Постанова Одеський апеляційний суд № 947/27248/24

Номер провадження: 33/813/482/25 Номер справи місцевого суду: 947/27248/24 Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.02.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М., при секретарі Узун Н.Д., за участю представника ОСОБА_1 адвоката Скрипник Д.О., переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипник Дар`я Олександрівна на постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103640 від 23.07.2024, ОСОБА_1 23 липня 2024 року о 23:11 год, в м. Одесі по вул. Павла Шклярука, 4А, керував транспортним засобом ЗАЗ 110280, н/з НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки зі згоди водія із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest 7510», результат огляду позитивний 0,35 проміле. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (ПДР України), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипник Д.О. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять підтвердження законності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .. Також вказано, що працівники поліції порушили порядок проведення огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а саме йому не було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, як це передбачено чинним законодавством. Крім того, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипник Д.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під винесення оскаржуваної постанови суду, 20 грудня 2024 року останній був укладений договір про надання правової допомоги з адвокатом Скрипник Д.О., та 23 грудня 2024 року адвокат ознайомилась із матеріалами справи та постановою суду. Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено викладенні у клопотанні доводи, а також для забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипник Д.О. строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року. Перевіривши матеріали справи та заслухавши представника ОСОБА_1 адвоката Скрипник Д.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та працівниками поліції був дотриманий порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, однак апеляційний суд не погоджується із таким висновком, вважає, що наявні докази не можна вважати належними, допустимими та такими, що беззаперечно доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Згідно пункту 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання п. 2.9 а ПДР України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок). Вимогами ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до пункту 3 Порядку огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Аналіз вищевказаних положень чинного законодавства свідчить про те, що у разі не проходження огляду за допомогою технічних засобів, відмови в його проходженні, або незгоди з результатом проходження водію має бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров`я. Лише після відмови від проходження огляду у закладах охорони здоров`я можна констатувати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі. Так, апеляційним судом був досліджений долучений працівниками поліції до матеріалів справи відеозапис з нагрудних відеореєстраторів, яким встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 7510», результат 0,35 проміле. Також встановлено, що ОСОБА_1 категорично не погодився з таким результатом, про що повідомив працівників поліції, також неодноразово вказував, що не може бути такого результату, він декілька тижнів не вживає алкогольні напої, та нещодавно переніс операцію, на що поліцейські лише роз`яснили водію, що буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційним встановлено, що ОСОБА_1 висловив незгоду з результатами огляду проведеного поліцейськими за допомогою «Drager Alkotest 7510», однак працівники поліції не запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що в даному випадку порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, як наслідок, висновки результатів огляду, які стали підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 , не можуть вказувати на наявність у нього алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а результати огляду не можуть бути покладені в основу протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він проведений із порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень вищевказаної інструкції, тому вважається недійсним. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 за №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипник Дар`я Олександрівна про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипник Дар`я Олександрівна задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2024 року скасувати. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький