Ухвала КАС ВС № 380/25592/23

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 20 березня 2025 року м. Київ справа №380/25592/23 адміністративне провадження №К/990/11557/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №380/25592/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України j Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу та календарний період, проходження військової служби, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошової утримання судді у відставці, тривалістю 40 років 05 місяців 02 дня, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим ого Західним апеляційним господарським судом, зарахувавши до стажу: 35 років 03 місяці 21 день; перебування на посаді судді; навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 04 місяці 27 днів; перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 07 місяців 10 днів. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.08.2023 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом, з урахуванням фактично виплачених сум, та в подальшому проводити нарахування та виплату щомісячного (довічного) грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка полягає у незарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1980 по 25.06.1985 02 роки 04 місяці 27 днів та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання на рівні 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , починаючи з 01.08.2023, виходячи із 84% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 37 років 8 місяців 18 днів, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1980 по 25.06.1985 02 роки 04 місяці 27 днів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо його перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає йому право на зарахування до стажу роботи 2 років 7 місяців 10 днів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України. Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми). Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб. Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положень частин третьої та четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі №380/13678/24. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на невірне застосування положень Кримінального процесуального кодексу України 1960 року до правовідносин щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді період роботи з 01.09.1980 по 25.06.1985 та відсутність висновку з цих питань. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у часі та порушення норм процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у пункту 1 частини четвертої, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій. Також Суд звертає увагу на те, що учасником справи є ОСОБА_1 , який не зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Суд інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв`язком вкрай обмежені. Враховуючи наведене, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись положеннями пунктів 1, 3 частини четвертої та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №380/25592/23. Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду справу №380/25592/23. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи. Рекомендувати ОСОБА_1 зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Бевзенко Суддя В.М. Кравчук