Постанова 4824 № 378/878/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2025 року місто Київ. Справа 378/878/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7595/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Судді-доповідача Желепи О.В., суддів: Мазурик О.Ф., Поливач Л.Д. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зубко Ігор Миколайович на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 29 січня 2025 року про зупинення провадження (ухваленої у складі судді Гуртовенко Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору найму житла,- ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року до суду надійшоввказанийпозов, в якомупозивачОСОБА_1 просиврозірватидоговір найму житла. До суду першої інстанції03січня 2025 року відпредставникавідповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшлазаява про зупиненняпровадження по справі до розгляду та набуттячинностірішенням по цивільнійсправі №378/137/22 за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, орган опіки та піклуванняВиконавчийкомітетСтавищенськоїселищної ради Білоцерківського району Київськоїобласті, про розірвання договору найму житловогоприміщення та виселення з будинку без наданняіншогожитла, та зустрічнимпозовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Ставищенськаселищна рада, як орган опіки та піклування, про визнанняспільноюсумісноювласністюподружжя, визнання права власності. Вказана заява мотивована тим, що у даній справі та у цивільній справі №378/137/22 є вимоги розірвання договору найму житлового приміщення від 17 вересня 2019 року, укладеного на думку позивача з відповідачкою, з метою уникнення можливості винесення протилежних судових рішень щодо одного й того ж предмету спору та майна позивача і відповідачки. Ухвалою Ставищенського районного суду Київської областівід 29 січня 2025 рокуПровадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору найму житла - зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку рішень судів у справі ЄУН 378/137/22. Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зубко І.М.31 січня 2025 року засобами поштового зв`язку направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що в розумінні ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню ті обставини, які встановлені під час розгляду іншої цивільної справи, в якій участь брали ті ж сторони. Справа №378/137/22 розглянута, ухвала від 20 вересня 2022 року по справі №378/137/22 про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового приміщення без розгляду від 17 вересня 2019 року набрала законної сили 06 жовтня 2022 року, а рішення судді Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенка Р.В. від 04 жовтня 2022 року по цивільній справі № 378/137/22 набрало законної сили 18 січня 2023 року, а тому відсутні підстави, передбачені законом для зупинення провадження. Вказує, що оскаржувана ухвала призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, і як наслідок порушує положення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Вважає, що оскаржувана ухвала перешкоджає провадженню у справі, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи. Протоколом автоматизованогорозподілусудовоїсправиміжсуддямивизначено склад колегіїсуддів: Желепа О.В. - головуючийсуддя, Мазурик О.Ф., Поливач Л.Д. УхвалоюКиївськогоапеляційного суду від12 лютого 2025 року відкритоапеляційнепровадження у справі. Від ОСОБА_2 відзиву на апеляційнускаргу не надходило. Згідно з ч.3 ст. 360 ЦПК Українивідсутністьвідзиву на апеляційнускаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першоїінстанції. Згідно п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК Україниокремовідрішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першоїінстанціїзупиненняпровадження у справі. Відповідно до ч. 2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідноіз ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розглядсправиздійснюється в порядку письмовогопровадження за наявними у справіматеріалами, якщоцим Кодексом не передбаченоповідомленняучасниківсправи. У такому випадкусудовезасідання не проводиться. За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційноїінстанціїпереглядає справу за наявними в ній і додатковоподанимидоказами та перевіряєзаконність і обґрунтованістьрішення суду першоїінстанції в межах доводів та вимогапеляційноїскарги. Враховуючи вимоги ст. 369 ЦПК України дану справу слід розглядати в письмовому провадженні. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року). Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі суд першої інстанції керувався тим, що судом встановлені обставини відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, тому вбачаються законні підстави для зупинення провадження по даній справі до вирішення справи № 378/137/22. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такі висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиціальне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене). Зупиняючи провадження в справі про розірвання договору найму житла суд першої інстанції не зазначив, в чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи до ухвалення рішення в справі № 378/137/22, які саме обставини та факти у даній справі неможливо встановити до вирішення іншої цивільної справи. Суд першої інстанції в порушення вимог пункту 6 частини першої ст. 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети спорів у справах, і не вказав обставини, які б виключали можливість на підставі наявних доказів при розгляді даної справи самостійно встановити наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги пророзірвання договору найму житла, причинний матеріально-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи та дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у даній справі до вирішення позову про визнання спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності. Крім того, рішенням суду від 04 жовтня 2022 року по справі №378/137/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Ставищенська селищна рада, як орган опіки та піклування, про визнання спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності, позов задоволено, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою колегії суддів Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у справі № 378/137/22, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду від 04 жовтня 2022 року без змін. Суди дійшли висновку, що спірне нерухоме майно було набуте сторонами у шлюбі, а згідно вимог законодавства проголошено презумпцію набуття майна під час шлюбу у спільну сумісну власність подружжя. Доказів того, що спірне майно набуто саме в особисту власність відповідача, апелянтом суду не надано та не спростовано доводів позивача, відтак позовні вимоги є обґрунтованими. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи №378/878/24, а докази у цивільній справі№378/137/22 дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі, а саме вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового приміщення. Рішення в справі про поділ майна та визнання права власності на частину будинку набрало законної сили. Як вбачається з постанови Верховного Суду від 24.04.2023 року про відкриття касаційного провадження у справі № 378/137/22, касаційний суд, відкриваючи провадження не зупиняв дію постанови апеляційного суду, а тому відсутні передбачені п.6ч.1ст.251 ЦПК України підстави для зупинення провадження до набрання законної сили рішенням в іншій справі, оскільки таке рішення вже є таким, що набрало законної сили відповідно до вимог ст. 384 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для зупинення провадження в цій справі на підставі п.6 ч.1ст.251 ЦПК України, а тому ухвала Ставищенського районного суду Київської області від 29 січня 2025 рокупідлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384ЦПК України, Київський апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційнускаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зубко Ігор Миколайович - задовольнити. Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 29 січня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набираєзаконноїсили з дня їїприйняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня їїпідписання. Головуючий: О.В. Желепа Судді: О.Ф. Мазурик Л.Д. Поливач