Ухвала КАС ВС № 420/18785/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 24 березня 2025 року м. Київ справа №420/18785/24 адміністративне провадження № К/990/10517/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №420/18785/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.12.2023 №951320123221; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні три календарні роки з 28.10.2023. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04.10.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.12.2023 №951320123221 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.12.2023 відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у призначенні пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі. Суд не приймає посилання скаржника у касаційній скарзі на судову практику, сформульовану Верховним Судом України у постановах від 12.06.2012 у справі №21-187а12, від 26.06.2012 у справі №21-195а12, від 04.12.2012 у справі 21-371а12, від 17.09.2013 у справі 21-214а13, від 27.10.2015 у справі №21-4636а15, оскільки правовідносини, викладені у наведених справах, не є релевантними до правовідносин у цій справі, наведені рішення ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням. У справах, на які покликався скаржник у доводах касаційної скарги, предметом спору, на відміну від цієї справи є перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 40 Закону №1058-IV, однак у цій справі розглядається питання призначення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 20.03.2018 у справі №336/368/16-а, від 03.04.2018 у справі №753/8128/16-а, від 24.04.2018 у справі №185/1391/17, оскільки правовідносини, викладені у наведених справах, також не є релевантними до правовідносин у цій справі, наведені рішення ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням. У наведених скаржником справах, на відміну від цієї справи, розглядалось питання повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV. Суд не приймає посилання скаржника на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, оскільки правовідносини викладені у цій постанові не є релевантними до правовідносин у цій справі, це рішення ухвалене за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням. Висновки Верховного Суду у наведеній постанові стосувались дискреційних повноважень органу в інших спірних правовідносинах. Разом з тим, судами попередніх інстанцій враховано висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 та Верховним Судом у постановах від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 щодо застосування положень частини другої статті 40 та частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №420/18785/24, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №420/18785/24. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб