Постанова 4873 № 911/2247/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" березня 2025 р. Справа№ 911/2247/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гончарова С.А. суддів: Тарасенко К.В. Тищенко О.В. за участю секретаря судового засідання Кузьмінська О.Р., за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 05.03.2025 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 при розгляді заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2247/24(суддя - Мальована Л.Я.) за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБФ Траст" про стягнення 680 270, 27 грн, ВСТАНОВИВ: 23.08.2024 до Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт в межах заявленої суми позовних вимог з урахуванням судових витрат (691 988,32 грн) на грошові кошти, що належать відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБФ Траст» та містяться на наступних рахунках: № НОМЕР_1 та інших рахунках, відкритих в АБ «Південний», МФО 328209; № НОМЕР_2 та інших рахунках, відкритих в AT «Асвіо Банк», МФО 353489, накласти арешт в межах заявленої суми позовних вимог з урахуванням судових витрат (691 988,32 грн) на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБФ Траст», відкритих в інших банківських установах, які будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову та заборонити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБФ Траст» відкривати нові поточні та вкладні (депозитні) рахунки у будь-яких банківських установах. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2024 відмовлено Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в задоволені заяви (вх. № 82/24 від 23.08.2024) про забезпечення позову. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 06.09.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі № 911/2247/24, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі № 911/2247/24, якою відмовлено у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалити нове рішення, яким заяву АТ "Укрексімбанк" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Накласти арешт в межах заявленої суми позовних вимог з урахуванням судових витрат (всього: 691 988, 32 грн) на грошові кошти, що належать відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБФ Траст" та містяться на наступних рахунках: № НОМЕР_1 та інших рахунках, відкритих в АБ "Південний", МФО 328209, № НОМЕР_2 та інших рахунках, відкритих в АТ "Асвіо Банк", МФО 353489. Накласти арешт в межах заявленої суми позовних вимог з урахуванням судових витрат (всього: 691 988, 32 грн) на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБФ Траст", відкритих в інших банківських установах, які будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову. Заборонити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБФ Траст" відкривати нові поточні та вкладні (депозитні) рахунки у будь-яких банківських установах. Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що сума заборгованості є значною та надалі тільки зростає; відповідачем протягом тривалого часу не вчиняються дії по погашенню заборгованості та грубо порушуються умови договору; ТОВ «ІБФ ТРАСТ» ігнорує вимоги позивача щодо сплати боргу за договором, а тому останній вважає, що поведінка відповідача (неотримання кореспонденції, направленої на адресу ТОВ «ІБФ ТРАСТ», відсутність зв?язку) свідчить про те, що він не має на меті добровільне виконання зобов?язань перед АТ «Укрексімбанк», у відповідача існує реальна можливість уникнути примусового виконання рішення суду у даній справі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" вказує, що має достатньо обґрунтовані припущення, що майно (грошові кошти на банківських рахунках), яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зменшитись з метою недопущення їх використання для задоволення вимог АТ «Укрексімбанк», а отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в повному обсязі і, як наслідок, потягне за собою понесення позивачем значних збитків, а тому існують всі необхідні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову. Скаржник вказує, що відповідач може відчужити вищезазначене майно на користь інших осіб з метою уникнення розрахунку за договором оренди землі, тобто існує загроза, що на момент ухвалення рішення по даній справі у ТОВ «ІБФ ТРАСТ» будуть відсутні грошові кошти, за рахунок яких таке рішення може бути виконане, і таким чином, у разі задоволення позову це не тільки ускладнить, а й взагалі зробить неможливим виконання рішення суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Агрикова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2247/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі № 911/2247/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області. 09.10.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2247/24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі № 911/2247/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі № 911/2247/24 у судовому засіданні 26.11.2024. У зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В., яка входить до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 прийнято справу № 911/2247/24 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу №911/2247/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 на 22.01.2025. 22.01.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному. У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 прийнято справу № 911/2247/24 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 911/2247/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 на 05.03.2025. У судове засідання, що відбулось 05.03.2025 з`явився представник позивача, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнив вимоги викладені в його процесуальних документах. Відповідач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням поштового повідомлення №0610212130837. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.08.2024 до Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява, в порядку ст. ст. 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом: - накладення арешту в межах заявленої суми позовних вимог з урахуванням судових витрат (691 988,32 грн) на грошові кошти, що належать відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБФ Траст» та містяться на наступних рахунках: № НОМЕР_1 та інших рахунках, відкритих в АБ «Південний», МФО 328209; № НОМЕР_2 та інших рахунках, відкритих в AT «Асвіо Банк», МФО 353489; - накладення арешту в межах заявленої суми позовних вимог з урахуванням судових витрат (691 988,32 грн) на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБФ Траст», відкритих в інших банківських установах, які будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову; - заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБФ Траст» відкривати нові поточні та вкладні (депозитні) рахунки у будь-яких банківських установах. В обґрунтування своєї заяви, позивач у суді першої інстанції вказував на те, що між сторонами був укладений договір оренди землі № 60900/1/280223 від 28.02.2023 р. на підставі якого відповідач має перед позивачем зобов`язання щодо своєчасного і повного внесення орендної плати. Заявник зазначає про те, що між позивачем та відповідачем діють неврегульовані договірні зобов`язання, що підтверджуються наявністю простроченої заборгованості орендаря за договором оренди землі; сума заборгованості є значною та надалі тільки зростає; відповідачем протягом тривалого часу не вчиняються дії по погашенню заборгованості та грубо порушуються умови договору; орендар ігнорує вимоги орендодавця щодо сплати боргу за договором, а тому позивач вважає, що поведінка відповідача (неотримання кореспонденції, направленої на адресу ТОВ «ІБФ Траст», відсутність зв`язку) свідчить про те, що останній не має на меті добровільне виконання зобов`язань перед орендодавцем, у орендаря існує реальна можливість уникнути примусового виконання рішення суду у даній справі. Таким чином, заявник вважає, що майно (грошові кошти на банківських рахунках), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зменшитись, а отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в повному обсязі і, як наслідок, потягне за собою понесення позивачем значних збитків, а тому існують всі необхідні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову. Розглянувши апеляційну Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Таким чином, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання такою особою доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких він просить, позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову. Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі №911/2247/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягають. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст. 2, 4, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 280, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.08.2024 у справі №911/2247/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

4. Матеріали справи № 911/2247/24 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 24.03.2025 Головуючий суддя С.А. Гончаров Судді К.В. Тарасенко О.В. Тищенко