Ухвала ККС ВС № 229/4382/23

УХВАЛА 13 березня 2025 року м. Київ справа № 229/4382/23 провадження № 51-923ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , встановив: До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 у якій він просить переглянути вищевказані судові рішення стосовно ОСОБА_5 . Однак захисником при зверненні до Касаційного кримінального суду не додержано вимог, передбачених ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 вказаної статті, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Однак касаційна скарга захисника ОСОБА_4 не відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону. Так, обґрунтування касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Всупереч викладеному, захисник у своїй касаційній скарзі посилається на неправильну кваліфікацію дій його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, а також на те, що його вина у вчиненні вказаного злочину не доведена. Разом з цим, захисник не погоджується з призначеним ОСОБА_5 покаранням за вказаною нормою, чим допускає суперечності й позбавляє Суд можливості встановити його дійсну позицію, з чим саме він не погоджується. При цьому захисник посилається на неповноту судового розгляду, незгоди з наданою судами оцінкою доказам та по суті, заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, захисник зазначає про порушення підслідності у цьому кримінальному провадженні, проте, обгрунтування щодо вказаного твердження касаційна скарга не містить. Відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Однак, захисник, у мотивувальній частині скарги ставить питання про зміну оскаржуваного вироку, а викладаючи свої вимоги до суду касаційної інстанції, просить скасувати вирок Дружківського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2025 року стсовно ОСОБА_5 й призначити новий судовий розгляд, а також змінити запобіжний захід ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов`язання. Крім того, без зазначення жодного обгрунтування, просить цивільний позов залишити без розгляду. Таким чином, вимоги захисника підлягають уточненню. Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній зазначеного обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак, усупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, захисник не додав до касаційної скарги копію оскаржуваного вироку Дружківського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 . Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, скаржник не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3