Ухвала ККС ВС № 204/4048/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року м. Київ справа № 204/4048/22 провадження № 51 - 1059 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, встановив: За вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 01 липня 2022 року між прокурором та обвинуваченим та визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року залишено без задоволення клопотання представника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року, а апеляційну скаргу повернуто. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що засуджений ОСОБА_5 не був присутній під час ухвалення місцевим судом 11 липня 2022 року судового рішення, а про існування даного вироку засудженому стало відомо лише 24 жовтня 2024 року під час його затримання. Зазначає, що оскільки вирок місцевого суду було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, а засуджений ОСОБА_5 отримав повний текст вироку лише 24 жовтня 2024 року під час його затримання, а тому строк апеляційного оскарження має обчислюється з дня отримання копії судового рішення, а саме з 24 жовтня 2024 року. З огляду на зазначене, на думку захисника, апеляційний суд дійшов хибного висновку щодо пропуску ним строків на апеляційне оскарження вироку місцевого суду щодо ОСОБА_5 . Захисник просить скасувати оскаржуване судове рішення з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів Касаційного суду вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження з наведених у ній мотивів не вбачається, з огляду на наступне. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. За змістом п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку. Захисник та засуджений є окремими суб`єктами апеляційного оскарження. Апеляційна скарга була подана саме захисником ОСОБА_4 , а не засудженим ОСОБА_5 . Адвокат ОСОБА_4 як захисник у суді першої інстанції у цьому провадження участі не брав. Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року було затверджено угоду про визнання винуватості укладену 01 липня 2022 року між прокурором та обвинуваченим та визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Адвокат ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою лише 20 листопада 2024 року, тобто більш ніж через 2 роки 4 місяці з моменту ухвалення вироку місцевого суду щодо ОСОБА_5 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як вбачається з ухвали апеляційного суду, суд встановивши, що апеляційна скарга на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року, подана поза межами строку на апеляційне оскарження, дійшов обґрунтованого висновку про залишення без задоволення клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, мотивувавши його. Зокрема апеляційним судом зазначено, що оскаржуваний вирок місцевого суду було ухвалено за участі самого засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , а копію зазначеного вироку отримано в день його ухвалення. Обвинувачений та його захисник були ознайомлені з порядком та строком на апеляційне оскарження вироку, однак апеляційна скарга у визначений строк стороною захисту подана не була. Договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом ОСОБА_4 було укладено 29 жовтня 2024 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду За таких обставин захисник ОСОБА_4 увійшов у справу як захисник засудженого вже за межами строку на апеляційне оскарження цього рішення, тому поновити саме йому як суб`єкту оскарження пропущений строк неможливо, адже для констатації пропуску процесуального строку певним суб`єктом необхідно, щоб право на оскарження у цього суб`єкта існувало на час ухвалення оскаржуваного рішення або ж принаймні виникло у період, який встановлений законом для оскарження такого рішення. Саме тоді зазначені певним суб`єктом оскарження причини пропуску саме ним строку на оскарження можуть бути розглянуті судом на предмет їх поважності. Однак ОСОБА_4 як захисник у місцевому суді у цьому провадження участі не брав, й набув статус захисника у провадженні вже за межами вказаного періоду. Отже, відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження захиснику ОСОБА_4 , однак є підстави стверджувати, що право на оскарження вказаного рішення у захисника виникло взагалі за межами такого строку. Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції вважає, що повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду дотримався вимог кримінального процесуального закону. Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданої до неї копії оскаржуваного судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає, необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного та керуючись вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3