Ухвала КЦС ВС № 542/1073/23

УХВАЛА 12 березня 2025 року м. Київ справа № 542/1073/23 провадження № 61-1674ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права довічного проживання в успадкованому житловому будинку та вселення, встановив: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права довічного проживання в успадкованому житловому будинку та вселення. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право довічного проживання в успадкованому ОСОБА_2 житловому будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та користування ним відповідно до покладеного на ОСОБА_2 обов'язку за заповітом ОСОБА_3 від 17 серпня 2012 року. Вселено ОСОБА_1 до будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073, 60 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 року та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. 07 лютого 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Бойко Ю. О. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 лютого 2025 року представником заявника надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції, а також доказ доплати судового збору за подання касаційної скарги. Підставами касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: - застосування судом апеляційної інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року в справі № 686/11230/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); - заявник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року в справі № 365/259/21, який застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); - судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив: Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Витребувати з Новосанжарського районного суду Полтавської області цивільну справу № 542/1073/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права довічного проживання в успадкованому житловому будинку та вселення. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко