Постанова Харківський апеляційний суд № 629/4585/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 629/4585/24 Номер провадження 22-ц/818/841/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М., суддів Тичкової О.Ю., Яцини В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2024 року в складі судді Мицик С.А. по справі № 629/4585/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 200914367101 від 17 листопада 2017 року відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 3000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 36 400,00 грн. Банком умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Відповідач взяті на себе обов`язки щодо виконання умов договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 04 червня 2024 року у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту у сумі 54 730,21 грн, з яких: 36 374,18 грн заборгованість за кредитом, 18 356,03 грн заборгованість за процентами. Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 54 730,21 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. 28 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив повністю відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача. Відзив мотивовано тим, що позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення тіла кредиту, посилається на Публічну пропозицію в АТ «ПУМБ» як невід`ємну частину договору. Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме вказана редакція Публічної пропозиції була погоджена ним при зверненні до банку. Роздруківки із сайту позивача належними доказами бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Умови і правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «ПУМБ» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг (Публічну пропозицію), відсутність у заяві домовленості сторін про тіло кредиту, надані банком умови кредитування не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вважав, що позивач при укладанні кредитного договору не дотримався вимог, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Також вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності. 02 вересня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що договір між банком та відповідачем було укладено у письмовій формі шляхом підписання заяви, яка містить усі суттєві умови договору. Відповідач зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит в порядку та строки, обумовлені договором. Окрім того, відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, що був наданий попередньо в якості інформації, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит в порядку Закону України «Про споживче кредитування». Жодних заперечень щодо умов заяви відповідач банку не висловлював, прийняв Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті: pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті договору, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування. Протягом дії договору відповідач користувався кредитними коштами, а саме неодноразово здійснював операції покупки через POS-термінал, отримував готівкові кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку. Відповідачем не надано доказів неотримання кредитних коштів. Строк позовної давності не пропущений, адже відповідач фактично користувався кредитною карткою і здійснював платежі до 02 березня 2022 року, а з позовом до суду банк звернувся у липні 2024 року. Крім того, у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2024 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість у сумі 54 730,21 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, яка підлягає стягненню з нього на користь банку. На вказане судове рішення засобами поштового зв`язку 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, вирішити питання щодо судових витрат. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав доказів узгодження умов кредитного договору. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме редакція Публічної пропозиції АТ «ПУМБ», що міститься у матеріалах справи, була погоджена ним при зверненні до банку. Роздруківки із сайту позивача належними доказами бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг (Публічну пропозицію), за відсутності у заяві від 17 листопада 2017 року домовленості сторін про тіло кредиту, надані банком умови кредитування не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Банком не доведено розмір заборгованості та правові підстави збільшення тіла кредиту, пропуск строку погашення заборгованості. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності. 27 грудня 2024 року від АТ «ПУМБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив поновити строк на його подання, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Відзив мотивовано тим, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання кредиту, підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200914367101 та Паспорт споживчого кредиту, погодився із запропонованими умовами кредитування та фактично отримав грошові кошти, прийняв Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування. Протягом дії договору відповідач користувався кредитними коштами, неодноразово здійснював операції покупки через POS-термінал, отримував готівкові кошти, що підтверджується випискою. Строк позовної давності не пропущений з урахуванням повернення кредиту періодичними платежами. З огляду на необхідність всебічного і об`єктивного розгляду справи, зважаючи на те, що нових обставин у відзиві не викладено, колегія суддів вважає за доцільне продовжити встановлений судом строк на подачу відзиву та долучити його до матеріалів справи. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2024 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 200914367101 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 6). Підписанням вказаної заяви відповідач беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням зави підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах. ОСОБА_1 просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривнях, надати кредитну картку, та встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за заявою, кредитний ліміт у сумі 3 000,00 грн. Заявою передбачено, що розрахунковий день 30 число місяця; платіжна дата 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Підписанням заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватись. До позовної заяви Банк додав Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджену рішенням Правління ПАТ «ПУМБ», протокол № 653 від 30 травня 2017 року (а.с. 8 зворот -18). Окрім того, ОСОБА_1 17 листопада 2017 року підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с. 6 зворот). Паспорт містить інформацію та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти. 17 листопада 2017 року на підставі Заяви № 200914367101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок, надано кредитну картку та встановлено на його поточний рахунок кредитний ліміт в сумі 3000,00 грн. У подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався та станом на 26 травня 2023 року склав 36 400,00 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту (а.с. 21 зворот). З 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 активно користувався кредитною карткою, що підтверджується наданою банком випискою по рахунку за період з 17 листопада 2017 року по 04 червня 2024 року (а.с. 26-37). З наданого АТ «ПУМБ» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30 травня 2023 року включно заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 200914367101 від 17 листопада 2017 року перед банком становить 54 730,21 грн, з яких: 36 374,18 грн - заборгованість за кредитом; 18 356,03 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 22-25). 05 червня 2024 року банком направлено ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) № КНО-44.2.2/325 щодо погашення заборгованості за договором № 200914367101 в розмірі 54 730,21 грн (а.с. 19-21). Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ПУМБ"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У заяві №200914367101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17 листопада 2017 року, власноручно підписаній ОСОБА_1 , процентна ставка за користування кредитними коштами не вказана. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути нараховані відсотки. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб як невід`ємну частину договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом змінювались. Посилання АТ «ПУМБ» на підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту колегія суддів також вважає безпідставними. Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Паспорт споживчого кредиту є інформацією, тобто довідкою для споживача, та така інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20. Заява на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17 листопада 2017 року не містить жодних відомостей про Паспорт споживчого кредиту як складову цього договору. Окрім того, згідно відмітки у Паспорті споживчого кредиту інформація, зафіксована у ньому, є актуальною до 17 листопада 2017 року, тобто лише станом на день укладення договору. За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорта споживчого кредиту не підтверджує наявність домовленості сторін щодо розміру відсотків. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Із змісту позовних вимог вбачається, що банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 54 730,21 грн, з яких 36 374,18 грн заборгованість за кредитом, 18 356,03 грн за процентами. Оскільки банк не надав суду доказів узгодження сторонами розміру відсотків за користування кредитом, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 18 356,03 грн слід відмовити за недоведеністю. З наданої банком виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 30 листопада 2017 року по 30 травня 2023 року ОСОБА_1 було сплачено відсотки за користування кредитом на загальну суму 32 052,18 грн. Виходячи з наведеного, з урахуванням того, що розмір та сплату відсотків за користування кредитом сторонами погоджено не було, колегія суддів вважає, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає сума в розмірі 4322,00 грн, тобто, різниця між заборгованістю за тілом кредиту та сумою сплачених відповідачем відсотків за користування кредитним коштами (36 374,18 32 052,18). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення. Отже, рішення суду підлягає зміні зі зменшенням розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», з 54 730,21 грн до 4322,00 грн. Водночас, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо пропуску банком строку позовної давності колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що повернення кредиту передбачалось періодичними платежами, відповідач здійснював погашення до 30 червня 2022 року, а також з урахуванням продовження строку позовної давності на час запровадження карантину та воєнного стану в України. Відповідним доводам ОСОБА_1 надана детальна і обґрунтована оцінка судом першої інстанції, з висновками якого в цій частині колегія суддів погоджується. Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). При зверненні з позовом до суду АТ «ПУМБ» сплатило судовий збір у сумі 2422,40 грн (а.с. 1). Оскільки позовні вимоги АТ «ПУМБ» задоволено частково, а саме на 7,9%, то позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 191,40 грн (2422,40 х 7,9 %). За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 4542,00 грн (а.с. 87). Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, зменшено суму, що підлягає стягненню, банком відповідачу має бути компенсовано пропорційно незадоволених позовних вимог 4183,18 грн судового збору (4542,00 х 92,1 %). Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже, різниця між зазначеними сумами, що становить 3991,78 грн (4183,18 191,40), має бути стягнута з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2024 року змінити, зменшивши суму заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, 4), з 54 730,21 грн до 4322 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн 00 коп. Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3991 (три тисячі дев`ятсот дев`яноста одна) грн 78 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 17 березня 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина