Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/29105/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29105/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року (суддя Боженко Наталія Василівна ) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування судді ОСОБА_1 суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік без урахування регіонального коефіцієнту 1,1; зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1; зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України про призначення суддів від 15.06.2012 № 394/2012 ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років у місцевий загальний суд на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Указом Президента України про призначення суддів від 07.09.2018 № 272/2018 ОСОБА_1 призначено у місцевий загальний суд на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Відповідно до наказу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 № 246-К до вирішення питання про закінчення відрядження, зарахувати суддю ОСОБА_1 до штату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області як таку, що відряджена Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 2233/0/15-24 від 18 липня 2024 року «Про відрядження судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області». Судді ОСОБА_1 приступити до виконання повноважень судді з 01.08.2024 з базовим розміром посадового окладу судді та додатковим застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнту суду, з якого її було відряджено (Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області). Копію наказу направити до відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області для проведення відповідних розрахунків. Матеріали справи місять наступне листування, зокрема Державна судова адміністрація України листом від 17.06.2022 за №10-4666/22 повідомила ТУ ДСА в Дніпропетровській області, що виплата суддівської винагороди суддям (у т.ч. відрядженим суддям) здійснюється відповідно до вимог, установлених Законом. Листом від 12.08.2024 за № 3890/24 ТУ ДСА в Дніпропетровській області повідомило Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області про неможливість виконання абзацу другого наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 № 246-К «Про зарахування до штату суддю ОСОБА_2 ». Державна судова адміністрація України листом від 09.09.2022 за № 11-8020/22 повідомила ТУ ДСА в Дніпропетровській області, що питання застосування до базового розміру посадового окладу судді регіонального коефіцієнта було предметом розгляду Ради суддів України, за результатом якого прийнято рішення від 05.08.2022 №

24. ТУ ДСА в Дніпропетровській області листом від 24.09.2024 № 4841/24 повідомило позивача, що виплата суддівської винагороди у розмірі, визначеному п. 7 Рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 24 можлива після отримання територіальним управлінням рекомендацій від ДСА щодо механізму та нюансів виконання зазначеного вище рішення Ради суддів України. ТУ ДСА в Дніпропетровській області листом від 22.10.2024 за № 5596/24 направило позивачу до відома лист ДСА від 14.10.2024 № 11-20098/24, згідно з яким виплата суддівської винагороди суддям (у т.ч. відрядженим суддям) здійснюється відповідно до вимог, установлених законом. Позивач вважає, що нарахування суддівської винагороди здійснено в неналежному розмірі без застосування регіонального коефіцієнту 1,1, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спір в цій справі виник у зв`язку з положенням нормативного характеру, яке містилось у п. 1-3 розділу VI Порядку та передбачало фактично спеціальне правило щодо врегулювання суддівської винагороди. Тобто, існування такої норми йде в розріз із положеннями ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, оскільки дія норми явно спрямована на врегулювання суддівської винагороди за межами Закону № 1402-VIII. Згідно ч. 3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. Цей спосіб подолання колізії має характер принципу права, в зв`язку з чим підлягає застосуванню і безпосередньо. Отже, суд констатував, що положення п. 1-3 розділу VI Порядку не підлягають застосуванню до юридичної ситуації позивача. Натомість для визначення розміру суддівської винагороди позивача належним є безпосереднє використання ст. 135 Закону № 1402-VIII, в т.ч. частини 4, яка вказує на необхідність визначення розміру суддівської винагороди відносно саме того суду, в якому суддя здійснює правосуддя. Отже, збереження при визначенні розміру суддівської винагороди відрядженому судді регіонального коефіцієнту, визначеного щодо суду, з якого позивач був відряджений, є безпідставним. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. В свою чергу, положення статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII визначають складові суддівської винагороди та розміри посадового окладу судді. Частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. При цьому частинами 3 та 4 вищезазначеної норми передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. Частинами 1 та 4 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 54/0/15-17 затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення). Пунктом першим розділу VI Порядку № 54/0/15-17 визначено, що суддям, які направляються у відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, виплачується суддівська винагорода та відшкодовуються витрати в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів». Пунктом другим та третім розділу VI Порядку передбачено, що розмір суддівської винагороди, що підлягає виплаті в суді, до якого суддю відряджено, визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів», але не може бути меншим за розмір суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено. Зазначені виплати здійснюються судом, до якого відряджений суддя. Враховуючи наведені норми права, колегія суддів доходить висновку, що нарахування судді ОСОБА_1 суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік без урахування регіонального коефіцієнту 1,1 носить протиправний характер. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 148 Закону України № 1402-VIII Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, крім Верховного Суду та вищого спеціалізованого суду. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Відповідно до статті 149 цього Закону суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Згідно з частинами першою, другою статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Державна судова адміністрація України є головним розпорядниками бюджетних коштів. Пунктами 2 та 4 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів: організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством. Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, що затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом. Пунктом 2 цього Положення закріплено, що ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів. За змістом пункту 3 Положення територіальні управління ДСА України є її територіальними органами. Враховуючи наведені положення статей 148, 149 Закону України № 1402-VIII, у зіставленні з положеннями частин 1, 2 та 5 статті 22, частини 1 статті 23 Бюджетного Кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, як територіальний орган ДСА України та розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі. З урахуванням предмету позову, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДСА України щодо незабезпечення ТУ ДСА України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди позивачу на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1, та зобов`язання Державної судової адміністрації України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати судді ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01.08.2024 суддівської винагороди із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1. З огляду на вищенаведене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування судді ОСОБА_1 суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік без урахування регіонального коефіцієнту 1,1. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1. Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 01 серпня 2024 року на 1 рік суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1. Постанова суду набирає законної сили з 11 березня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 11 березня 2025 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров