Постанова 4857 № 380/4011/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4011/24 пров. № А/857/2739/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Жука Ростислава Стефановича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Сидор Н.Т., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.11.2024р., м.Львів; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 21.02.2024р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) представник адвокат Жук Р.С., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони /МО/ України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023р., яке викладене у п.40 протоколу засідання Комісії № 305/168 від 17.10.2023р.; зобов`язати відповідача вчинити передбачені законодавством дії щодо виконання рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023р., яке викладене у п.40 протоколу засідання Комісії № 305/168 від 17.10.2023р. (а.с.1-10). Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами (а.с.45-46). Згідно ухвали суду від 26.02.2024р. залучено до участі до справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 / (а.с.45-46). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023р., яке викладене у п.40 протоколу засідання Комісії № 305/168 від 17.10.2023р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.83-88). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач МО України, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задовольнити (а.с.95-105). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 19.05.2023р. Комісією МО України прийнято рішення про призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги в розмірі 2/3 частини від 15000000 грн., тобто, в сумі 10000000 грн. (протокол № 157/168). Оскільки, в подальшому від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла інформація про смерть ОСОБА_4 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також враховуючи відсутність таких відомостей на час призначення допомоги, Комісією МО України прийнято рішення про скасування попереднього рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 2/3 частини від 15000000 грн., тобто, в сумі 10000000 грн. (протокол № 305/168 від 17.10.2023). Отже, по причині вказаних обставин був скасований п.6 протоколу Комісії МО України № 157/168 від 19.05.2023р. При цьому, померла ОСОБА_4 не могла бути станом на 19.05.2023р. учасником розглядуваних правовідносин, а тому спірне рішення відповідає вимогам закону; оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто, до моменту вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, тому така допомога не може входити до складу спадщини померлої, а відтак, не створює прав та обов`язків позивачу. Представник позивача адвокат Жук Р.С. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.185-190). Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як достовірно встановлено під час судового розгляду, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 06.05.2022р. складений відповідний актовий запис № 2841 (а.с.14). Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48-РС від 07.06.2022р. молодший сержант ОСОБА_5 , технік із системного адміністрування інформаційно-телекомунікаційного вузла Військової частини НОМЕР_3 , виключений зі списків особового складу Збройних Сил України, у зв`язку із смертю; смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (а.с.21). Згідно із витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 129 від 25.07.2022р. виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_5 , техніка із системного адміністрування інформаційно-телекомунікаційного вузла Військової частини НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в результаті мінометного обстрілу, отримавши смертельне поранення, не сумісне з життям, під час виконання бойового завдання на території м.Привілля Луганської обл. При цьому, із 29.04.2022р. військовослужбовця виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення, з грошового забезпечення з 30.04.2022р. Смерть пов`язана із захистом Батьківщини у російсько-українській війні (а.с.22). 14.10.2023р. ОСОБА_4 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_6 сина ОСОБА_5 (а.с.23). У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_7 скерував Департаменту соціального забезпечення МО України лист № С/8880 від 17.10.2022р., яким повідомив, що на підставі поданих документів мати ОСОБА_4 має право на одержання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина. Під час оформлення документів отримано інформацію щодо осіб, як можуть мати право на отримання одноразової грошової допомоги, яку документально не підтверджено, а саме: у загиблого ще є два сини: ОСОБА_1 , 2000 р.н., перебуває на дійсній військовій службі, та ОСОБА_2 , 1993 р.н., проживає за кордоном (а.с.24). Відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 10/168 від 20.01.2023р. Комісією призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_5 в розмірі 1/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 5000000 грн. (а.с.40). Згідно з заяви від 24.02.2023р. ОСОБА_1 , який є сином загиблого ОСОБА_5 , цією заявою підтверджує, що не претендує на виплати, які передбачені постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до заяви від 27.02.2023р. ОСОБА_2 відмовляється від отримання належної йому частки одноразової грошової допомоги за загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_5 та погоджується з тим, що його частка розподілиться між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги згідно постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (а.с.27). Згідно із Витягом з протоколу засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 157/168 від 19.05.2023р. Комісією призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_5 в розмірі 2/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 10000000 грн. (а.с.41). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 01.05.2023р. складений відповідний актовий запис № 2841 (а.с.28). В зв`язку із відкриттям спадкової справи № 18/2023 від 25.08.2023р. після смерті ОСОБА_4 , нотаріус звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання інформації щодо належних до отримання померлій компенсаційних та інших виплат після смерті її сина ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.30). Листом № с/15551 від 03.10.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що Комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.01.2023р. (протокол № 10) призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_5 в розмірі 1/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 5000000 грн. У зв`язку з смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 кошти в сумі 3700000 грн. не були виплачені. Зазначена сума, за рахунок коштів Державного бюджету, підлягає виплаті родичам ОСОБА_4 у порядку спадкування. Згідно з Витягу з протоколу засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 305/168 від 10.10.2023р. Комісією у зв`язку з уточненням кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги та виправленням описок прийняті таке рішення: «

40. Згідно з пунктом 6 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Комісія) від 19.05.2023 № 157/168 одноразову грошову допомогу призначено матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.05.2022р. та листом Кадрового центру Збройних Сил України № 321/КЦ/16390 від 03.12.2022р. в розмірі 2/3 частини 15000000 грн., тобто, в сумі 10000000 грн. Мати загиблого ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Допомога була призначена, оскільки даних про смерть матері на час призначення допомоги не було. У зв`язку з цим пункт 6 протоколу засідання Комісії № 157/168 від 19.05.2023 скасувати.» (а.с.42). Вважаючи рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023р., яке викладене в п.40 протоколу засідання Комісії № 305/168 від 17.10.2023р., протиправними, представник позивача звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги 14.10.2022р., подавши заяву про виплату одноразової грошової допомоги та у зв`язку з чим 20.01.2023р. Комісією призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_6 в розмірі 1/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 5000000 грн. та 19.05.2023р. Комісією призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_5 в розмірі 2/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 10000000 грн. При цьому, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. Постановою КМ України № 975 від 25.12.2013р., не визначено підстави для скасування прийнятого рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Щодо вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача вчинити передбачені законодавством дії щодо виконання рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023р., яке викладене у п.40 протоколу засідання Комісії № 305/168 від 17.10.2023, суд виснував, що така заявлена передчасно та стосується подій майбутніх правовідносин, відносно яких відсутні об`єктивні дані існування у суб`єкта владних повноважень наміру на недотримання закону та порушення прав заявника. У зв`язку з наведеним, заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011-XII, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з п.1 ст.16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до підпунктів 1-3 п.2 ст.16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві. Згідно з ст.16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Відповідно до п.3 ст.16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 ст.16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Згідно з п.п.9 і 10 ст.16-3 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. 28.02.2022р. КМ України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі - Постанова № 168, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до абз.1-3 п.2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначено Порядком, затвердженим постановою КМ України № 975 від 25.12.2013р. (надалі - Порядок № 975, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: - заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; - витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); - витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до п.13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Матеріалами справи стверджується, що 14.10.2022р. ОСОБА_4 , мати загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. 17.10.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено до Департаменту фінансів соціального забезпечення Міністерства оборони України пакет документів щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги матері загиблого сина ОСОБА_4 . Згідно витягу з протоколу Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 10/168 від 20.01.2023р. заявниці була призначена одноразова грошова допомога відповідно до п.2 постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р., як матері загиблого військовослужбовця, в розмірі 1/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 5000000 грн. Заявами від 24.02.2023р. ОСОБА_1 (син загиблого) та від 27.02.2023р. ОСОБА_2 (син загиблого) відмовилися від отримання належної їм частки одноразової грошової допомоги (а.с.26, 27). По причині наведеного, відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 157/168 від 19.05.2023р. (п.6) Комісією призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_5 в розмірі 2/3 від 15000000 грн., тобто, в сумі 10000000 грн. В подальшому вказане рішення було скасовано відповідачем, оскільки на час його прийняття мати загиблого ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , через що вона не могла бути суб`єктом отримання спірної допомоги. Разом з тим, як правильно підкреслив суд першої інстанції, фактичними обставинами стверджується, що ОСОБА_4 реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги 14.10.2022р. шляхом подання заяви про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим 20.01.2023р. призначено спірну допомогу в розмірі 1/3 від 15000000 грн. та 19.05.2023р. призначено спірну допомогу в розмірі 2/3 від 15000000 грн. Прийняття рішення про призначення спірної допомоги здійснено на підставі заяви матері померлого військовослужбовця; факт смерті заявниці не зумовлює неможливість розгляду поданої нею заяви. При цьому, Порядком № 975 не визначено підстави для скасування прийнятого рішення про призначення одноразової грошової допомоги. За таких умов доводи відповідача про наявність правових підстав для скасування прийнятого рішення про призначення одноразової грошової допомоги не ґрунтуються на вимогах закону. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволено частково у визначений спосіб. Таким чином, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта МО України. Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025р. в частині зупинення дії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. в адміністративній справі № 380/4011/24 належить визнати такою, що втратила чинність (а.с.166-168). Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. в адміністративній справі № 380/4011/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Міністерства оборони України. Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025р. в частині зупинення дії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. в адміністративній справі № 380/4011/24 такою, що втратила чинність. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного судового рішення: 14.03.2025р.