LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд159/3125/24

від 19.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 159/3125/24 Провадження №33/802/46/25 Головуючий у 1 інстанції:Бойчук П. Ю. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2025 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Талашко І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 06.05.2024 о 22 год. 00 хв., в м. Ковель по вул. Брестська, 2, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Alcotest Drager» та в медичному закладі у вставленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Талашко І.М. вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 продув в драгер та тест не показав наявність алкогольного сп`яніння. Вказує на те, що матеріали справи не містять будь-якого доказу перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, вказане свідчить про відсутність у діях останнього правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Талашко І.М., яка підтримувала апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 357497 від 06 травня 2024 року, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився та у якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.5); рапортом від 06.05.2024 (а.с.6); відеозаписами (а.с.9), а також іншими матеріалами справи. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена належним чином. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом. Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На запитання поліцейського чи вживав останній алкоголь, ОСОБА_1 мовчав, на питання чи бажає пройти огляд, відповів, що не переконаний. Згодом погодився на огляд, та продув у драгер паро секунд, що було не достатньо для освідування, що йому і було повідомлено працівником поліції, що у драгері недостатній об`єм повітря та запропоновано продути у драгер ще раз, на що ОСОБА_1 відповів, що більше дути не буде та відмовився від огляду (22:15 год. час на відео). Йому було роз`яснено наслідки відмови від даного огляду на що він відповів, що все одно відмовляється (а.с.9). Допитаний під час апеляційного розгляду поліцейський ОСОБА_3 показав суду, що їм під час патрулювання прийшло орієнтування про те, що водій транспортного засобу керує ним в стані алкогольного сп`яніння. Ними було виявлено подібний автомобіль. який був вказаний в орієнтуванні. Під час спілкування з водієм в нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а тому було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд. Після продуття прилад показав, що недостатньо повітря. Так як водій обхоплював трубку губами, тому було замінено трубку та запропоновано водієві знову продути у прилад. Однак, водій ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду, після чого було складено щодо водія протокол про порушення п.2.5 ПДР за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, не заслуговують на увагу та повністю спростовуються відеозаписом з бодікамери поліцейського та показання працівника поліції, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Наданий відеозапис повністю відображає подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Щодо доводів захисника про те, що матеріали справи не містять будь-якого доказу перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, то апеляційний суд зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2024 року у провину ОСОБА_1 ставиться відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.1), а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому дані доводи не беруться апеляційним судом до уваги. Також, що стосується доводів у апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони є необґрунтованими та повністю спростовуються вищезазначеними доказами. В суді першої інстанції стороною захисту було повністю визнану вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. яке ставиться йому у провину (а.с.19). Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи. На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Талашко І.М. залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»