Постанова Київський апеляційний суд № 757/1791/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 757/1791/22 Апеляційне провадження №22-ц/824/3522/2025Головуючий у суді першої інстанції - Соколов О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 березня 2025 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від імені та в його інтересах адвокатом Сорокою Михайлом Миколайовичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення страхового відшкодування, В С Т А Н О В И В: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Альфа Страхування", в якому просив: - стягнути з відповідача на його користь невиплачене страхове відшкодування у розмірі 183 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 5581 грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 608 грн. 70 коп.; 3 % річних у розмірі 4587 грн. 53 коп., а всього стягнути 205777 грн. 73 коп.; - стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 2057 грн. 77 коп. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 02.11.2020 між ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "Альфа Страхування" було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків за страховим продуктом "Моя підготовка" № 325.0000017.111.7654, на підтвердження чого позивачу видано відповідачем відповідний поліс №325.0000017.111.7654 від 02.11.2020, строком дії з 03.11.2020 по 02.11.2021, страхова сума: 600 000 грн. 00 коп. Предметом вказаного договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб, застрахованою особою згідно умов Договору страхування є ОСОБА_1 . 15.12.2020 ОСОБА_1 , прямуючи додому по вул. Роменська у м. Харків, втратив рівновагу на льоду, який утворився внаслідок негоди, внаслідок чого впав (жорстко приземлився) на спину, після чого спробував підвестися, однак знову впав на спину, після чергової спроби підвестися впав на правий бік, страхуючи себе вже ліктем правої руки. В результаті даної події ОСОБА_1 отримав численні травми, зокрема: закриту травму грудної клітини, перелом правої ключиці, перелом V-X (5-10) ребер зліва, перелом Х (10) ребра з права, лівобічний гідро гемоторакс. Вказує, що цього ж дня останній звернувся до КНП «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради за медичною допомогою. 17.12.2020 позивача було обстежено у поліклінічному відділені центру екстреної медичної допомоги КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради та прописано курс лікування. У зв`язку з погіршенням стану самопочуття, 29.12.2020 позивач повторно звернувся до центу екстреної медичної допомоги КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради, у зв`язку з чим йому було рекомендовано госпіталізацію. 30.12.2020 позивача було госпіталізовано до КПН «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради» строком до 04.01.2021. 05.01.2021, у зв`язку з необхідністю оперативного втручання, позивача було госпіталізовано до ДУ «Інституту загальної невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України», де було проведено чергове лікарське обстеження позивач. 06.01.2021 року позивачу було проведено операцію. Вказував, що після проведеного оперативного втручання, після часткової реабілітації від вказаних операцій та після відчуття часткового покращення здоров`я, він за першої ж можливості, а саме 11.01.2021 зателефонував на гарячу лінію та повідомив про всі обставини події, що з ним трапилася. 11.01.2021 зі слів позивача було написано заяву про виплату страхового відшкодування, яку останній підписав. У зв`язку з нестабільним фізичним та психоемоційним станом позивача у заяві про виплату страхового відшкодування було допущено помилку, а саме - щодо дати настання страхового випадку замість 15.12.2020 було вказано 16.12.2020. Заяву про виплату страхового відшкодування з усіма наявними на той час документами в інтересах позивача було направлено відповідачу. В подальшому, шляхом електронних переписок позивач уточнив заяву про виплату страхового відшкодування, подав страховику її нову редакцію із правильно зазначеною датою настання страхового випадку та надав необхідні пояснення, щодо всіх обставин, що склалися. Разом з тим, 18.01.2021 з боку ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про яке повідомлено позивача листом № 0002.102.21.01- 000158.01 від 18.01.2021. При цьому, як підставу для прийнятого рішення відповідачем використано посилання на несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку, невиконання страхувальником своїх обов`язків та відсутність документів необхідних для здійснення страхової виплати. Однак, на думку позивача, визначені страховиком підстави носять суто формальний характер, є необґрунтованими та суперечать як загалом засадам цивільного законодавства, принципам страхування, так і зокрема умовам Договору страхування та положенням Закону України «Про страхування», адже з боку ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не було проведено повноцінного розслідування події та не встановлено всіх вагомих обставин для прийняття обґрунтованого рішення. За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом, який просив задовольнити. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2024 у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 239, 240). В апеляційній скарзі позивач, посилаючись не неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції судової практики Верховного Суду, який неодноразово у своїх постановах вказував, що порушення умов Договору страхування в частині строку повідомлення про подію може бути підставою для відмови тільки в тому випадку, коли ці порушення створили перешкоди страховику для встановлення факту настання події, що містять ознаки страхового випадку та її обставин, або виключили можливість встановлення розміру заподіяної шкоди. При цьому, зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дослідив та не пересвідчився у двох обставинах: - чи мав змогу позивач, який отримав численні травми, перебував на лікуванні, неодноразово переносив оперативне хірургічне втручання (а отже, перебував у відповідному фізичному та психо-емоційному стані), одразу після отримання травм повідомити страховика про настання події; - як повідомлення страховика про подію, яке було здійснене не одразу після події, вплинуло на обмеження прав страховика, перешкодило йому розпочати відповідне розслідування страхового випадку тощо (т. 2, а.с. 1-10). Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.11.2020 між ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "Альфа Страхування" було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків за страховим продуктом "Моя підготовка" № 325.0000017.111.7654, на підтвердження чого позивачу видано відповідачем відповідний поліс №325.0000017.111.7654 від 02.11.2020, строком дії з 03.11.2020 по 02.11.2021, страхова сума: 600 000 грн. 00 коп. Предметом вказаного договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб, застрахованою особою згідно умов Договору страхування є ОСОБА_1 . У пункті 1 полісу визначено перелік страхових випадків: смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку; стійка втрата застрахованою особою загальної працездатності наслідок нещасного випадку із встановленням застрахованій особі певної групи первинної інвалідності; травматичні або інші тілесні ушкодження застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Страхова сума становить 600000 грн. 00 коп. Згідно з п. 4 полісу загальний строк дії договору - з 03.11.2020 по 02.11.2021. У матеріалах справи міститься консультаційний висновок спеціаліста КНП "Міська поліклініка № 8" Харківської міської ради від 15.12.2020, з якого вбачається, що у зв`язку із травмою, яка зі слів позивача, набута внаслідок падіння на вулиці 15.12.2020, останній звернувся до вказаної лікарні. За результатами функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень встановлено забій грудної клітини та забій плечевого суглобу справа. Рекомендовано спостерігатися у лікаря травматолога та невропатолога за місце мешкання (т. 1, а.с. 84). Згідно з Консультативним висновком спеціаліста поліклінічного відділення центру екстреної медичної допомоги КНП "Обласна клінічна лікарня" Харківської обласної ради від 17.12.2020 позивача за місцем проживання було обстежено, рекомендовано звернутися за консультацією до травматолога та прописано курс лікування. У відповідності до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4.4994 КНП "Обласна клінічна лікарня" Харківської обласної ради 30.12.2020 позивач був госпіталізований та до 04.01.2021 перебував у вказаній лікарні з діагнозом - лівосторонній ексудативний плеврит, легенева недостатність І (першого) ступеню (клінічно), анемія ІІ ст. За висновками рентгенологічного дослідження встановлено п/травматичний лівосторонній гідроторакс, множинні переломи ребер зліва, переломи задніх відростків ІІІ-ІХ ребер справа, перелом акромеального кінця ключиці зі зміщенням. Консультації спеціалістів: травматолог 31.12.20 - закритий перелом акромеального кінця ключиці зі зміщенням. Закритий перелом лопатки без зміщення. Рекомендовано: остеосинтез акромеального кінця ключиці. Травматолог 04.01.2021 - рекомендовано: оперативне лікування в плановому порядку. Результат лікування: після проведення стаціонарного лікування стан хворого відносно задовільний, зберігаються болі в лівій половині грудної клітки. При цьому, у Виписці зазначено, що позивач вважає себе хворим з 15.12, коли він підслизнувся і впав, отримав забій грудної клітки. За допомогою не звертався, лікувався самостійно: знеболювальні. Стан погіршився, отримав консультацію пульмонолога на дому, був направлений в стаціонар для подальшого лікування, звернувся в ОКЛ, госпіталізувався в ПАВ для обстеження та лікування. Як вбачається з виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 47, 05.01.2021 позивача було госпіталізовано до ДУ "Інституту загальної невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України", де було проведено лікарське обстеження позивача та поставлено діагноз: закрита травма грудної клітини, перелом правої ключиці, перелом V-Х (10) ребра з права, лівобічний гідрогемоторакс. 05.01.2021 позивачу було проведено операцію - дренування лівої плевральної порожнини по Бюлау. 06.01.2021 позивачу було проведено операцію - тораскопія, декортикація лівої легені, сенація та дренування лівої плевральної порожнини по Бюлау із 2 точок. За період стаціонарного лікування позивача у ДУ "Інститут загальної невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України" з 05.01.2021 по 15.01.2021, останній отримував протизапальну, антибактеріальну, інфузійну терапію, йому виконувалися гематрансфузія в зв`язку з анемією. 11.01.2021 позивачем було повідомлено ПрАТ "СК "Альфа-Страхування" про настання страхового випадку та подано заяву про виплату страхового відшкодування, в якій зазначив, що 16.12.2020, прямуючи додому вулицею Роменською у м. Харків (приватний сектор) він втратив рівновагу на льоду і впав на спину лівою стороною. Після підведення знову впав на праву сторону спини, підвівся й знову впав на правий бік, страхуючи себе ліктем. У подальшому, позивач доповнив свою заяву у листі до страхової компанії (без дати) повідомив, що травми він отримав 15.12.2020 та в той же день звернувся до травматолога. Листом від 18.01.2021 ПрАТ "СК "Альфа-Страхування" відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених п.п. 10.1.4, 10.1.6, 10.1.7 Оферти. Як зазначено у листі, відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування, позивач отримав травму 16.12.2020 та повідомив страхову компанію про настання випадку лише 11.01.2021, тобто через 27 днів після настання випадку, що є порушенням строку повідомлення, що зазначений в п. 6.1.1 Оферти. При цьому, відповідач вказав у листі, що у порушення вимог п. 7.2.3 Оферти "Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку", в наданих позивачем виписках із медичної карти стаціонарного хворого (№4.4994 від 04.01.2021 та № 47 від 15.01.2021) висновок про наявність алкогольного чи наркотичного сп`яніння застрахованої особи на момент настання цього нещасного випадку відсутній та не може бути наданий, оскільки за медичної допомогою позивач одразу після травми не звертався. Також, відсутні документи, які підтверджують отримання ним травми саме 16.12.2020. Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно із ч. 6 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц, від 06.02.2019 у справі № 554/5323/14, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Згідно зі ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника. Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановлені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. При цьому, у відповідності доч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» та ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Отже, страховик та страхувальник, як сторони договору страхування, за взаємною згодою можуть самостійно визначати предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо. Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що відмова страхової компанії є неправомірною, оскільки несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, а буде такою підставою лише в тому випадку, коли ці порушення створили перешкоди страховику для встановлення факту настання події, що містять ознаки страхового випадку та її обставин, або виключили можливість встановлення розміру заподіяної шкоди. Так, згідно з п. 6 Оферти «Дії страхувальника у разі настання страхового випадку»: п. 61.1 При настанні події, що може бути визнана страховим випадком, Страхувальник зобов`язаний: п. 6.1.1. письмово повідомити Страховика про таку подію протягом 5 (п`яти) календарних днів, будь-яким способом, що дозволяє об`єктивно зафіксувати факт повідомлення (у т.ч. за телефоном 0 800 30 99 99 або за ел адресою loss-docs@alfaic.ua)». Відповідно до п. 7.2.3. Оферти «ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ НАСТАННЯ СТРАХОВОГО ВИПАДКУ»: при настанні нещасного випадку у побуті - акт за формою або НТ або довідка довільної форми з лікувального закладу, в якій зазначається місце, дата і час настання нещасного випадку, дата і час звернення до лікувального закладу, діагноз, вид травми, подія, що призвела до нещасного випадку, а також висновок про наявність алкогольного чи наркотичного сп`яніння Застрахованої особи на момент настання цього нещасного випадку. При цьому, згідно з п. 10 Оферти «ПРИЧИНИ ВІДМОВИ У СТРАХОВІЙ ВИПЛАТІ: передбачено, а саме:п. 10.1.4. Несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та наслідків страхового випадку; п. 10.1.6. Порушення Страхувальником своїх обов`язків за Договором, визначених у п.п. 5.2.1 - 5.2.5, 6 Оферти; п. 10.1.7. Відсутність (часткова або повна) документів, необхідних для здійснення страхової виплати, згідно з умовами Договору». Тобто, сторони правомірно та без порушень імперативних положень актів цивільного законодавства, самостійно врегулювали свої відносини на власний розсуд, створивши обов`язкове для обох сторін правило поведінки у спірних правовідносинах. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.05.2022 у справі № 643/11629/19, від 11.04.2022 у справі № 752/3512/19. Разом з тим, договір добровільного страхування від нещасних випадків за страховим продуктом "Моя підтримка" № 325.0000017.111.7654 від 02.11.2020, укладений між сторонами, не містить положень про те, що відмова у виплаті страхового відшкодування можлива лише в тому разі, якщо таке порушення страхувальником положень договору в частині своєчасного повідомлення про настання страхового випадку створило перешкоди страховику для встановлення факту настання події, що містять ознаки страхового випадку та її обставин, або виключили можливість встановлення розміру заподіяної шкоди. Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач не виконав вимоги укладеного між сторонами договору страхування, а саме п.п. 6.1.1 та п. 7.2.3 Оферти, то відповідно до п.п. 10.1.4, 10.1.6, 10.1.7 Оферти, дії відповідача щодо відмови у здійсненні страхової виплати узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування». Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач з поважних причин не зміг повідомити відповідача про настання страхового випадку, оскільки отримані травми призвели до значного погіршення самопочуття і здоров`я позивача, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки позивачем не було додано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску зазначеного строку, які б вказували на достовірні дані про об`єктивну неможливість позивача повідомити відповідача про настання страхового випадку. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 15.12.2024 по 30.12.2020 не був госпіталізований, а отже мав можливість повідомити страховика про настання події у спосіб, передбачений договором. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому, у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені позивачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають. Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від імені та в його інтересах адвокатом Сорокою Михайлом Миколайовичем, - залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення страхового відшкодування - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова