Постанова 4824 № 754/17539/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/981/2025 справа №754/17539/23 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Верланова С.М., Соколової В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - встановив: У грудні 2023 року ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості. Вимоги позову мотивує тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири та споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . 05 серпня 2014 року в газеті "Хрещатик" №110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", що перейменоване на ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Таким чином, відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті на адресу ПрАТ "АК "Київводоканал" жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідачів не надходило. 31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "АК "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому із змінами від 30 вересня 2021 року та від 31 грудня 2021 року), у зв`язку з чим з 01 липня 2021 року вказаний договір уважається укладеним. Відповідачі в порушення умов договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 грудня 2016 року по 30 вересня 2023 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 20 960,97 гривень, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості. З посиланням на статтю 625 ЦК України вказує, що у зв`язку із невиконання грошового зобов`язання розмір інфляційних втрат становить 14 127,06 гривень, 3% річних - 3 094,14 гривень. Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 21 768,29 гривень; 3% річних у розмірі 3 094,14 гривень; інфляційні втрати - 14 127,06 гривень; судові витрати 2 684,00 гривень. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 21768,29 грн, 3% річних у розмірі 3094,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 14127,06 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір по 894,66 грн з кожного. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує, що не була належним чином повідомлена про судовий розгляд, оскільки не отримувала судову кореспонденцію. Посилається на те, що хоч вона і є співвласником квартири, проте в ній не проживає. У квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_4 із двома дітьми та співмешканкою. З посиланням на пункт 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказує, що у випадку не проживання у квартирі має право не сплачувати вартість комунальних послуг. Уважає, що оскільки споживачем послуг є ОСОБА_4 , отже саме з нього слід стягнути заборгованість. Посилається на відсутність договірних відносин з ПрАТ "АТ "Київводоканал", оскільки не уклала із позивачем договору про надання послуг. Окрім цього, вказує, що квартира обладнана лічильниками. Позивачем не зазначено причину наявності заборгованості. Уважає себе неналежним відповідачем, оскільки саме ОСОБА_4 із своєю родиною проживає у квартирі та є споживачем наданих послуг. Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року скасувати. Визнати ОСОБА_2 неналежним відповідачем. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність оскаржуваного рішення обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_5 не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2008 року, отже не є споживачем послуг. Звертає увагу, що на водопостачання у квартирі установлені відповідні лічильники. Вказує, що ОСОБА_5 потребує стороннього догляду у зв`язку із тяжким станом здоров`я. Просить стягнути всю суму боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та користуються житлово-комунальними послугами. Також стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір. 15 серпня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення ПрАТ "АК "Київводоканал" на апеляційну скаргу. Посилається на безпідставність тверджень відповідачів про те, що останні не проживають та не користуються комунальними послугами. Окрім цього, відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача. Звертає увагу, що жоден з відповідачів не звертався до позивача із заявами про укладення договору, про фактичну кількість проживаючих осіб протягом позовного періоду не повідомляли. Відтак, позивач не володів інформацією відносно того, з якого року хто з відповідачів за якою адресою фактично проживає. Щодо тверджень ОСОБА_3 про незрозуміле нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення зазначає, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 нарахування оплати за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення повинні здійснюватись за показаннями квартирних засобів обліку води, переданих в попередньому місяці. З 01 лютого 2016 року по 01 липня 2020 року нарахування за надані послуги по вказаній квартирі проводяться згідно показників загальнобудинкового приладу води на 3 особи, згідно пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, оскільки в квартирі відсутні прилади обліку води. З 01 серпня 2020 року по 01 січня 2023 року нарахування за надані послуги по вказаній квартирі проводяться згідно показників встановленого лічильника. З 01 квітня 2023 року по 30 вересня 2023 року нарахування знову почало проводитись по загальнобудинковому лічильнику, оскільки відповідачами знято квартирний облік води самовільно. У зв`язку з цим позивач був вимушений зняти лічильник з обліку. Мотивуючи наведеним, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що відповідачі, як споживачі житлово-комунальних послуг, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг в період з 01 грудня 2016 року по 30 вересня 2023 року з водопостачання та водовідведення виконували неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 21 768,29 грн, що складається з: 20 960,97 грн заборгованості з оплати за послуги з водопостачання та водовідведення та 807,32 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування. З матеріалів справи убачається, що 05 серпня 2014 року в газеті "Хрещатик" №110(4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору, у разі відмови, така відмова має бути оформлена письмова та направлена до ПрАТ "АК "Київводоканал" для оформлення припинення надання цих послуг (а.с. 9). 24 травня 2019 року між ПрАТ "АК "Київводоканал" та ОСОБА_1 укладено договір про надання з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), відповідно до якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до затверджених цін/тарифів та обсягів спожитих послуг, визначених відповідно до законодавства. Пунктом 1.3 договору визначено характеристику об`єкта надання послуг, а саме квартиру АДРЕСА_2 до пункту 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (а.с.10-13). Відповідно до даних свідоцтва про право власності від 23 жовтня 2020 року убачається, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в рівних долях. Квартира приватизована згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". 31 травня 2021 року на веб-сайті позивача опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення. Відповідно до пункту 1 договору виконавець зобов`язується своєчасно надати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором. Відповідно до пункту 16 договору показання вузлів розподільного обліку (у тому числі) знімаються споживачем щомісячно та надаються виконавцеві у строк не пізніше останнього дня розрахункового періоду одним з таких способів, як телефоном, засобами електронного зв`язку або в інший спосіб, доведений до відома споживача, та зазначаються у рахунку на оплату послуг. Згідно пункту 17 у разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцеві показань вузлів розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання послуги за передні 12 місяців або за фактичний час споживання послуги (якщо попередніх місяців нараховується менш як 12) (а.с. 15-18). Згідно даних довідки №10576/8/8/02-23 від 18 жовтня 2023 року убачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мають заборгованість перед ПрАТ "АК "Київводоканал" станом на 30 вересня 2023 року по о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 21 768,29 гривень, з якої заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення 20 960,97 гривень та плата за абонентське обслуговування - 807,32 гривень (а.с. 19). До позовної заяви додано розрахунок заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період грудень 2016 року - вересень 2023 року. З даних доданого розрахунку убачається, що за період з грудня 2016 року по вересень 2023 року борг із сплати послуг становить 20 960,97 гривень. Розмір 3% річних за вказаний період 3 094,14 гривень, інфляційних втрат 14 127,06 гривень (а.с. 20-21). Статтею 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 цієї статті установлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частини 3-6 статті 11 ЦК України). Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до частини 1 статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Установлено, що позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за період з 2016 року по 2023 рік. Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині неналежного повідомлення про розгляд справи, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Відповідно до частини 8 статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 128 ЦК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до частини 8 статті 128 ЦК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Із змісту позовної заяви убачається, що адресою реєстрації ( ОСОБА_2 вказано АДРЕСА_1 (а.с. 1). Відповідно до відомостей з реєстру територіальної громади міста Києва у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 35). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію вказаної ухвали направлено відповідачці за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 36, 37). Згідно даних конверту №0690216448029 убачається, що такий адресовано відповідачці. Зазначений конверт повернувся на адресу суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 41). Ураховуючи те, що направлений за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 , конверт не вручено у зв`язку з відсутністю особи за місцем зареєстрованого проживання, згідно пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України ОСОБА_2 уважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи. Схожі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц, від 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17. За встановлених обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині не належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи. Перевіряючи доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині не проживання у квартирі АДРЕСА_2 , колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. З аналізу положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакціях Закону № 2189-VIII та №2189-VIII убачається, що відповідачі у розумінні положень зазначеного закону є споживачами послуг, отже зобов`язані сплачувати отримані фактично послуги. Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №

690. Відповідно до пункту 8 Правил № 630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно з пунктом 17 Правил № 630 послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 29 Правил №630 споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). За підпунктом 7 пункту 45 Правил №690 споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору. Пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII та пунктом 6 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово комунальні послуги" №1875 передбачено право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні. Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_2 в частині звільнення її від обов`язку сплати комунальних послуг, наданих у квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку із непроживанням, оскільки особи, які зареєстровані за адресою, зберігають за собою право проживання у житловому приміщенні, отже останні зобов`язані сплачувати за надані їм послуги з централізованого водопостачання. Окрім того, відповідачкою не надано доказів на підтвердження звернення до позивача із метою документального підтвердження факту не проживання за адресою реєстрації. Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині не проживання у квартирі АДРЕСА_2 , колегія суддів зазначає про таке. На підтвердження зазначених доводів відповідачем надано довідку №471 від 14 червня 2021 року. З даних довідки убачається, що така видана Мотовилівським старостинським округом про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , але фактично проживає без реєстрації з 2008 року за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 60). Разом з цим, матеріали цивільної справи не містять відомостей щодо того, що відповідач, проживаючи фактично за іншою адресою, звертався із відповідними заявами до позивача щодо не проживання за зареєстрованим місцем проживання. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині як на підставу звільнення від сплати комунальних послуг. Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення позивачем причин наявності заборгованості, колегія суддів уважає не обґрунтованими, оскільки позивач, як надавач послуг, не має з`ясовувати причини не виконання споживачами зобов`язань, покладених Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування судового рішення першої інстанції, колегією суддів не установлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді С.М. Верланов В.В. Соколова