Постанова Київський апеляційний суд № 364/16/25

Справа № 364/16/25 Головуючий в суді І інстанції - Ткаченко О.В. Провадження № 33/824/1726/2025 Головуючий - Олійник В.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 березня 2025 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Турчак Марини Валеріївнина постанову судді Володарського районного суду Київської області від 06 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Володарського районного суду Київської області від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно з постановою суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 205296 від 26.12.2024 року громадянин ОСОБА_1 26.12.2024 року близько 03 год 22 хв. на автодорозі Т1020 поблизу с. Рубченки Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом марки DAEWOO NEXIA (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп`яніння. Від огляду на стан сп`яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Турчак М.В. подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати, а провадження у справі закрити. Скарги обґрунтовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом. Відеозапис нагрудної камери працівника поліції не містить руху транспортного засобу під його керуванням та моменту зупинки автомобіля. Отже фактично є сумнівним час керування транспортним засобом згідно фабули протоколу. Щодо пояснення свідка ОСОБА_2 від 26.12.2024 року то вказана особа не була допитана у якості свідка у судовому засіданні з метою встановлення фактичних обставин події, а при наданні пояснення патрульному поліцейському свідок не була попереджена про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві свідчення. Крім того, вказують, що наявними відеоматеріалами не доведено, що він мав ознаки алкогольного сп`яніння, а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було. Також звертають увагу суду на відсутність в матеріалах справи будь яких належних та допустимих доказів про законність зупинки водія. Про день і час розгляду апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Турчак М.В. повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки на її електронну адресу. До суду ні ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Турчак М.В не з`явилися, поважних причини неявки не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду щодо засідання призначеного на 10.03.2025 року не надходило. За таких обставин, відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП суд вважає за можливим розглянути дану апеляційну скаргу у відсутність апелянтів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційних скарг, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав. Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд, у відповідності з вимогами ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За правилами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які містяться в матеріалах справи, є належними, допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (зі змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до окремих положень статті 266 КУпАП: Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується: - даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 26.12.2024 серії ЕПР1 №205296, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП та окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи із характеру вчинених дій. - даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 від його проходження; - даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де вказано, що огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 від його проходження; - даними письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 26.12.2024, за якими водій ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння керував транспортним засобом. - даними відеозапису з нагрудної камери працівників поліції. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону. Зазначена у протоколі інформація відповідає обставинам, зафіксованим на долученому до протоколу відеофайлі. Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з відеозапису наявному в матеріалах справи, поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, а на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, останній відмовився зазначивши про відсутність підстави висунутої вимоги. Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування ним транспортним засобом спростовується письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка була пасажиром автомобіля яким керував ОСОБА_1 , оскільки вона в своїх поясненнях чітко вказала, що ОСОБА_1 26.12.2024 року в стані алкогольного сп`яніння керував транспортним засобом та намагався ввести в оману працівників поліції, повідомивши їм що в транспортному засобі закінчився бензин. Даний факт підтверджується також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Відтак, безпідставними є доводи апеляційних скарг щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Інші доводи апеляційних скарг суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Зазначене ним порушення спростовується матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Турчак Марини Валеріївни залишити без задоволення. Постанову судді Володарського районного суду Київської області від 06 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.І. Олійник