LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/6528/24

від 20.03.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року справа №200/6528/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 27 грудня 2024 року) у справі № 200/6528/24 (суддя в І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні ді, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління, щодо не розрахунку розміру пенсії позивача, відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.05.2023; зобов`язати Головне управління, донараховати розмір пенсії позивачу, у відповідності із ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 25.05.2023. В обґрунтування позову зазначив, що з 25.05.2023 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України як отримувач пенсії за віком призначеної йому на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі №600/5897/23-а. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі №600/5897/23-а виконано в повному обсязі в вересні 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, після чого пенсійна справа була передана для нарахування пенсії до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем реєстрації позивача. Ознайомившись із розрахунком розміру пенсії, який міститься в особистому кабінеті у розділі «Моя пенсія» на вебпорталі Пенсійного фонду України, позивач виявив, що його розмір пенсії розраховано не у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що з діями відповідача по справі щодо не застосування під час призначення пенсії ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не згоден, вважає їх протиправними та такими, що порушують його законні права і інтереси, так як розмір його пільгового стажу дозволяє при визначені розміру пенсії застосувати ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незастосування під час призначення та обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з дати її призначення, а саме з 25.05.2023, застосувавши ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позову - відмовити. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головне управління не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.05.2023. 25.05.2023 Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком Список №1 відповідно до Закону №1058. Вказана заява за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви позивача від 25.05.2023 про призначення пенсії, 02.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №057250005181 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі №600/5897/23-а було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 02.06.2023 №057250005181 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.05.2023 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду. Відповідно до рішення № 057250005181 від 11.09.2024 про перерахунок пенсії, Позивачу призначено пенсію за віком. Умови призначення: ЗУ №1058-IV, Прик.полож., п.2, ч.1; ЗУ №1788, ст.14 (Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)). Вид перерахунку: Згідно рішень суду. Підстава: Згідно рішення суду справи №600/5897/23-а від 29.03.2024. Особливості: ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 25.05.2023 по довічно. Страховий стаж (повний): 35 років 6 місяців 4 дні. Додаткові роки за список 1: 16 років. В тому числі: Роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 26 років 0 місяців 3 дні. Коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,35500. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ( (426 / 100 * 12) * 1) 0,35500. Розмір пенсії за віком (ст.27) (30443,96 * 0,35500) 10807,61 грн. Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024. Розмір пенсії з надбавками 10907,61 грн. Відповідно до розрахунку стажу форма РС-право страховий стаж Позивача з урахуванням перетину періодів всього: 19 років 6 місяців 4 дні. Крім того, додаткові роки за список 1: 16 років. Всього для розрахунку: 35 років 6 місяців 4 дні. Відповідачем у своєму відзиві та в апеляційній скарзі, зокрема, також зазначено, що в рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 у справі № 600/5897/23-а були відсутні зобов`язання щодо зарахування спірних періодів роботи до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, тому рішення суду було виконано в межах покладених судом зобов`язань. При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України). Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV). Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). Згідно із преамбулою Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці №345-VI від 02.09.2008 року (далі - Закон № 345-VI) цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів. Статтею 1 Закону № 345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17. В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі №600/5897/23-а призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3статті 114 Закону № 1058 з 25.05.2023. За розрахунком пенсії страховий стаж позивача складає 35 років 6 місяців 4 дні, пільговий стаж за Списком №1 складає 16 років. В тому числі: Роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 26 років 0 місяців 3 дні. Водночас, як встановлено з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, обчислення розміру пенсії позивачу було здійснено без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Доводи Відповідачів, викладені у відзивах про відсутність правових підстав для призначення пенсії у мінімальному розмірі, передбаченому статтею 8 Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці" через те, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі №600/5897/23-а таких зобов`язань не містить, не враховуються судом та не можуть бути підставою для не визнання за позивачем такого права. Відсутність у судовому рішенні визначення обов`язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України. Крім того, суд наголошує, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Отже, посилання відповідачів на виконання рішення суду в повному обсязі та на відсутність інших зобов`язань щодо виконання рішення суду є безпідставними, оскільки при призначенні пенсії пенсійний орган зобов`язаний самостійно визначати право позивача на призначення пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». За наведених обставин, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області допустило протиправні дії, не здійснивши обрахунок пенсії позивачеві відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику, на якого поширюється дія статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці». Оскільки Головним управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області розглядалось питання про призначення пенсії, то зобов`язати вчинити певні дії за рішенням суду повинно також Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, а тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягають задоволенню. Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Обираючи спосіб захисту, суд першої інстанції, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року дійшов вірного висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незастосування під час призначення та обчислення Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язання цього Відповідача здійснити Позивачу перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з дати її призначення, а саме з 25.05.2023, застосувавши ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 200/6528/24 залишити без змін. Повне судове рішення 20 березня 2025 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»