Постанова 4851 № 480/1057/24

Головуючий І інстанції: Є.Д. Кравченко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2025 р. Справа № 480/1057/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, по справі № 480/1057/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за один повний календарний рік служби у день виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку із закінченням строку контракту; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) дорахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за один рік служби, відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за один повний календарний рік служби у день виключення із списків особового складу військової частини. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за один рік служби, відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначив, що відповідно до п. 5 гл. 9 розд. V Інструкції № 558 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», з огляду на що період строкової служби позивача не може бути зарахований до календарної вислуги років, що застосовується при визначенні розміру грошової допомоги при звільненні. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, позивач проходив службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.12.2023 № 1084-ОС ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до зазначеного наказу вислуга позивача у Збройних Силах України станом на 20.12.2023 року складає: календарна 20 років 07 місяців 01 день; пільгова 09 років 00 місяців 12 днів; загальна 29 років 07 місяців 13 днів. Згідно з наказом № 1128-ОС від 20.12.2023 вирішено виплатити позивачу одноразову грошову допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 19 повних календарних років. Позивач, не погодившись із розрахунком одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся до суду із даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з набуття останнім права на виплату одноразової грошової у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби 20 років, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з огляду на наявність необхідної вислуги років. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Положеннями абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, якою визначається порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби). Відповідно до п. 1 гл. 9 розд. V Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років). Отже, аналіз наведених вище норм свідчить, що для визначення розміру грошової допомоги застосовується поняття календарної вислуги років, яка відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.12.2023 № 1084-ОС становить: 20 років 07 місяців 01 день. Натомість наказом № 1128-ОС від 20.12.2023 вирішено виплатити позивачу одноразову грошову допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 19 повних календарних років, оскільки, за твердженням відповідача до вислуги років, яка враховується при визначенні розміру грошової допомоги, не зараховується період строкової служби військовослужбовця. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з п. 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Відповідно до п. 4 Порядку № 393 строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні. Отже, підстави для не зарахування періоду строкової служби позивача до календарної вислуги років, що застосовується при визначенні розміру грошової допомоги при звільненні, відсутні. Разом з тим, доводи апеляційної скарги в цій частині обумовлені помилковим тлумаченням законодавства, зокрема п. 5 гл. 9 розд. V Інструкції № 558, згідно з яким строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», оскільки дана норма не містить приписів щодо не зарахування строкової служби до календарної вислуги років, а застосоване у ній словосполучення «крім військовослужбовців строкової служби» стосується визначення кола осіб, на яких розповсюджується норми даних нормативно-правових актів. Отже, із матеріалів справи встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у зв`язку з його звільненням з 20.12.2023 року, вислуга років позивача станом на 20.12.2023 року складає: календарна 20 років 07 місяців 01 день. Таким чином, враховуючи наявність у позивача вислуги років більше 10 років, колегія суддів доходить висновку, що останній набув права на виплату одноразової грошової у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із розрахунку 20 повних календарних років служби. За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують. Стосовно наданих відповідачем додаткових пояснень, у яких апелянт зазначав, що оскільки позивач звільнений з військової служби з підстав, які передбачені Законом № 2232-ХІІ, а не з підстав, передбачених Переліком № 413, на нього не розповсюджуються положення ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII щодо виплати одноразової грошової допомоги, колегія суддів зазначає, що такі посилання не є доводами апеляційної скарги, а тому в силу положень ст. 308 КАС України на висновки суду не впливають. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі № 480/1057/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло