Постанова 4851 № 440/14508/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2025 р.Справа № 440/14508/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/14508/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Бурова Компанія "Букрос" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за січень-червень 2018 року в розмірі 1 315 186,35 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/14508/24, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази. Арбітражним керуючим Тищенко Оксаною Іванівною надіслано клопотання про передачу справи до господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство №18/257. В обґрунтування клопотання останній зазначає, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 по справі №18/257 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос". Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" строком на дванадцять місяців. Керуючим санацією ПАТ БК "Букрос" призначено арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 продовжений строк процедури санації на 6 (шість) місяців, усунений арбітражний керуючий Авраменко І.М. від виконання обов`язків керуючого санацією, керуючим санацією призначений арбітражний керуючий Тищенко О.І. 16.12.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому останній просить відмовити в задоволені клопотання АК Тищенко О.І. про передачу справи №440/14508/24 до господарського суду Полтавської області, оскільки юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Зі змісту статті 7 КУзПБ слід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у задоволенні клопотань арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни про передачу справи №440/14508/24 за підсудністю до Господарського суду Полтавської області - відмовлено. Закрито провадження у справі №440/14508/24 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 19727,80 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень вісімдесят копійок). Роз`яснено позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки, на його думку, заборгованість, яка є предметом даного спору має характер поточної, оскільки виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство, а відтак даний спір має бути розглянутий в окремому позовному провадженні. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Разом з тим, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і для яких законом не встановлений інший порядок судового вирішення. При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо одної не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17. Однак не є спором між учасниками публічно-правових відносин, спір, у якому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення (дію чи бездіяльність) не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, а прийняте відповідачем рішення (дія чи бездіяльність), стосувалось прав іншої особи, а не позивача. Слід зазначити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи. Так, 21.04.2019 набрав чинність Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), прийнятий Верховною Радою України 18.10.2018, який визначив підсудність господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх інших справ, стороною в яких є боржник. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедури банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 зазначила, що ст. 7 КУзПБ виокремлено категорію спорів, які розглядаються в межах справи про банкрутство господарським судом, а саме: майновий спір, стороною в якій є боржник, тобто незалежно від того, чи є боржник у справі про банкрутство позивачем або відповідачем у іншому майновому спорі. Вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство із визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду. Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 по справі №18/257 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос". Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" строком на дванадцять місяців. Керуючим санацією ПАТ БК "Букрос" призначено арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 продовжений строк процедури санації на 6 (шість) місяців, усунений арбітражний керуючий Авраменко І.М. від виконання обов`язків керуючого санацією, керуючим санацією призначений арбітражний керуючий Тищенко О.І. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відшкодування Публічним акціонерним товариством Бурова компанія "Букрос" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за січень-червень 2018 року в розмірі 1 315 186,35 грн., підлягає розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом Полтавської області, у провадженні якого знаходиться справа №18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос". Відповідно до положень статті 29 КАС України, суд може передати адміністративну справу лише до іншого адміністративного суду. Отже, підстав для передачі адміністративної справи №440/14508/24 до Господарського суду Полтавської області судом не встановлено, а тому у задоволенні клопотання про її передачу слід відмовити. Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, правомірно дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити та правильно роз`яснив позивачеві про віднесення даної справи до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі № 440/14508/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 13.03.2025 року