже, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» скористався своїм правом щодо подання доказів на власний розсуд, та не надав до суду першої інстанції належних доказів на підтвердження використання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 34 518,90 грн. Посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що відповідач не надав доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, зокрема контррозрахунку, є вільним трактуванням позивачем положень процесуального закону, оскільки за цими приписами обов'язок суду перевірити докази, подані стороною на підтвердження позовних вимог та задовольнити позов лише у випадку доведення позивачем належними доказами свого позову. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд. Оскільки, як вказувалося вище, докази, надані позивачем до суду першої інстанції, не підтверджують отримання кредиту відповідачем та наявність заборгованості, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апеляційної скарги та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, судове рішення відповідає вимогам законності та вмотивованості. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає в апеляційній скарзі позивач.

10. Висновки Київського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Розглядаючи спір суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа Л. Д. Поливач