Ухвала ККС ВС № 371/561/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2025 року м. Київ справа № 371/561/21 провадження № 51-936ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2 суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, встановив: Київський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2025 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд в касаційному порядку вказаної ухвали апеляційного суду. Вивчивши доводи скарги та оскаржуване судове рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити у зв`язку з тим, що оскаржувана ухвала не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, з огляду на таке. Згідно з ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Оскаржуваною ухвалою апеляційного суду вирішувалося клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на стадії підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду і не є рішенням, яке підлягає касаційному оскарженню в розумінні ч. 1 ст. 424 КПК. Крім того, ухвала Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а тому не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Пунктом 1 ч. 2 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження, якщо скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам ст. 427 цього Кодексу. На підставі викладеного згідно з п. 1 ч. 2ст. 428 КПК суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 . Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4