Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/16474/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/16474/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 11 березня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сторони в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що рішенням від 09.04.2024 у справі №560/4098/24 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2021 без обмеження максимального розміру, з урахуванням проведених виплат. 24.05.2024 за заявою ОСОБА_1 виданий виконавчий лист у справі №560/4098/24. 03.07.2024 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№75430143 за виконавчим листом №560/4098/24, виданого 24.05.2024, про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2021 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн. Листом від 22.10.2024 позивач повідомив відповідача, що 20.06.2024 здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 по рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №560/4098/24 з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених пенсій. Розмір пенсії після перерахунку склав 18774,51 грн. У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році" та від 22.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" ОСОБА_1 перерахований розмір пенсії. Оскільки, рішенням суду від 09.04.2024 у справі №560/4098/24 не покладені зобов`язання щодо проведення в подальшому перерахунків пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, тому при проведенні подальших перерахунків розмір пенсії з 01.03.2022 становить 19340,00 грн, з 01.07.2022 - 20270,00 грн, з 01.12.2022 і 01.03.2023 - 20930,00 грн, з 01.03.2024 - 23610,00 грн. Листом від 23.10.2024 на вимогу державного виконавця від 14.10.2024 №16544 у виконавчому провадженні №75430143 позивач повідомив, що листом від 22.10.2024 надав роз`яснення та підтверджуючі документи. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №560/4098/24 включене в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. 22.10.2024 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальський П.П. склав акт про невиконання рішення та 22.10.2024 виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. Вважаючи постанову про накладення штрафу від 22.10.2024 ВП№75430143 протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина 1 статті 75 Закону №1404-VIII). Отже, з урахуванням положень статті 63 Закону №1404-VIII підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною 1 статті 75 Закону №1404-VII, є встановлення державним виконавцем факту невиконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. При цьому, таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника. У постанові від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18 Верховний Суд зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У зв`язку з цим з характеру правовідносин і змісту зобов`язання примусове виконання його здійснюється в межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть бути з`ясовані такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання та подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Відповідно до наданих позивачем розрахунків пенсії ОСОБА_1 , розмір з 01.07.2021 становить 18774,51 грн, 01.03.2022 підсумок пенсії - 21122,94 грн, до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн з 01.03.2023 підсумок пенсії - 22622,94 грн, до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн, з 01.03.2024 підсумок пенсії 24122,94 грн, до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн. Таким чином, боржник не виконав рішення суду в повному обсязі, що свідчить про правомірність накладення на позивача штрафу відповідно до вказаної постанови та про відсутність підстав для її скасування. Крім того, оскільки стосовно стягувача прийняте рішення суду, яким визнане протиправним відповідне обмеження його пенсії максимальним розміром, боржник не мав підстав для застосування вказаного обмеження знову під час подальших перерахунків пенсії стягувача відповідно до виконавчого документа, навіть якщо у рішенні суду про це прямо не зазначалось. У пункті 70 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в повному обсязі не виконало рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №560/4098/24, доказів які б вказували на поважність причин невиконання рішення суду, а також доказів на вжиття належних заходів на вимогу державного виконавця щодо його виконання, не надало, відтак постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №75430143 від 22.10.2024, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та, як наслідок, відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.