Постанова 4852 № 160/23224/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23224/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року (суддя Ільков В.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.11.2024 року) в справі №160/23224/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, - в с т а н о в и в: 26.08.2024 року ТОВ «Дніпрометиз ТАС» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2024/000028/1 від 30.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000154 від 30.07.2024 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року позовні вимоги задоволено. Дніпровська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Згідно додатку від 22.07.2024 №67 та інвойсу від 22.07.2024 №189, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м. Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення. Декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально. Пунктом 6 ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Митниця вказувала, що пунктом 2.4 контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника. Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Nyrstar Belgium. Декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD. Таке ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару. Надання сертифікату, виданого компанією-трейдером (посередником) ставить під сумнів, що поставка задекларованих товарів здійснюється без залучення третіх осіб (посередників). Апелянт вказував, що декларація країни експорту містить інформацію про вартість товару на момент перетину митного кордону країни експорту. З урахуванням виявлених розбіжностей та неповноти відомостей, експортна декларація надала б можливість митниці порівняти зазначену в ній вартість товару з вартістю товару за інвойсом та/або специфікацією. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на інформації з середньої ціни біржових цін на сайті westmetall.com за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури від 22.07.2024 №189 2847,85 дол/т та розмірах премій 321,37 USD та 180 USD, визначених у додатку від 22.07.2024 №67 та інвойсі від 22.07.2024 № PTESI1221622-88 відповідно. Отже, вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 3349,22 дол. США/т. Митну вартість товару №1 скориговано митницею на рівні 3,34922 дол.США/кг. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Дніпрометиз ТАС» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Чернівецька митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Суд першої інстанції врахував, що між позивачем (Покупець) та компанією-нерезидентом «BARAMIST s.r.o.», Словаччина (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №201222 від 28.12.2021 року, за яким продавець продає, а покупець покупає партіями відповідно до додатків (специфікацій) цинк металічний в чушках марки ЦВ або ЦВ0 (товар). Відповідно до п. 2.3 Контракту попереднє узгодження умов поставки здійснюється за листами-заявками Покупця електронною поштою, які вважаються узгодженими продавцем, якщо не буде повідомлення Продавця про протилежне, а п. 1.2 Контракту передбачено, що умови поставки для кожної партії товару фіксуватимуться в специфікаціях. Додатком № 67 від 22.07.2024 до Контракту сторони зафіксували умови поставки такої партії товару наступними: - термін відвантаження: липень 2024 року; - умови постачання: DAP м. Дніпро (відповідно до Інкотермс 2010); - вантажовідправник: компанія «Trafigura PTE Ltd»; - місце відвантаження: м.Бургас (Болгарія); - походження товару: Бельгія; - кількість товару: 21,505 метричних тонн; загальна вартість партії товару 65340,15 доларів США. Загальна вартість партії товару була визначена з огляду на ціну однієї метричної тонни товару, розраховану за наступною формулою: LME + 321,37 USD/тн, де: - LME офіційна ціна цинку («Cash seller & settlement») за одну метричну тонну на період котирування згідно даних офіційного сайту Лондонської біржі металів (www.lme.com), - 321,37 USD/тн премія продавця. З огляду котирування офіційної ціни цинку за 19.07.2024 (показник «cash offer») на офіційному сайті Лондонської біржі металів (LME, London Metal Exchange) у розмірі 2717 доларів США, була узгоджена сторонами договірна ціна за одну метричну тонну товару склала: 2717 + 321,37 = 3038,37 доларів США. З позиції відповідача, документи, що містять відомості про вартість перевезення, повинні подаватися у будь-якому разу, незалежно від умов поставки. Договірними умовами передбачено поставку товару саме на умовах DAP м.Дніпро, (відповідно до Інкотермс-2010) тобто з доставкою до місцезнаходження покупця, відповідно, і ціна товару була узгоджена сторонами саме на таких умовах. Суд першої інстанції вказував, що Дніпровською митницею не зазначено номери і дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи, зокрема, на технічний опис товару, умови поставки, комерційні умови. Митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача. Висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним. Відповідно до матеріалів справи, 28.12.2021 року між ТОВ «Дніпрометиз ТАС» (покупець) та компанією «Baramist s.r.o.» (Словацька Республіка) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 201222, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту. Сторонами контракту узгоджено постачання цинку металевого в чушках марки High Grade із вмістом цинку не менше ніж 99,99 %, походження Бельгія за ціною 3038,37 доларів США за 1 тону, у кількості 21,505 тон, загальна вартість 65340,15 доларів США, умови постачання DAP Дніпро Україна згідно Інкотермс 2010. 29.07.2024 року ТОВ «Дніпрометиз ТАС» було задекларовано до митного органу виїзду Одеська митниця товари: цинк металевий в чушках необроблений, нелегований марки, ГОСТ 3640-94, з масовою часткою 99,99 % цинку, для покриття сталевого дроту, шляхом подання електронної митної декларації № 24UA110140005851U0. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 28.12.2021 року № 201222, додаток № 67 від 22.07.2024 до нього; комерційну пропозиція № 240722/4 від 22.07.2024; роздруківку з офіційного сайту Лондонської біржі металів (London Metal Exchange) про котирування офіційної ціни на цинк за 19.07.2024 за показником offer; рахунок-фактуру (invoice) № 189 від 22.07.2024; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 23.07.2024; пакувальний лист № 88 від 22.07.2024; сертифікат аналізу від 22.07.2024; рахунок-проформу (invoice) відправника товару для митних експортних і транзитних формальностей № PTESІ1221622-88 від 22.07.2024; експортну митну декларацію № 24BG001008А009116В5 від 23.07.2024; договір про надання послуг митного брокера № 10/04-1 від 10.04.2014 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України. Дніпровською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що згідно додатку від 22.07.2024 №67 та інвойсу від 22.07.2024 №189, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м. Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення. Декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально. Пунктом 2.4 контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника. Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Nyrstar Belgium. Однак, декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD. Таке ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару. Пунктом 2.4 контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію експортної митної декларації. Однак, декларантом зазначений документ до митного оформлення не надано, тільки МД типу Т1 (режим транзит, а не експорт). Декларанту повідомлено, що, відповідно до ч.6 ст.53, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати інші додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом до Дніпровської митниці надано повідомлення, що будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами. Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2024 року № UA110140/2024/000028/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію для товару на рівні 3,3492 долара США за 1 кг або 3349,20 доларів США за 1 тонну. На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 року №UA110140/2024/000154. Скориставшись правом, ТОВ «Дніпрометиз ТАС» задекларувало зазначені товари з урахуванням коригування митниці, та випустило їх у вільний обіг за ЕМД №24UA110140005925U0 від 30.07.2024 року. Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що згідно додатку від 22.07.2024 року №67 та інвойсу від 22.07.2024 року №189, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м. Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення. Декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально. Додатком № 67 від 22.07.2024 року до контракту сторони зафіксували умови поставки партії товару: термін відвантаження: липень 2024 року; - умови постачання: DAP м. Дніпро (відповідно до Інкотермс2010); - вантажовідправник: компанія «Trafigura PTE Ltd»; - місце відвантаження: м.Бургас (Болгарія); - походження товару: Бельгія; - кількість товару: 21,505 метричних тонн; загальна вартість партії товару 65340,15 доларів США. Транспортування передбачене умовами DAP м. Дніпро (відповідно до Інкотермс2010). DAP (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. База постачання DAP Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. При намірі сторін покласти на продавця всі ризики і витрати щодо виконання імпортних митних формальностей для ввезення товару доцільно використовувати термін DDP. Таким чином транспортування та витрати на транспортування покладаються на продавця, у даному випадку компанію «Baramist s.r.o.» (Словацька Республіка). Витрати на доставку продавець може включити до ціни товару. Пунктом 2.4 контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника. Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Nyrstar Belgium. Однак, декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD. Пунктом 2.4 контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію експортної митної декларації. Однак, декларантом зазначений документ до митного оформлення не надано, тільки МД типу Т1 (режим транзит, а не експорт). Відповідно до п.7 ч.3 ст. 53 МК України експортна декларація країни відправлення є додатковим документом, відтак, зауваження відповідача щодо ненадання до митного оформлення зазначеної декларації не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки така декларація надається до митного оформлення як додатковий документ, якщо є сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані всі документи для підтвердження митної вартості товару та її складових. Слід вказати, що експертні декларації, каталоги, специфікації фірми виробника товару також є додатковими документами. Встановлено, що коригуючи митну вартість товару до рівня 3,3492 доларів США за 1 кг товару, Дніпровська митниця використала інформацію з середньої ціни біржових цін на сайті westmetall.com за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури від 22.07.2024 №189 2847,85 дол/т та розмірах премій 321,37 USD та 180 USD. Не встановлено на підставі чого використано для митного коригування вартості товару інформацію з сайту westmetall.com, чи є така інформація ціни біржових цін на сайті westmetall.com офіційним джерелом для митного органу. Поряд з тим, ТОВ «Дніпрометиз ТАС» обґрунтовує формування митної вартості товару (цинк металевий в чушках необроблений, нелегований марки, ГОСТ 3640-94, з масовою часткою 99,99 % цинку, для покриття сталевого дроту). Загальна вартість партії товару була визначена з огляду на ціну однієї метричної тонни товару, розраховану за наступною формулою: LME + 321,37 USD/т, де: - LME офіційна ціна цинку (Cash seller & settlement) за одну метричну тонну на період котирування згідно даних офіційного сайту Лондонської біржі металів (www.lme.com), - 321,37 USD/т премія продавця. З огляду котирування офіційної ціни цинку за 19.07.2024 (показник offer) на офіційному сайті Лондонської біржі металів (LME, London Metal Exchange) у розмірі 2717 доларів США, була узгоджена сторонами договірна ціна за одну метричну тонну товару склала: 2717 + 321,37 = 3038,37 доларів США. До митного оформлення було надано роздруківку з офіційного сайту Лондонської біржі металів (London Metal Exchange) про котирування офіційної ціни на цинк за 19.07.2024 року за показником offer. Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту. Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару. При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 134, 139, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року в справі №160/23224/24 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова