LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд522/18960/24

від 18.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Осипова Богдана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Номер провадження: 33/813/540/25 Номер справи місцевого суду: 522/18960/24 Головуючий у першій інстанції Іоніді К.В. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Осипова Богдана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2025 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2025 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП вирішено закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 60-61). 23.01.2025 адвокат Осипов Богдан Володимирович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 повернути до Управління патрульної поліції в Одеській області для доопрацювання та належного оформлення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувану постанову винесено з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що пояснення ОСОБА_2 було складено згідно порад знайомого поліцейського, що також підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом з боді камер. Також з відеозапису вбачається, що первинні пояснення та ті, котрі вказані у бланку суттєво різняться, оскільки під час надання первинних пояснень ОСОБА_2 вказувала, що вона не побачила червоний колір світлофору, оскільки з її сторони він не працював. Натомість у письмових поясненнях зазначила, що їхала на зелений колір світлофору з дозволеною швидкістю. Проте пояснення потерпілого ОСОБА_1 про те, що він рухався згідно Правил дорожнього руху та не міг передбачити порушення ОСОБА_2 цих Правил не взято до уваги. Судом першої інстанції також проігноровано неналежне оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Разом з тим, апелянт вважає за потрібне викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_3 , котрий на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився в автомобілі поруч, що також підтверджується відеозаписом працівників поліції. Також є потреба у призначенні судової авто технічної експертизи (а.с. 64-83). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження (а.с. 86-87). В судове засідання, яке відбулося 18.03.2025 з`явилась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисник адвокат Карташов Артем Геннадійович, котрі надали відповідні пояснення по суті справи, зауваживши, що іншим учасником дтп ОСОБА_1 було порушено встановлену швидкість руху транспортних засобів на ділянці дороги, де відбулося зіткнення автомобілів, що в свою чергу було підтверджено особисто ним в судовому засіданні в суді першої інстанції та вбачається з долученого відеозапису, згідно яких він зазначив, що рухався зі швидкість близько 50-60 км/год та водія іншого транспортного засобу ОСОБА_2 він не бачив, у зв`язку із чим не мав змоги вчасно здійснити заходи задля уникнення дтп. Разом з тим, на пояснення апелянта, наведені безпосередньо в апеляційній скарзі, а саме щодо визнання ОСОБА_2 факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди, представник особи, відносно якої складено протокол зауважив, що дані обставини вже були предметом дослідження в суді першої інстанції, де ОСОБА_2 в судовому засіданні надавала відповідні пояснення з даного приводу та представником потерпілої сторони, який також був присутнім в судовому засіданні в суді першої інстанції, надавалися питання даній особі з приводу зазначених подій, а саме причин проїзду даного перехрестя саме ОСОБА_2 . Відповідно, представник Шеляг А.Є. зауважив, що вказані обставини, на які посилається апелянта, вже досліджувалися судом першої інстанції, в тому числі й шляхом надання учасниками дорожньо-транспортної пригоди відповідних пояснень безпосередньо в судовому засіданні. Також до судового засідання з`явився представник потерпілого ОСОБА_1 адвокат Осипов Богдан Володимирович, який у свою чергу апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі. Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта та його представника, заслухавши пояснення представника особи відносно якої складено протокол, апеляційним судом встановлено наступне. Приймаючи оскаржувану постанову щодо закриття провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд виходив із того, що у матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження порушення ОСОБА_2 пп. е) п. 8.7.3 ПДР України, а саме: рух на червоний сигнал світлофора та відповідно наявності в її діях об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст.ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції. Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02). Положеннями КУпАП в свою чергу не передбачено норми щодо необхідності здійснення фіксації судового засідання під час розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті. Разом з тим, положеннями ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Засади щодо гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами також передбачені й положеннями ст. 27 КПК України та складається із трьох взаємопов`язаних елементів: 1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Ч. 6 ст. 107 КПК України встановлено виключення, а саме, незастосування технічних засобів фіксування у випадках, якщо воно є обов`язковим, але якщо при цьому сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними, не веде до недійсності відповідної процесуальної дії та її результатів. При цьому, згідно ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, в тому числі й якщо не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції. Відомостей щодо нездійснення відповідного фіксування судового засідання в суді першої інстанції саме за згодою та волевиявлення учасників провадження, матеріали справи не містять. Натомість, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником особи відносно якої складено проколу зазначалися обставини, які були предметом дослідження в суді першої інстанції та встановлювалися й досліджувалися безпосередньо в судовому засіданні, фіксація яких в свою чергу згідно наявних матеріалів справи не здійснювалася. Натомість, слід зазначити, що апеляційний суд в даному випадку, зважаючи на нездійснення судом першої інстанції фіксації судових засідань та відповідно відсутність звукозаписувального технічного засобу, з огляду на посилання апелянта наведені в апеляційній скарзі та надані в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції пояснення представника особи відносно якої складено протокол щодо подій, які відбувалися в день його складення та спрямовані на спростування наведених апелянтом доводів, позбавлений можливості в повній мірі перевірити наведені апелянтом доводи та встановити всі обставини справи. Окрім того, судове засідання без здійснення фіксації судового процесу та/або складання протоколу судового засідання, в даному випадку суттєво ускладнює перевірку зібраних по справі доказів та позбавляє суд здійснити критичну перевірку процесуальної позиції особи відносно якої складено протокол та іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі й нездійснення такої фіксації є порушенням встановлених процесуальних норм та обов`язковою підставою, з огляду також на вищенаведені встановлені апеляційним судом обставини справи, для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд також враховує той факт, що згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачене ст. 124 КУпАП та вчинення якого інкримінується ОСОБА_2 було вчинене 20.10.2024, відповідно, зважаючи на положення ст. 38 КУпАП, на час розгляду справи апеляційним судом сплив тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, у зв`язку із чим наявні підстави для застосування положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Осипова Богдана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2025 року скасувати. Провадження по справі закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Повний текст постанови складений 19 березня 2025 року. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»