Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/10690/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10690/24 пров. № А/857/29711/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є., за участю представника відповідача Мерза Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, прийняте суддею Кисельовою О.Й. о 15 годині 55 хвилині у м. Львові, повний текст складено 10 жовтня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКЕ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - встановив: ТОВ «ЛЬВІВСЬКЕ» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення (ППР) від 15.02.2024 № 5627/13-01-07-10 в частині 4 941 697,76 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 позов задоволено. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що при проведенні перевірки позивач надав контролюючому органу Сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Львівською торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 26.09.2023 існують форс-мажорні обставини (дата настання - 26.09.2023, тривають на 29.09.2023), які унеможливили виконання по договору. Сертифікат № 4600-23-4062 від 29.09.2023 позивач надав контролюючому органу при проведенні перевірки, проте цей сертифікат не був врахований та безпідставно не застосований при вирішенні питання про зупинення перебігу граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД на період дії форс-мажорних обставин. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що форс-мажорними визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс - мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс- мажорними саме для даного конкретного випадку. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 № 922/2897/21, від 04.06.2022 № 922/2394/21. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не дослідив за наявності яких саме форс-мажорних обставин позивач не зміг виконати свої договірні зобов`язання, оскільки позивач повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс- мажорними саме для даного конкретного випадку (Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 № 922/2897/21, від 04.06.2022 № 922/2394/21). Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити в позові. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 03.01.2024 № 15-ПП, направлення від 04.01.2024 № 31 старшим державними інспекторами відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області на підставі п. п. 19-1.1.4. п. 19-1.1 ст. 19-1, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п .82.2 ст. 82, п. 69.2 п. 69 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 07.03.2023 № GIZB3014, дати здійснення експортних операцій - 16.03.2023, 31.03.2023, відповідно до отриманої інформації ПАТ АБ «Південний» (МФО 328209). За результатами проведеної перевірки складений Акт перевірки від 17.01.2024 №1937/13-01-07-10/22372512 (далі Акт перевірки № 1937). Перевіркою встановлені такі обставини. 07.03.2023 ТОВ (Постачальник) уклало зовнішньоекономічний Договір постачання кукурудзи № GIZB3014 з нерезидентом - компанією BZK GROUP Sp.z.o.o (Одержувач), Польща (далі Договір № GIZB3014). За умовами Договору № GIZB3014 загальна вартість договору складає 1008000 дол. США. Постачання товару буде здійснюватися з використанням залізничного транспорту, партіями у напіввагонах типу «вугільного», призначеного для транспортування насіння, що забезпечує збереження параметрів якості товару (на умовах DAP Opole Wschod, ІНКОТЕРМС 2020). Згідно із розділом 6 Договору № GIZB3014 - Форс-мажор: Сторони погодили, що у випадку виникнення форс- мажорних обставин, будь-яка із сторін звільняється від часткової або повної відповідальності за невиконання своїх зобов`язань. При цьому Сторони повідомляють одна одну документально, документи повинні підтверджувати, що виникнення зазначених подій завадило стороні виконати умови договору. Термін дії договору - договір укладений на термін 1 рік, термін поставки товару: від 08.03.2023 до 30.06.2023. ТОВ на виконання своїх зобов`язань по зовнішньоекономічному експортному договору від 07.03.2023 № GIZB3014, здійснено експорт товару (кукурудза 3-го класу, не для сівби, для виготовлення комбікормів, насипом - 3846,45 тон, рік виготовлення - 2022, УКТЗЕД 1005900000) на користь нерезидента BZK GROUP Sp.z.o.o (Польща) на загальну суму 911598,00 дол. США на умовах DAP PL OPOLE: - 16.03.2023 на загальну суму 461148,00 дол. США згідно митної декларації (МД) №23UA209170020833U0; - 31.03.2023 на загальну суму 450450,00 дол. США згідно митної декларації (МД) №23UA101040003263U2. Згідно бухгалтерського обліку ТОВ (оборотно-сальдові відомості по рах. 362 за 2023, контрагент BZK GROUP Sp.z.o.o., договір від 07.03.2023 № GIZB3014 (Польща) дані операції відображено наступними проводками: Дт 362 Кт 701 -911598,00 дол.США. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням вимог пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) граничні строки надходження валютної виручки по вищевказаним МД складають: - від 16.03.2023 на загальну суму 461148,00 дол. США МД № 23UA209170020833U0 - 11.09.2023; - від 31.03.2023 на загальну суму 450450,00 дол. США МД № 23UA101040003263U2 - 26.09.2023. Згідно представлених до перевірки первинних банківських розрахункових документів в іноземній валюті: SWIFT повідомлень МТ103 - уповноваженого банку (агента валютного нагляду) - ПАТ АБ «Південний» (МФО 328209) на валютний рахунок ТОВ №UA243282090000026003000000431 (дол. США) від нерезидента: BZK GROUP Sp.z.o.o. (Польща) надходили валютні кошти з наступним призначенням платежу: - 07.04.2023 у сумі 449619,30 дол. США - призначення платежу - договір від 07.03.2023 №GIZB3014 BZK GROUP Sp.z.o.o. (Польща) з дотриманням законодавчо встановлених строків розрахунків; - валютна виручка в частині 461978,70 дол. США по договору від 07.03.2023 №GIZB3014, укладеному з компанією - нерезидентом BZK GROUP Sp.z.o.o. (Польща) у строки, передбачені чинним законодавством України, на валютні рахунки ТОВ не поступила. Також, до перевірки представлений Договір цесії (Договір переведення зобов`язань), укладений 18.04.2023 між BZK GROUP Sp.z.o.o (Цедент, Польща), Торгово - сервісною компанією «Агрокомплекс» Кобелюх Гжегож (Польща) (Цесіонарій, Польща) та ТОВ про наступне: - продавець реалізував товар по договору від 07.03.2023 № GIZB3014 у кількості 1921,450 тон на суму 450450,00 дол. США, якість якого не відповідає якісним та законодавчим вимогам, у зв`язку з чим Цедент не зможе прийняти такий товар по вказаному договору. Дана партія товару в кількості 1925,00 тон кукурудзи становить право кредитора вимагати виконання конкретних договірних відносин проти боржника, визначених Цесією. Претензія Цедента до Продавця щодо постачання 1925,00 тон кукурудзи згідно параметрів, вказаних у договору від 07.03.2023 № GIZB3014. Цедент передає Цесіонарію свою вимогу та всі права та обов`язки, які виникають щодо реалізації кількості, що залишилась 1925,00 тон кукурудзи, а Цесіонарій погоджується та приймає на себе вимогу Цедента, що виникає з договору від 07.03.2023 № GIZB3014. Також, згідно Додаткової угоди № 3 від 20.04.2023 до зовнішньоекономічного експортного договору від 07.03.2023 № GIZB3014, укладеному з нерезидентом BZK GROUP 8р.г.о.о.(Польща), Покупець Торгово - сервісна компанія «Агрокомплекс» Кобелюх Гжегож (Польща) (Польща, NIP 7481478077). Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ (оборотно-сальдова відомість по рах. 362 за 2023, контрагент BZK GROUP Sp.z.o.o., договір від 07.03.2023 № GIZB3014; оборотно-сальдова відомості по рах. 362 за 2023, контрагент «Агрокомплекс» Кобелюх Гжегож (Польща) Договір цесії (Договір переведення зобов`язань) від 18.04.2023) розрахунки по експортних поставках на загальну суму 461978,70 дол. США по договору від 07.03.2023 №GIZB3014 та по Договору цесії від 18.04.2023 не завершені, на балансі ТОВ обліковується прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 461978,70 дол. США, у тому числі: - у сумі 11528,70 дол. США по договору від 07.03.2023 № GIZB3014, з граничним строком завершення розрахунків - 11.09.2023, кількість днів прострочення станом на 04.01.2024 -115; - у сумі 450450,00 дол. США по Договору цесії від 18.04.2023 з граничним строком завершення розрахунків - 26.09.2023, кількість днів прострочення станом на 04.01.2024 -

100. За висновками Акту перевірки № 1937 станом на дату завершення перевірки - 10.01.2024 при проведенні розрахунків по експортному договору від 07.03.2023 № GIZB301431 та по Договору цесії від 18.04.2023, порушені вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон №2473- VIII) та пунктів 14-2, 14-4 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями. 26.01.2024 ТОВ подані заперечення на Акт перевірки від 17.01.2024 №1937/13-01-07 10/22372512. 12.02.2024 Постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області прийняла рішення про те, що висновок Акта перевірки від 17.01.2024 №1937/13-01-07-10/22372512 вважати правомірним, а заперечення ТОВ від 26.01.2024 залишити без задоволення. На підставі Акту перевірки № 1937 ГУ ДПС у Львівській області 15.02.2024 прийняло податкове повідомлення-рішення № 5627/13-01-07-10, яким ТОВ нарахована пеня у розмірі 5087145,77 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 19.02.2024 ТОВ подало до Державної податкової служби України скаргу на ППР від 15.02.2024 № 5627/13-01-07-10. 18.04.2024 Державна податкова служба України прийняла рішення, яким ППР від 15.02.2024 № 5627/13-01-07-10 залишила без змін, а скаргу ТОВ без задоволення. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом №2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства. Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII). Згідно із вимогами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII). Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин. Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02 січня 2019 №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (далі - Положення №5). Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. Водночас, 24 лютого 2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18). Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: «Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022»; «Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні». В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 цифри «90» було замінено цифрами «120», а з 07 липня 2022 - цифри «120» замінено цифрами «180» (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно). Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 по 07 червня 2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 по 07 липня 2022 - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022. Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, колегія суддів враховує наступне правове регулювання та судову практику. Щодо обставин, які слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили). Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. У постанові від 21 липня 2021 (справа №912/3323/20) Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі. Отже, враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд апеляційної інстанції погоджується із доводом позивача, що введення в Україні з 24 лютого 2022 воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності. Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 у справі № 914/2994/22). Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21 вересня 2022 у справі №911/589/21, від 16 липня 2019 у справі №917/1053/18. У постановах від 05 жовтня 2023 у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку. З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Щодо документа, який підтверджує настання та припинення форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), та органу, уповноваженого його видати. Колегія суддів враховує наступне визначення, наведене у підпункті 3.3 пункту 3 Регламенту ТПП: «Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом». Отже, належним документом, що може посвідчувати настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у розумінні приписів частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII слід вважати саме Сертифікат (довідку), виданий ТПП України або регіональною ТПП. Судом із матеріалів справи встановлено, що при проведенні перевірки позивач надав контролюючому органу Сертифікат № 4600-23-4062 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 29.09.2023 Львівською торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 26.09.2023 існують форс-мажорні обставини (дата настання - 26.09.2023, тривають на 29.09.2023), які унеможливили виконання по договору від 07.03.2023 № GIZB3014, укладеному ТОВ з компанією - нерезидентом BZK GROUP Sp.z.o.o. (Польща), на поставку кукурудзи врожаю 2022 на суму 450450 дол. США до 26.09.2023. Сертифікат № 4600-23-4062 від 29.09.2023 позивач надав контролюючому органу при проведенні перевірки, однак відповідач не врахував при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як і не обґрунтував підстави його неврахування, лише вказавши в акті перевірки, що суб`єкти господарювання можуть посилатися на обставини форс-мажору тільки за реальної наявності таких обставин і що необхідно довести, що саме за наявності форс-мажорних обставин сторона не змогла виконати свої договірні зобов`язання. Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2024 у справі №380/839/24 зазначив, що мотиви судових рішень та обґрунтування позиції суду щодо спірних правовідносин не можуть обмежуватись констатацією факту виявленого за наслідком перевірки порушення. Відповідні обставини мають бути перевірені доказами та отримати належну юридичну оцінку, так як стосуються безпосередньо предмету доказування у межах спірних відносин і мають істотне значення для вирішення спору. Крім того, колегія суддів бере до уваги підтвердження Польсько-Української господарчої палати № PUIG/2024/SSZ/02/23 від 23.02.2024, в якому вказано, що події, що відбулися в діяльності підприємця - P. H. U. AGROCOMPLEX Гжегож Кобелюх, які описані у заяві від 22.02.2024, носять ознаки форс-мажору, що мають негативний вплив і перешкоджають або унеможливлюють належне виконання договорів та господарських зобов`язань. Розглянувши доводи сторін, якими вони обґрунтовують свою позицію під час розгляду справи у порядку апеляційного перегляду судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган не довів належними та допустимими доказами обставин щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення. Як слідує, висновки, які зазначені контролюючим органом зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД згідно із ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ у вигляді нарахування пенсі у сумі 4 941 697,76 грн, відтак, скасовується ППР від 15.02.2024 № 5627/13-01-07-10 у цій частині. Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Пронін проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відтак, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №380/10690/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 18.03.2025.