Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/5766/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2025 року м. Хмельницький Справа № 688/5766/24 Провадження № 33/820/161/25 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., захисника Сахнюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сахнюка О.В. на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.01.2025, в с т а н о в и л а: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 03 листопада 2011 року, орган, що видав документ ТСЦ 6845, РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок За постановою суду, 07 грудня 2024 року о 02 год 30 хв ОСОБА_1 , на а/д Н-25, 254 км, керував транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Сахнюк О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , на підстав п.1ч.1ст.247КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову суду незаконною, оскільки судом не враховано, що в матеріалах справи зазначено прізвище працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення та інші документи, але згідно з відеозаписом у справі, останній не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та не спілкувався з ним. Апелянт стверджує, що викладені в оскаржуваній постанові суду відомості не відповідають фактичним обставинам, які підтверджуються відеозаписом з місця події, а саме те, що ОСОБА_1 виходив до працівників поліції з пасажирського місця, при цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Звертає увагу на те, що письмові показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути доказами у справі, оскільки останні не були допитані в суді. Крім того, ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції більше двох годин, до того, як йому пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що є суттєвим порушенням діючого законодавства. Дана обставина місцевим судом коментується, як перебіг строку для проведення огляду з моменту доставки ОСОБА_1 до відділку поліції, при цьому не зазначено якою нормою такі обставини регулюються. Разом з тим, апелянт вважає, що працівниками поліції порушено строк проведення огляду водія на стан сп`яніння, оскільки ДТП відбулося о 02:30, а направлення датоване 08:55, тобто з порушенням, що є підставою для визнання такого огляду недійсним. Апелянт стверджує, що вимога працівників поліції пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння є незаконною, оскільки факт ДТП зареєстрований в ЄРДР лише 09 грудня 2024, а не фактична дата 07.12.2024. Не погоджується захисник і з тим, що в даній ситуації водію ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння біля відділу поліції, а не в медичному закладі, оскільки нормами діючого законодавства таке не передбачено. Звертає увагу, що відеозаписом не зафіксовано те, що працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння. Заслухавши пояснення захисника адвоката Сахнюка О.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. За змістом до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Суддя місцевого суду прийшла до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується даними: -показань свідка ОСОБА_3 , з яких слідує, що він у вказаний день, час та місці вживав алкогольні напої з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7), -показань свідка ОСОБА_2 , з яких убачається, що ОСОБА_1 разом з ним вживав у встановлений день, час та місці алкогольні напої (а.с.8), -показань свідка ОСОБА_4 , з яких слідує, що на прохання ОСОБА_1 підвозив його до АЗС. Останній вказував, що потрапив в ДТП, від нього було чути алкоголь (а.с.9), -постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №114557 від 07 грудня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, -постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2024 року №3/688/1744/24 688/5767/24, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито, так за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024244000002037 від 09 грудня 2024 року за ч.1 ст.286 КК України, -відеозапису, з якого вбачається, що 07 грудня 2024 року близько 09 год. ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров`я. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В суді апеляційної інстанції поліцейський ОСОБА_5 пояснив, що у встановлений день, він перебував на службі, та отримавши виклик про ДТП, прибув на місце події. Виявивши на місці події транспортний засіб та ОСОБА_1 , певний час встановлювали факт керування, останнім, даним автомобілем. Після надходження заяви ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , який здійснив ДТП, керуючи транспортним засобом, який належить ОСОБА_2 , було викликано слідчо-оперативну групу. З`ясувавши всі обставини, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події або в медичному закладі, на що останній відмовився. Враховуючи зазначені докази, дослідженні судом першої та апеляційної інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови, апеляційний суд не вбачає, з огляду на порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідомим ігноруванням ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності, достовірності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги захисника адвоката Сахнюка О.В. про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності. Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, та захисник жодних даних, які б викликали сумніви у належності вказаних матеріалів справи та об`єктивності органів поліції при їх складанні, в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції навести не змогли, не здобуто таких і апеляційним судом. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до апеляційних тверджень захисника Сахнюка О.В. про те, що письмові показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути доказами у справі, оскільки такі не були допитані в суді, з огляду на те, що у письмових показаннях зазначених свідків (а.с.7-9) достатньо викладені обставини, які, в сукупності з іншими доказами у справі, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні транспортного засобу, коли прибули працівники поліції, що підтверджується відеозаписом, тому відсутні докази факту керування ним транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що ОСОБА_1 у встановлений день розпивав алкогольні напої з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , опісля, керуючи автомобілем, який належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинив ДТП, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом. Апеляційні твердження про те, що було порушено двогодинний термін для проходження огляду на стан сп`яніння (час ДТП 02год 30хв, відеозапис розпочинається о 08год 59хв), не заслуговують на увагу, оскільки від такого огляду ОСОБА_1 відмовився, що є об`єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження сторони захисту, що огляд на стан сп`яніння повинен був проводитися лише в закладі охорони здоров`я, а не біля відділку поліції, куди привезли ОСОБА_1 , то таке було предметом розгляду в суді першої інстанції, на що суд зазначив, що ОСОБА_1 такий огляд не проходив, відмовився його проходження, як на місці так і в медичному закладі, що відображено на відеозаписі, тобто істотних порушень, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, не має. Посилання захисника на те, що відеозаписом з місця події не зафіксовано, що працівниками поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами. Доводи сторони захисту про те, що в матеріалах справи зазначено прізвище працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення та інші документи, але згідно з відеозаписом не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та не спілкувався з ним, не заслуговують на увагу, оскільки поліцейський перебував при виконанні службових обов`язків і відповідно до своїх повноважень та п.1 ч.1 ст.255 КУпАП мав таке право. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань чи доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні і не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника. З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.01.2025 стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М.