Постанова 4851 № 480/4007/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2025 р. Справа № 480/4007/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. (ухвалене суддею Савицькою Н.В.) по справі № 480/4007/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРПОСТАЧ» (в подальшому ТОВ «ДОРПОСТАЧ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Сумській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 03.02.2023 р. № 45-р/лц в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 18220314201900152 за адресою роздрібної торгівлі: Сумська обл., м. Шостка, вул.Слобідська, Автозаправна станція (витяг з розпорядження № 115035); зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 16.07.2019 р. № 18220314201900152 та поновити відповідну інформацію щодо наявності такої ліцензії. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. у задоволенні позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування вимог апеляційної апелянт скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що наказом ГУ ДПС у Сумській області № 146-кп від 30.01.2023 р., керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального зі змінами та доповненнями та інших нормативно-правових актів, з метою здійснення функції щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, призначено фактичну перевірку за місцем провадження діяльності ТОВ ДОРПОСТАЧ. Крім того, наказом ГУ ДПС у Сумській області № 148-кп від 30.01.2023 р., керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального зі змінами та доповненнями та інших нормативно-правових актів, з метою здійснення функції щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, призначено фактичну перевірку за місцем провадження діяльності ТОВ «ДОРПОСТАЧ». 01.02.2023 р. фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на вказані у наказах об`єкти, та у зв`язку з не допуском позивачем до проведення перевірки складено акти про відмову від проведення перевірки. Головним Управлінням ДПС у Сумській області прийнято розпорядження Головного управління ДПС у Сумській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 03.02.2023 р. № 45-р/лц, у звзязку з отриманням вищевказаних актів перевірки та на підставі абз. 14 ч. 52 ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв. тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Не погодившись із вказаним розпорядженням в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №18220314201900152 за адресою роздрібної торгівлі: Сумська обл., м. Шостка, вул. Слобідська, Автозаправна станція (витяг з розпорядження № 115035) та в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №18220314201900153 за адресою роздрібної торгівлі: Сумська обл., м. Шостка, вул. Некрасова, буд. 6 АЗС (витяг з розпорядження № 115033), позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок видачі та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (в подальшому Закон № 481/95-ВР). Статтею 1 Закону № 481/95-ВР встановлено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законівидів діяльності протягом визначеного строку. Роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки. Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Статтею 15 Закону № 481/95-ВР, визначено підстави для анулювання ліцензії, згідно із якими ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб`єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимогстатті 15-3 цього Законущодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях; отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Вказаний перелік підстав для анулювання ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання. Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані розпорядження прийняті, у зв`язку з встановлення факту відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки, відповідно до вимог ст.ст. 80, 81 Податкового кодексу України, на підстві акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови Проведення вищевказаної перевірки призначено наказами Головного управління ДПС у Сумській області № 146-кп «Про проведення фактичної перевірки» та № 148-кп «Про проведення фактичної перевірки», які скасовані постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 р. у справі № 480/938/23 позовом ТОВ «ДОРПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів. Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд апеляційної інстанції зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Невиконання відповідачем вимог статей 80, 81 Податкового Кодексу України, зокрема, в частині наявності підстав для призначення фактичної перевірки, дотримання умов та порядку допуску до її проведення, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірними та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 р. у справі № 2040/5474/18. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані розпорядження Головного управління ДПС у Сумській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 03.02.2023 р. № 45-р/лц в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 18220314201900152 та розпорядження Головного управління ДПС у Сумській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 03.02.2023 р. № 45-р/лц в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 18220314201900153 підлягають скасуванню, оскільки прийняті за наслідками перевірки, призначеної на підставі наказів № 146-кп «Про проведення фактичної перевірки» та № 148-кп «Про проведення фактичної перевірки», які скасовані у судовому порядку. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. по справі № 480/4007/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич