LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/7231/24

від 17.03.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Лещенко Олени Дмитрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 200/7231/24 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 року справа №200/7231/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Лещенко Олени Дмитрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 200/7231/24 (головуючий суддя у І інстанції - Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невнесення інформації відносно страхового стажу за час знаходження ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною за період 01.01.2022 по 07.12.2023 до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, на підставі звернення ОСОБА_1 від 05.06.2024 і доданих до нього документів; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області внести інформацію про страховий стаж за час знаходження ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною за період 01.01.2022 по 07.12.2023 до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на підставі звернення ОСОБА_1 від 05.06.2024 і доданих до нього документів; - визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо: не сплати ЄСВ за період 01.01.2022 по 07.12.2023; не подання розрахунку відповідно Додатку 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за період 01.01.2022 по 07.12.2023; - зобов`язати Міністерство соціальної політики України: сплатити ЄСВ за період 01.01.2022 по 07.12.2023; подати розрахунки відповідно Додатку 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за період з 01.01.2022 по 07.12.2023. В обґрунтування позову зазначила, що перебувала на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради та отримувала допомогу при народженні дитини. Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України нарахування та виплату допомоги при народженні дитини з 01 січня 2022 року по 07 грудня 2023 року позивачу здійснювало Міністерство соціальної політики України в зв`язку з припиненням Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради виконання делегованих державою функцій щодо підготовки виплатних документів та забезпечення фінансування виплат. Проте, до страхового стажу позивача не зараховано період знаходження у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років за період з 01.01.2022 по 07.12.2023 (включно), оскільки Міністерством соціальної політики України не сплачено ЄСВ за цей період та не подано розрахунку відповідно Додатку 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку. В зв`язку з вищезазначеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не внесений до відповідного реєстру страховий стаж позивача за спірний період. Така бездіяльність відповідачів є протиправною та такою, що порушує конституційні права позивача. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону № 2464 застрахована особа має право звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку. Міністерство соціальної політики України є страхувальником позивача у період з 01.01.2022 по 09.08.2022 відповідно до ієрархії нормативно-правових актів, однак ГУ ПФУ в Донецькій області не вніс відповідну інформацію до реєстру, так як не використав надані йому повноваження, у тому числі для перевірки нарахування та перерахування ЄСВ, що було необхідним для поновлення прав позивача. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП "Діловодство спеціалізованого суду". Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему "Електронний суд" матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі "Електронний суд". Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , перебувала на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради з січня 2021 року та отримувала допомогу при народженні дитини. З 27 лютого 2022 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради припинив виконання делегованих державою функцій щодо підготовки виплатних документів та забезпечення фінансування виплат. З 01 січня 2022 року по 07 грудня 2023 року виплату допомоги при народженні дитини позивачу здійснювало Міністерство соціальної політики України. 05.06.2024 позивач звернулась до Міністра соціальної політики України з заявою щодо подачі відомостей до органів пенсійного фонду України з метою врахування позивачу страхового стажу. Листом від 21.06.2024 Міністерство соціальної політики України повідомило позивача, що відповідно до Порядку, Додаток 2 до Розрахунку формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення. Платники єдиного внеску можуть подати Розрахунки після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану. Після надходження даних до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування розрахунок страхового стажу буде здійснено в автоматичному режимі. 05.09.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою щодо внесення у Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ ОСОБА_1 за 2022 рік та за 2023 рік, а саме: заробітну плату у мінімальному розмірі та зарахувати строк знаходження у декретній відпустці за період з січня 2022 року до 07.12.2023 до страхового стажу. Листом від 17.09.2024 № 25125-23833/А-06/8-0500/24, ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивача, що зарахування позивачу до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2022 року по 07 грудня 2023 року час буде можливим після відновлення роботи Департаменту Маріупольської міської ради та подання звітних даних Податкового розрахунку. Також, повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області направлено лист до Міністерства соціальної політики України з питання сприяння відновленню звітування та сплаті єдиного внеску Департаментом Маріупольської міської ради по всіх категоріях облікованих непрацюючих працездатних осіб. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що право позивача на зарахування до страхового стажу періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною за період 01.01.2022 по 07.12.2023 та, відповідно, внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, буде реалізовано протягом двох місяців з дати відновлення роботи відповідного органу соціального захисту населення або припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464). Як визначено пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 2464 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. На підставі пункту 10 частини першої статті 1 Закону № 2464 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною другою статті 2 Закону № 2464 визначено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. На підставі пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини. Згідно з пунктами 1,4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; -подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Статтею 7 Закону № 2464 визначено базу нарахування єдиного внеску. За приписами частини п`ятої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. За визначенням частини четвертої статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2464 реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Аналіз вищезазначених положень Закону № 2464 свідчить, що платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок у розмірах та у строки, встановлені законодавством, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених Законом. Відомості про застрахованих осіб вносяться до Реєстру застрахованих осіб, який формує та веде Пенсійний фонд. Персоніфіковані відомості про допомогу застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, які виплачують таку допомогу. Матеріали справи свідчать, що в період з 01 січня 2022 року по 07 грудня 2023 року виплату допомоги при народженні дитини позивачу здійснювало Міністерство соціальної політики України. Проте, в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5), сформованих станом на 29.07.2024 видно, зазначено з 01.01.2022 Міністерством соціальної політики не сплачено єдиний внесок. Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4, (зареєстровано в міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок № 4, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 4 Розрахунок - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 Розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу). На підставі пункту 2 розділу ІІ Порядку № 4 Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду. Пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 4 визначено, що відомості Розрахунку щодо нарахованих сум єдиного внеску формуються на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Порядку № 4 Додаток Д2 до Розрахунку (далі - додаток Д2) формується та подається районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, у якому щомісяця відображаються відомості щодо кожної застрахованої особи (…). Додаток Д2 складається із двох частин, а саме загальна частина про нараховані суми єдиного внеску в розрізі категорій застрахованих осіб та частина, яка містить відомості про застрахованих осіб (…). Обчислення страхових внесків за зазначених осіб провадиться на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) допомоги, грошового забезпечення або компенсації. У графі «Нараховано єдиного внеску у звітному місяці у тому числі за попередні періоди» відображається сума нарахованого єдиного внеску за попередні періоди, яка за даними бухгалтерського обліку нарахована (обчислена) у звітному місяці, за окремі категорії осіб, зазначених у рядках 1-4 цієї таблиці, яка обчислюється за кожну особу з огляду на розмір мінімального страхового внеску, що діє на день нарахування допомоги, грошового забезпечення або компенсації. Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 затверджено Податковий розрахунок, до якого відповідно до графи 062 вносяться відомості, зокрема, про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, формування та подання Податкового розрахунку з Додатком № 2 здійснюють районні (міські) управління праці та соціального захисту населення виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, а не центральний орган виконавчої влади, яке формує та реалізує державну політику у сфері соціального захисту. Отже, як правильно визначив суд першої інстанції, до компетенції Міністерства соціальної політики України не входить сплата єдиного внеску та подання Податкового розрахунку з Додатком 2 до Пенсійного фонду, тому відсутні підстави вважати протиправними дії Міністерства соціальної політики щодо не сплати ЄСВ за позивача у період 01.01.2022 по 07.12.2023, не подання Податкового розрахунку з Додатком 2 за вказаний період. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 14-1 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру. Згідно з частиною третьою статті 16 Закону № 2464 ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562, затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1 в редакції, чинній на час спірних правовідносин). Згідно з пунктом 4 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. На підставі пункту 2 розділу 4 Положення № 10-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків (…); відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; (…) періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків (…). Відповідно до пункту 3 розділу 4 Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, підставами для внесення Пенсійним фондом України змін, уточнень до Реєстру застрахованих осіб є надання звітності страхувальниками до Пенсійного фонду України. Проте, звітність про сплату відповідних зборів (внесків) страхувальником за позивача до Пенсійного фонду України не подавалась, тому відсутні підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області внести інформацію про страховий стаж позивача за час знаходження у відпустці по догляду за дитиною за період 01.01.2022 по 07.12.2023 до Реєстру на підставі звернення ОСОБА_1 від 05.06.2024. Разом з цим, Кабінет Міністрів України 07.03.2022 прийняв постанову "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" № 215 (далі - Постанова № 215). Постановою № 215 визначені особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування. Пунктом 3 Постанови № 215 встановлено, що орган соціального захисту населення протягом двох місяців з дати відновлення роботи або припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану проводить звіряння інформації про виплачені згідно із цією постановою грошові допомоги з метою запобігання повторній виплаті та у разі потреби проводить перерахунок їх розміру. Отже, як правильно визначив суд першої інстанції, за позивачем збережено право на зарахування органом соціального захисту до страхового стажу періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною за період 01.01.2022 по 07.12.2023, внесення зазначених відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом двох місяців з дати відновлення роботи відповідного органу соціального захисту населення або припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану. За наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Лещенко Олени Дмитрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 200/7231/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 200/7231/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 17 березня 2025 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 17 березня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»