LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС953/2150/21

від 20.03.2025 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року м. Київ справа № 953/2150/21 провадження № 51-594 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року. Суть питання та встановлені судом обставини Вироком Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Цим же вироком також засуджено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів у провадженні. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката ОСОБА_4 , у якій він не погоджувався з вказаними судовими рішеннями щодо ОСОБА_5 та порушував питання про їх перегляд у касаційному порядку. Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2025 року його касаційну скаргу на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 цього Кодексу та надано строк для усунення недоліків. При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, повідомлялась про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу їй буде повернуто. Мотиви Суду Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. В ухвалі Верховного Суду від 18 лютого 2025 року йшлося про те, що відповідно до положень ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначаються найменування суду касаційної інстанції, обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують повноваження захисника, а також копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. У межах наданого строку адвокат ОСОБА_4 повторно звернувся до Суду з уточненою касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі, не усунув. Зокрема, адвокат, як і минулого разу, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, однак не наводить обґрунтування допущення судами таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскаржених вироку і ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України. Натомість скаржник знову надає свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та вказує на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Адвокат, як і попереднього разу, оскаржує судові рішення в частині цивільного позову, проте не вказує конкретно, які саме порушення допустили суди при вирішенні даного питання. До того ж адвокат ОСОБА_4 на виконання вимог ч. 4 ст. 427 КПК України знову не підтвердив своїх повноважень на участь у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_5 у суді касаційної інстанції, як це передбачено ст. 50 КПК України. Так, надіслані скаржником копії документів знову неналежної якості, що унеможливлює сприйняття їх змісту. При цьому в ордері про надання правничої допомоги зазначено в якості органу, у якому надається допомога, - Верховний Суд України, тоді як судом касаційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 33 КПК України є Верховний Суд, на чому, серед іншого, наголошувала колегія суддів у попередній ухвалі. Крімцього, адвокат ОСОБА_4 , як і минулого разу, у порушення положень ч. 6 ст. 427 КПК України не додав до касаційної скарги її копій з додатками (копіями оскаржених судових рішень) у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й учасникам судового провадження. Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. З огляду на те, що адвокатом не були виконані вимоги ухвали від 18 лютого 2025 року, його касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України. З цих підстав Суд, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, постановив: Повернути адвокату ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»