Ухвала КГС ВС № 910/4384/24
від 17.03.2025 · ГосподарськаУХВАЛА 17 березня 2025 року м. Київ cправа № 910/4384/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Коротун О.М., Суліма В.В., Майданевича А.Г. від 11.02.2025 (повний текст складено 17.02.2025) у справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації "Федерація велосипедного спорту України" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_3 ; 2) ОСОБА_1 ; про визнання недійсним та скасування наказу ВСТАНОВИВ: Позов подано про визнання недійсним та скасування наказу президента Громадської організації "Федерація велосипедного спорту України" від 15.09.2022 № 5 "Про поновлення на посаді". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 позовну заяву залишено без розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/4384/24 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/4384/24 скасовано, а справу (позовну заяву) передано на розгляд суду першої інстанції. 23.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №910/4384/24. Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору. Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.). Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011. За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, за подання вказаної касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити 2 422,40 грн судового збору (3 028,00 грн х 0,8). Однак до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі № 910/4384/24. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку з чим, скаржник не має достатніх фінансових ресурсів. Згідно листа Торгово-промисловою палатою України від 28.08.2022 №2024/02.0-7.1, зазначені обставини віднесено до форс-мажорних обставин. Скаржник зазначає, що вказані обставини призводять до неможливості сплати судового збору. Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Водночас скаржником не надано відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2024 по 31.12.2024. Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57). Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Оскільки передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає. З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що скаржником на підтвердження права щодо звільнення його від сплати судового збору не надано належних доказів та не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом, що не відповідає вимогам пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №910/4384/24 має бути залишена без руху. При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 2 422,40 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" - Символ звітності банку: 207 - Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа). Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №910/4384/24 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
5. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач О. Баранець