Постанова 4852 № 160/16804/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16804/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0148352408 від 05.04.2024. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що необхідно розмежовувати обмеження, які можуть існувати у цивільному законодавстві для резидента як сторони у договорі, від обмежень, які запроваджуються у адміністративних відносинах за його участю. До останніх належать правовідносини між резидентом та контролюючими органами, що виникають під час здійснення валютного нагляду. Також зазначено, що Постанова № 18, доповнено пунктом 146 згідно з постановою Національного банку України від 02 вересня 2022 року № 197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України» та визначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/ імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2005. Основним видом діяльності є 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. У зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації Національного банку України від 25.07.2023 №25-0008/156/ДСК щодо фактів порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 норм валютного законодавства України, на підставі наказу від 17.01.2024 №131п та на підставі повідомлення від 17.01.2024 № 20, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Позняк Русланою Миколаївною, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, пп. 69.2-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 345 від 15.11.2022, укладеного з GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Турція), за період 15.11.2022 по 22.02.2024. 06.03.2024 за результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №345 від 15.11.2022 за період 15.11.2022 по 22.02.2024» №555/04-36-24-08/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановленні такі порушення: ч. 3 ст. 13 Закону №2473, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту поставки №345 від 15.11.2022, укладеного між нерезидентом GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина), в частині ненадходження Товару на митну територію України в сумі 14361,00 доларів США за перевіряємий період з 15.11.2022 по 22.02.2024. Під час перевірки податковий орган дійшов висновку, що відповідно до пункту 14 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту / імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Станом на 22.02.2024 у ФОП ОСОБА_1 рахується непогашена дебіторська заборгованість по зовнішньоекономічному контракту №345 від 15.11.2022 на суму 14361,00 Доларів США (еквівалент станом на 04.06.2023 становить в сумі - 525161,66 грн., по курсу НБУ 36,5686 грн/1 Долар США), що перевищує «порогову фінансову операцію» і підпадає під валютний нагляд НБУ (ст. 20 Закон № 361). В результаті чого, ФОП ОСОБА_1 порушено ч.3 ст.13 Закону № 2473, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 345 від 15.11.2022 за перевіряємий період з 15.11.2022 по 22.02.2024, в частині ненадходження товару на митну територію України в сумі 14361,00 Доларів США та у відповідності до ч.5 ст.13 Закону №2473 нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Контролюючим органом складено лист за результатами розгляду заперечень, поданих позивачем, та зазначено, що висновки за результатами перевірки зроблено з урахуванням норм чинного законодавства. Зазначені в Акті перевірки висновки є правомірними. На підставі висновків Акту перевірки №555/04-36-24-08/2781604722 від 06.03.2024 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0148352408 від 05.04.2024, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції на суму 415928,04 грн за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Рішенням ДПС України від 11.06.2024 №17414/6/99-00-06-01-02-06 скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0148352408 від 05.04.2024 - без змін. Позивач звернулася до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону №2473-VIII, відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. За приписами статті 1 цього Закону терміни вживаються в такому значенні: валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (пункт 1); валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства (пункт 3). Закріплені у статті 4 Закону №2473-VIII гарантії свободи здійснення валютних операцій передбачають здійснення валютних операцій без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом (частини перша, друга названої статті). Відповідно до приписів частини першої статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша). Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України Частиною третьою статті 13 цього Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абзац четвертий статті 4 Закону №2473-VIII). Національний банк України на виконання, зокрема, положень статті 13 Закону №2473-VIII постановою Правління від 02.02.2019 №5 затвердив Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Пунктом 21 розділу II Положення №5 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 20 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28 квітня 2020 року) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції. Відповідно до пункту 23 розділу II Положення №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. 24.02.2022 Правління Національного банку України прийняло Постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Постановою Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 року №68 внесено зміни до Постанови №18, доповнивши її пунктами 14-2 14-4. Зокрема, згідно з пунктом 14-2 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Пунктом 14-3 Постанови №18 визначено випадки, на які граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, не поширюються, та умови застосування цих строків для окремих товарів та (або) галузей економіки (відповідають за змістом приписам пункту 22 розділу ІІ Положення №5). Відповідно до пункту 14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні. Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 №113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» змінено з 08 червня 2022 року граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 90 до 120 днів, а постановою Правління Національного банку України від 07 липня 2022 року №142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» - з 120 до 180 днів з 09 липня 2022 року. Частиною п`ятою статті 13 цього Закону встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). За правилами частин шостої, сьомої названої статті у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затвердило Інструкцію №7. Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №7 (зі змінами) передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією. Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу II Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів. Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку. Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) (підпункт 1); у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 3). Приписами підпункту 5 пункту 10 та підпункту 5 пункту 12 Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів. Судом було встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) були укладені Контракти на поставку товарів від 15.11.2022 № 345 та від 22.11.2022 №1460. За Контрактом №345 від 15.11.2022 відповідно до інвойсу №3.965 від 15.11.2022 та з урахуванням листа №2 від 20.01.2023, GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) зобов`язаний був поставити на адресу ФОП ОСОБА_1 генератори: COVAX KDE8500T, Standby 7 kva. Prime 6,5 kva Diesel Genset, electrical starter, Silence Type, Mono Phase; COVAX 7000T -Standby 5,5 kva, Prime 5 kva Diesel Genset, electrical starter, Silence Type, Mono Phase; COVAX 7500T, Standby 6 kva, Prime 5 kva Diesel Genset, elиctrical starter, Silence Type, Mono Phase на загальну суму 68420,00 дол. США. За Контрактом №345 від 15.11.2022, ФОП ОСОБА_1 було здійснено оплату на адресу GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) на суму 21981,00 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцію в іноземній валюті №2 від 06.12.2022. В той же час, за Контрактом №345 від 15.11.2022 GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) поставило на адресу ФОП ОСОБА_1 лише генератори COVAX 7500T, Standby 6 kva, Prime 5 kva Diesel Genset, elиctrical starter, Silence Type, Mono Phase на суму 7620,00 дол. США, що підтверджується комерційним інвойсом №GJB2023000000144 від 24.01.2023, митною декларацією 23UA100430470714U5 від 03.02.2023 та CMR від 26.01.2023. За умовами Контракту №345 від 15.11.2022 GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) не поставив на адресу позивача генератори: COVAX KDE8500T, Standby 7 kva. Prime 6,5 kva Diesel Genset, electrical starter, Silence Type, Mono Phase; COVAX 7000T -Standby 5,5 kva, Prime 5 kva Diesel Genset, electrical starter, Silence Type, Mono Phase на суму 14361,00 дол. США. За умовами Контракту №1460 від 22.11.2022 та відповідно до інвойсу №4.046 від 22.11.2022 GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) зобов`язаний був поставити на адресу ФОП ОСОБА_1 генератори: АДРЕСА_1 , Open; АДРЕСА_2 , Open на загальну суму 74310,00 дол. США. За Контрактом №1460 від 22.11.2022, ФОП ОСОБА_1 було здійснено оплату на адресу GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) на суму 22930,00 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцію в іноземній валюті №1 від 06.12.2022. В той же час, за Контрактом №1460 від 22.11.2022 GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) поставило на адресу ФОП ОСОБА_1 генератори АДРЕСА_3 , 4 big Whell, Open; АДРЕСА_2 на загальну суму 27140,00 дол. США., що підтверджується комерційним інвойсом №GJB2023000000144 від 24.01.2023, митною декларацією 23UA100430470714U5 від 03.02.2023 та CMR від 26.01.2023. За Контрактом №1460 від 22.11.2022, GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) поставило на адресу ФОП ОСОБА_1 генератори АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 , Diesel, 1Phase, Electric Start, 4 big Whell, Open на суму більшу ніж було здійснено оплату ФОП ОСОБА_1 , а тому залишок оплати (борг) у позивача передJENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) за вказаною поставкою товару склав 4847,00 дол. США. Листом №3 від 02.05.2023 GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) повідомив ФОП ОСОБА_1 про відсутність товару за Контрактом №345 від 15.11.2022. На підставі вказаного GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) просило закрити Контракт №345 від 15.11.2022, а невикористану суму (залишок), яка була перерахована 06.12.2022 по Контракту №345 від 15.11.2022 в сумі 14361,00 дол.США перенести в рахунок оплати за Контрактом №1460 від 22.11.2022. ФОП ОСОБА_1 та GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) погодили та підписали Акт взаємозаліку за Контрактом №345 від 15.11.2022 та за Контрактом №1460 від 22.11.2022. Відповідно до Акту взаємозаліку, ФОП ОСОБА_1 та GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) домовилися провести взаємозалік по Контракту №345 від 15.11.2022 та по Контракту №1460 від 22.11.2022 на суму 14361,00 Доларів США. В результаті взаємозаліку між GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) та ФОП ОСОБА_1 по Контракту №345 від 15.11.2022 зобов`язання у сторін відсутні. Спірним питанням у цій справі є та обставина, чи є законним та правомірним є проведений взаємозалік між позивачем та GUCBIR JENERATOR SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) за Контрактами № 345 від 15.11.2022 та №1460 від 22.11.2022 та чи суперечить проведений взаємозалік нормам пункту 14-6 Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону №959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам. Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами. Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Кодексу), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601). Аналогічні положення закріплені у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Суд першої інстанції вірно зазначив, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в контексті наведеного із змісту Акту взаємозаліку за Контрактом №345 від 15.11.2022 та за Контрактом №1460 від 22.11.2022 видно, що сторони домовилися провести взаємозалік за Контрактом №345 від 15.11.2022 та за Контрактом №1460 від 22.11.2022 на суму 14361,00 доларів США. тобто зустрічних однорідних вимог. Матеріали справи не містять доказів того, що Акт взаємозаліку за Контрактом №345 від 15.11.2022 та за Контрактом №1460 від 22.11.2022 визнаний судом недійсним або не відповідає вимогам чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зі змісту контрактів, наявних первинних документів, а також акту взаємозаліку за Контрактом №345 від 15.11.2022 та за Контрактом №1460 від 22.11.2022 видно, що між суб`єктами господарювання виникли зустрічні вимоги, які є грошовими, тобто однорідними, між сторонами відсутній спір щодо характеру зобов`язань, їх змісту, умов виконання, умов проведення розрахунків за Контрактами, вони відповідають критеріям, дотримання яких відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7 є передумовою для зняття банком цих розрахунків з валютного нагляду. Стосовно того, що відповідно до пункту 14-6 Постанови №18 з 06.06.2022 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ця норма спрямована на врегулювання діяльності саме банків у сфері валютного нагляду і не поширюється на господарську діяльність суб`єктів господарювання та не містить вимоги чи обмеження способів припинення зобов`язань. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш