Постанова 4852 № 160/16272/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16272/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року (суддя Турова Олена Михайлівна) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912500117561 від 14.06.2024 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 17.05.2009 збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в адміністративній справі № 160/16272/24. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/16272/24 задоволено частково, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 17.05.2009 по 23.12.2023 збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року залишено без розгляду. У задоволенні іншої частини клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/16272/24 відмовлено. Судом першої інстанції розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912500117561 від 14.06.2024 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 24.12.2023 збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує, що пенсія позивача розрахована відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Частина 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає окремий порядок розрахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №

796. Вказує, що законодавець чітко визначив, що для розрахунку пенсії відповідно до ч. 2 статті 56 Закону № 796 позивач повинен виявити бажання щодо призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 закону № 1058 шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи. Також зазначає, що аналогічний спір вже розглядався у судовому поряду в справі № 160/18139/23, в якій суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що позивачка не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч. 2 ст.27 Закону № 1058. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу, що пенсія призначена до внесення змін до зазначеного закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 з 2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач 07 червня 2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла до 01.10.2017 та на дату призначення їй пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.06.2024 № 912500117561 позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на ст. 27 Закону № 1058-IV, згідно з якою за бажанням особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим законом- відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Незгода з таким рішенням УПФУ стала підставою для звернення до суду з даним позовом. Щодо доводів апелянта, що спір між сторонами вирішено в судовому порядку, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 у 2023 році зверталась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, виданої відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 17.05.2009 року збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній на 01.10.2017 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 912500117561 від 07.07.2023 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, виданої відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 01.07.2023 року збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній на 01.10.2017. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в адміністративній справі № 160/18139/23 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що у справі, яка розглядається, предметом спору є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912500117561 від 14.06.2024, вказаному акту індивідуальної дії правова оцінка у справі № 160/18139/23 не надавалась, а відтак відсутні підстави вважати, що спір між сторонами вирішено. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до пункт 2 статі 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. У подальшому Законом № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі з доплатою за понаднормовий стаж змінилось з 11 жовтня 2017 року, поставивши в залежність передбачену Законом № 796-ХІІ можливість збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на приписи статті 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплення в Основному Законі принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, виступає гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема, відносин між державою та громадянами, утверджує довіру особи до держави. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25 червня 2024 року в справі № 300/3435/21 дійшов правового висновку, що держава, як компенсацію за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, гарантувала учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення. З огляду на це, за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, пунктом 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII, її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію і повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за додатковий стаж роботи залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчить про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим. Практика Верховного Суду в подібних правовідносинах на сьогодні є стабільною та не підлягає переоцінці з боку судів нижчих інстанцій. Як приклад, в постанові від 26 липня 2024 року в справі № 460/16560/23 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки пенсія за віком призначена позивачці до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII (до 11 жовтня 2017 року), то остання має право на перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку. Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправну відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 . Рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року в адміністративній справі № 160/16272/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 13 березня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 13 березня 2025 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова