Постанова Харківський апеляційний суд № 626/1115/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 626/1115/23 Номер провадження 22-ц/818/622/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М., суддів Маміної О.В., Яцини В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 21 травня 2024 року в складі судді Власенко М.В. по справі № 626/1115/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 16 вересня 2016 року. Відповідачка при підписанні анкети - заяви підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписанням заяви між сторонами у відповідності до статті 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (стаття 1066 ЦК України) та кредитного договору (стаття 1054 ЦК України). АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 125 000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням позичальницею умов кредитного договору утворилась заборгованість за кредитом, яка станом на 15 квітня 2023 року складає 68 946,41 грн, з яких: 55 739,75 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 206,66 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 16 вересня 2016 року в розмірі 68 946,41 грн станом на 15 квітня 2023 року, а також 2684,00 грн судового збору. Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в розмірі 68 946,41 грн та судові витрати у розмірі 2684,00 грн, а всього 71 620,41 грн. 13 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Камишев Є.С. подав заяву про перегляд вказаного заочного рішення суду. Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 09 лютого 2024 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Камишева Є.С. про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року скасовано та призначено справу за позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 14 лютого 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Камишева Є.С. надійшов відзив на позову заяву, в якому він просив відмовити у її задоволенні у зв`язку з тим, що заборгованість за кредитними коштами виникла в результаті шахрайських дій. Відзив мотивовано тим, що станом на 04 червня 2022 року заборгованість по кредитній картці ОСОБА_1 становила лише 7604,63 грн, залишок кредитних коштів 117 395,37 грн. 05 червня 2022 року в період часу з 19:30 год до 19:34 год. без згоди ОСОБА_1 через додаток «Приват24» сторонніми особами було здійснено перекази кредитних коштів: на суму 25 255,00 грн та списано комісію в сумі 1010,20 грн, та на суму 30 024,02 грн на її іншу кредитну картку, з якої також здійснено переказ шахраями у сумі 25 255,08 грн, тобто на загальну суму 56 289,22 грн. 05 червня 2022 року о 19:34 год ОСОБА_1 зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» та заблокувала всі діючі картки в даному банку. Того ж дня вона звернулася і до Красноградського РВП ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій, в результаті чого відкрито кримінальне провадження № 12022226080000092, яке триває. 06 червня 2022 року вона також подала звернення до Кіберполіції України, яке зареєстроване за номером 216971. Банк повідомив їй, що кошти з її карток перераховано на рахунки ТОВ «Портмоне». Вона нікому не розголошувала дані своїх карток, CVV коди, не використовувала картки для розрахунків в мережі Інтернет. АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відповідь на відзив та відзив на заяву про перегляд заочного рішення. Вказав, що 05 червня 2022 року з картки відповідачки № НОМЕР_1 переказано грошові кошти на загальну суму 88 114,68 грн з урахуванням комісії банку, з яких дві транзакції по 30 924,74 грн здійснено через Приват24, кошти переказано на картки № НОМЕР_2 та № 4149499142938123 того ж клієнта ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 26 265,00 грн переказано на терміналі КНО00001, що не належить ПриватБанку. Згідно ПК PAN-Like встановлено, що грошові кошти з карт № 149629388656829 в сумі 26 265,20 грн та № 5168757412657233 в сумі 25 381,28 грн було переказано шляхом ручного вводу номеру карти, строку дії та CVV-коду на сервісі компанії Portmone P2P, термінал КНО00001, процесінг банку АТ «ПУМБ», операцію підтверджено за регламентом 3d-secure. В ході перевірки логу входів клієнта ОСОБА_1 в її акаунт Приват24, встановлено, що 05 червня 2022 року входи здійснювались як з типового для даного акаунту пристрою SM-A225F|SAMSUNG (imei: 0E04C429FE8FC962), так і з нетипового пристрою REDMI NOTE|XIAOMI (imei: 27EFC24C68BCBDFE). Входи з нетипового пристрою здійснювались з IP-адрес 85.195.141.253 (м. Дніпро) та 146.158.59.154 (м. Запоріжжя). Згідно ПК «Адмін. Панель Приват24» пароль входу в Приват24 змінено 05 червня 2022 року о 20:14:19, тобто вже після здійснення переказів. 05 та 06 червня 2022 року клієнт неодноразово звертався на 3700, 05 червня 2022 року зафіксовано три діалоги (перший розпочато о 19:38:27), 06 червня 2022 року два діалоги. В діалозі з оператором клієнт повідомила, що не розголошувала дані за своїми картами третім особам та не проводила перекази від 05 червня 2022 року. На картки № НОМЕР_2 та № 4149499142938123 05 червня 2022 року о 19:37:22 та о 19:37:28 на підставі звернення клієнта встановлено статус «не обслуговувати». Клієнтом подано заявки № 1988970 та № 1988971 на повернення коштів, однак за результатами претензійної роботи відмовлено, оскільки операції було підтверджено за регламентом 3D-secure. Вхід у Приват24 клієнта з нетипового пристрою вказує на розголошення клієнтом паролю входу. Кримінальне провадження за заявою відповідачки триває. З боку банку порушення відсутні. У березні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № б/н від 16 вересня 2016 року в розмірі 37 799,27 грн за простроченим тілом кредиту, а також судові витрати. Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 21 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість, нарахована банком, складається з суми кредиту, яким заволоділи шахрайським шляхом, тому підстав для стягнення коштів з відповідачки не вбачається. Не погоджуючись з рішенням суду 18 жовтня 2024 року АТ КБ «Приватбанк» до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачку, провести розгляд справи за участі представника банку, викликати його у судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що списання коштів відбулось саме через розголошення відповідачкою персональних даних. В ході перевірки спірних операцій встановлено, що особи, що провели перекази, володіли інформацією щодо номеру карти, строку дії та CVV-коду, ОТР паролю, на що вказує факт підтвердження переказів за регламентом 3D-secure. Вхід у Приват24 клієнта з нетипового пристрою у м. Дніпро та у м. Запоріжжя вказує на розголошення клієнтом паролю входу. Пароль входу до Приват24 змінено вже після здійснення переказів. Оспорювані операції по карткам ОСОБА_1 проведено внаслідок компрометації реквізитів картки та вмісту ОТП-паролів, надісланих СМС-повідомленням на фінансовий мобільний номер клієнта, з вини заявника. Зміни фінансового номеру чи перевипуску картки не було. Наявність кримінального провадження не звільняє відповідачку від обов`язку з повернення коштів, та у разі встановлення винної особи вона має право на звернення до неї з цивільним позовом. 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції в силі. Також просила витребувати та залучити до розгляду матеріали кримінального провадження № 12022226080000092 від 05 червня 2022 року, провести розгляд справи за її участі, викликати її у судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи. Відзив мотивовано тим, що 05 червня 2022 року з 19:30 по 19:36 з її карток списані кошти трьома операціями на суму 26 265,20 грн, 30 924,74 грн та 30 924,74 грн. У цей час вона була вдома та розмовляла по телефону з колегою. Помітивши операції вона перервала розмову та одразу зателефонувала до банку. Жодних дзвінків з банку на підтвердження операцій вона не отримувала. Зобов`язання за кредитним договором, які існували до 05 червня 2022 року, становили лише 7604,63 грн та були сплачені. 06 червня 2022 року у приміщенні банку вона перерахувала на кредитну картку частину коштів, які шахраї не встигли списати з її карток через встановлені обмеження, у сумі 4982,81 грн та 29 999,02 грн. У справі було ухвалено заочне рішення суду від 08 серпня 2023 року, на виконання якого стягнуто з неї 31 147,14 грн, і на цю суму банком зменшено позовні вимоги. Банком не доведено вчинення нею дій, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною картою. До здійснення шахрайських дій на її телефон було здійснено дзвінок з номеру + 380567976010 тривалістю 14 секунд, на який вона не відповідала. Вона невідкладно повідомила банк та правоохоронні органи про списання коштів. Клопотання ОСОБА_1 про витребування матеріалів кримінального провадження № 12022226080000092 від 05 червня 2022 року колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення, оскільки всупереч вимогам ст. ст. 84, 367 ЦПК України відповідачка не вказала, для підтвердження яких саме обставин, що входять до предмету доказування, необхідно витребувати матеріали кримінального провадження, яке наразі триває, які перешкоди вона має у тому, щоб самостійно надати суду необхідні, на її думку, докази з матеріалів кримінального провадження, відкритого за її заявою, та до суду першої інстанції з таким клопотанням ОСОБА_1 не зверталась. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 21 травня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Клопотання АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 про виклик їх у судове засідання колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення, адже АТ КБ «ПриватБанк» заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 37 799,27 грн, що значно менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи зі змісту позовних вимог та ціни позову дана справа не належить до таких, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, та підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Підстав, які б свідчили про необхідність розгляду справи з повідомленням учасників справи, не вбачається. Необхідності у наданні пояснень учасників справи немає. Суд апеляційної інстанції вправі встановити усі обставини справи та дослідити наявні у справі докази й при розгляді справи без повідомлення учасників справи. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року). При цьому, сторони не позбавлені права надавати свої пояснення до суду у письмовому вигляді. Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України- в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 вересня 2016 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 34 том 1). У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, що містяться у рекламному буклеті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, екземпляр договору згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту. З довідки, наданої АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н, за яким було надано кредитні картки: 24 квітня 2016 року картка Універсальна № НОМЕР_3 з терміном дії 04/20, 21 лютого 2018 року картка Універсальна Голд № НОМЕР_4 з терміном дії 01/22, 15 квітня 2020 року картки Універсальна Голд № НОМЕР_5 з терміном дії 08/23, 05 червня 2020 року картка Універсальна Голд № НОМЕР_1 з терміном дії 11/23, 06 червня 2022 року картка Універсальна Голд № НОМЕР_6 з терміном дії 03/24 (а.с. 33 том 1). З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), вбачається, що 24 квітня 2016 року їй відкрито картковий рахунок, 16 вересня 2016 року встановлено кредитний ліміт 15 000,00 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався та станом на 13 жовтня 2021 року склав 125 000,00 грн, а 06 червня 2022 року зменшився до 60 738,00 грн, 02 серпня 2022 року до 54 968,00 грн, та з 26 грудня 2022 року 0 (а.с. 32 том 1). З наданих до суду розрахунків заборгованості за договором б/н від 16 вересня 2016 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 квітня 2023 року склала 68 946,41 грн, з яких 55 739,75 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 13 206,66 грн - заборгованість за простроченими відсотками; станом на 11 березня 2024 року - 37 799,27 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с. 22-31, 237-246 том 1). Також банком надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н за період з 24 квітня 2016 року по 18 квітня 2023 року, з якої вбачається, що вонаактивно користувалась коштами (а.с. 6-21 том 1). Згідно виписки станом на 05 червня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складала 7 604,63 грн. 05 червня 2022 року з картки ОСОБА_1 номер НОМЕР_1 здійснено три операції зі списання коштів: переказ зі своєї картки на суму 26 265,20 грн (сума переказу 25 255,00 грн та комісія 1010,20 грн), переказ на свою картку через додаток Приват24 на суму 30 924,74 грн (сума переказу 30 024,02 грн та комісія 900,72 грн) і переказ на свою картку через додаток Приват24 на суму 30 924,74 грн (сума переказу 30 024,02 грн та комісія 900,72 грн) (а.с. 6 зворот том 1). Того ж дня, 05 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась за телефоном на гарячу лінію банку, повідомила про несанкціоновані нею перекази, після чого її картки було заблоковано. Також 05 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до поліції із заявою про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи її коштами на суму 59 279,69 грн, за якою відкрито кримінальне провадження № 12022226080000092 за ст. 190 КК України, яке триває дотепер (а.с. 170, 171 том 1). З банківської виписки вбачається, що наступного дня, 06 червня 2022 року здійснено поповнення картки ОСОБА_2 : перекази зі своєї карти 41**04 через додаток Приват24 на суму 4982,81 грн, перекази зі своєї карти 41**12 через додаток Приват24 на суму 29 999,02 грн. 15 червня 2022 року здійснено поповнення: переказ зі своєї карти 41**04 через додаток Приват24 на суму 4604,63 грн. 20 червня 2022 року здійснено поповнення: переказ зі своєї карти 41**04 через додаток Приват24 на суму 2000,00 грн. 01 липня 2022 року зараховано 3900,0 грн. 02 серпня 2022 року здійснено поповнення: переказ зі своєї картки 41**04 через додаток Приват24 на суму 2519,94 грн. ОСОБА_2 зверталась до банку з запитом щодо повернення коштів, зупинення нарахування процентів (а.с. 175-179 том 1). Банком за зверненням ОСОБА_2 проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що 05 червня 2022 року з картки ОСОБА_2 № НОМЕР_1 переказано грошові кошти на загальну суму 88 114,68 грн з урахуванням комісії банку, з яких дві транзакції по 30 924,74 грн здійснено через Приват24, кошти переказано на картки № НОМЕР_2 та № 4149499142938123 того ж клієнта ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 26 265,00 грн переказано на терміналі КНО00001, що не належить ПриватБанку. Згідно ПК PAN-Like встановлено, що грошові кошти з карт № 149629388656829 в сумі 26 265,20 грн та № 5168757412657233 в сумі 25 381,28 грн було переказано шляхом ручного вводу номеру карти, строку дії та CVV-коду на сервісі компанії Portmone P2P, термінал КНО00001, процесінг банку АТ «ПУМБ», операцію підтверджено за регламентом 3d-secure. В ході перевірки логу входів клієнта ОСОБА_1 в її акаунт Приват24, встановлено, що 05 червня 2022 року входи здійснювались як з типового для даного акаунту пристрою SM-A225F|SAMSUNG (imei: 0E04C429FE8FC962), так і з нетипового пристрою REDMI NOTE|XIAOMI (imei: 27EFC24C68BCBDFE). Входи з нетипового пристрою здійснювались з IP-адрес 85.195.141.253 (м. Дніпро) та 146.158.59.154 (м. Запоріжжя). Згідно ПК «Адмін. Панель Приват24» пароль входу в Приват24 змінено 05 червня 2022 року о 20:14:19, тобто вже після здійснення переказів. 05 та 06 червня 2022 року клієнт неодноразово звертався на 3700, 05 червня 2022 року зафіксовано три діалоги (перший розпочато о 19:38:27), 06 червня 2022 року два діалоги. В діалозі з оператором клієнт повідомила, що не розголошувала дані за своїми картами третім особам та не проводила перекази від 05 червня 2022 року. На картки № НОМЕР_2 та № 4149499142938123 05 червня 2022 року о 19:37:22 та о 19:37:28 на підставі звернення клієнта встановлено статус «не обслуговувати». Клієнтом подано заявки № 1988970 та № 1988971 на повернення коштів, однак за результатами претензійної роботи відмовлено, оскільки операції було підтверджено за регламентом 3D-secure (а.с. 210-229 том 1). Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Пунктом 42 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Частиною 20 статті 38 вказаного Закону передбачено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації. Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу зобов`язаний проінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно. Емітент має право передати електронний платіжний засіб держателю або представнику користувача через агента. Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій. Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. Пунктами 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення). Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19, від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21, від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20, від 26 липня 2023 року у справі № 759/23568/20, від 29 березня 2024 року у справі №456/4026/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23, від 27 листопада 2024 року у справі № 190/2037/23. Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23), зазначив, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Як встановлено судом, 05 червня 2022 року з картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 трьома операціями переказано грошові кошти на загальну суму 88 114,68 грн з урахуванням комісії банку. З них грошові кошти в сумі 26 265,00 грн переказано на терміналі КНО00001, що не належить ПриватБанку. Дві транзакції по 30 924,74 грн здійснено через Приват24, кошти переказано на картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_7 того ж клієнта ОСОБА_1 , та з її картки № НОМЕР_2 невстановленими особами також здійснено переказ у сумі 25 381,28 грн, і банком списано комісію. Того ж дня ОСОБА_1 невідкладно повідомила банк за телефоном гарячої лінії 3700 про несанкціоновані перекази та звернулась до правоохоронних органів із заявою про заволодіння невстановленими особами грошовими коштами в сумі 52 682,20 грн. Кошти в розмірі 29 999,02 грн та 4982,81 грн, які невстановленим особам не вдалось списати через ліміти на її картках, ОСОБА_1 наступного дня, 06 червня 2022 року, повернула на свій рахунок. Станом на 05 червня 2022 року (до спірних операцій) залишок заборгованості за кредитною карткою ОСОБА_1 № 4149629388656829 складав лише 7 604,63 грн, та з урахуванням внесених нею у подальшому та витрачених нею коштів повністю погашений, що підтверджується даними виписки по рахунку. У спорах між банком та клієнтом щодо спірних фінансових операцій саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Однак АТ КБ «ПриватБанк» не надав суду жодних інших доказів, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, які б свідчили про наявність обставин, що безспірно доводили сприяння ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю у доступі до відомостей по кредитній картці, до особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, оскільки перекази коштів було здійснено без використання платіжної карти. Саме такі дії були б підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. 05 червня 2022 року входи до аккаунту «Приват24» ОСОБА_1 здійснювались як з типового для даного акаунту пристрою SM-A225F|SAMSUNG (imei: 0E04C429FE8FC962), так і з нетипового пристрою REDMI NOTE|XIAOMI (imei: 27EFC24C68BCBDFE) з IP-адрес 85.195.141.253 (м. Дніпро) та 146.158.59.154 (м. Запоріжжя). Тобто спірні операції здійснювалися сторонньою особою, із використанням інших пристроїв та з іншої IP-адреси. Доказів того, що такі входи були можливими саме внаслідок розголошення ОСОБА_1 своїх даних, банком не надано. Банк зазначив, що спірні транзакції були підтверджені 3Dsecure, який надсилався на фінансовий телефон, однак жодних повідомлень про підтвердження вказаних операцій відповідачці не надходило. При цьому, банком не заперечувався факт того, що перекази були ініційовані не відповідачкою, а іншими невстановленими особами. Судом встановлено факт звернення відповідачки до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідачки була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування. Відсутність вироку у кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я відповідачки, не є підставою для задоволення позову банку. Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, встановивши, що грошові кошти з картки ОСОБА_1 були списані та використані не нею, а іншими особами, при цьому банком не доведено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі на те, що відповідачка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. До того ж, враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, судова колегія вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 21 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 17 березня 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина