LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/7630/24

від 24.02.2025 ·
Резолютивна:Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 …

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" лютого 2025 р. Справа№ 910/7630/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Барсук М.А. Руденко М.А. при секретарі судового засідання Муковоз В.І., за участю представників: від позивача - Гусєв П.В., від відповідача 1 - представник не прибув, від відповідача 2 - Капустинська Н.П., розглянувши матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/7630/24 (суддя Шкурдова Л.М., повний текст складено - 30.10.2024) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс", про стягнення збитків у розмірі 852 606,43 грн. ВСТАНОВИВ наступне. Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Універсальна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення збитків у розмірі 852 606,43 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до участі у справі, як відповідача -2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/7630/24 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна" 500 000 (п`ятсот тисяч ) 00 грн збитків та 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору; а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна" 352 606 (триста п`ятдесят дві тисячі шістсот шість) грн 43 коп. збитків та 5 289 (п`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн 08 коп. витрат зі сплати судового збору. При ухваленні даного рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння шкоди водієм Комбайна CLAAS LEXION 670, реєстраційний номер НОМЕР_1 , цивільна відповідальність власника якого на момент виникнення пригоди була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА". При цьому, оскільки судом встановлено, що заподіяна майну потерпілого шкода перевищує встановлений ліміт відповідальності (500 000,00 грн.), обов`язок з відшкодування решти суми покладено на винну особу. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/7630/24 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на відсутність підтвердження вини водія Комбайну зернозбирального CLAAS LEXION, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім цього, в апеляційній скарзі відповідач 2 вказує на те, що Звіт № 77-D/11/41 не є належним доказом визначення вартості матеріального збитку. В судовому засіданні представник апелянта - відповідача 2 у справі підтримав вимоги апеляційних скарг та просив їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Відповідач 1 (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчать довідки про доставку електронного документа (ухвал суду про призначення справи до розгляду на 24.02.2025) до його електронного кабінету. Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача 1 до суду не надійшло. Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував. Враховуючи належне повідомлення відповідача 1, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційних скарг, вони розглянуті судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. 04.01.2022 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Універсальна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" був укладений Генеральний договір добровільного страхування №3001/394/000001/1, предметом якого є страхування транспортного засобу Трактор СLAAS AXION 850, реєстраційний номер НОМЕР_3 . 15.12.2022 на земельній ділянці під час проведення с/г робіт зі збору кукурудзи відбулось зіткнення зернозбирального Комбайна CLAAS LEXION 670, реєстраційний номер НОМЕР_1 із Трактором СLAAS AXION 850, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області провадження у справі №593/1558/22 від 03.02.2023 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (водій Комбайна CLAAS LEXION 670, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) за ст. 124 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю у діях даної особи складу адміністративного правопорушення. Закриваючи провадження у справі №593/1558/22 суд керувався тим, що події, які мали місце 15.12.2022 за участю водіїв комбайна та трактора відбулися не на автомобільній дорозі, вулиці, залізничному переїзді або іншому місці, призначеному для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів, а на полі (земельній ділянці), яка призначена для вирощування сільськогосподарської продукції, а тому в цьому випадку ОСОБА_1 (водієм комбайна) не було і не могло бути порушено правила дорожнього руху. Згідно Звіту № 77-D/11/41 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу СLAAS AXION 850, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням зносу з ПДВ становить 899 071,80 грн. Позивачем визначено до виплати розмір страхового відшкодування в сумі 852605,43 грн. та виплачено вказану суму на рахунок потерпілої особи, що підтверджується платіжною інструкцією № 48591 від 14.06.2023. Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" 06.04.2021 укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №011092/4450/0000190. Згідно п. 8 Договору, загальна страхова сума (загальний ліміт відповідальності на один забезпечений ТЗ, - 700 000,00 грн., при цьому субліміт за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю третіх осіб,- 200 000 грн., субліміт за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 500 000,00 грн. Згідно Додатку № 1 до Договору, є забезпеченим Комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION, реєстраційний номер НОМЕР_2 , субліміт за шкоду, заподіяну майну - 500 000,00 грн. При цьому франшиза - не застосовується. Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до страховика винної особи - ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" в межах ліміту відповідальності та до особи - ТОВ "Мрія Сервіс", з вини водія якої сталося пошкодження застрахованого ТЗ. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Такими законами, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою. Як вже було вказано, субліміт за шкоду, заподіяну майну - 500 000,00 грн. Отже, відповідач 1, як страховик несе відповідальність в межах вказаного ліміту. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, враховуючи недостатність страхової виплати, на відповідача 2 покладається обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Стосовно доводів апелянтів про відсутність підтвердження вини водія Комбайну зернозбирального CLAAS LEXION, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колегія суддів зазначає наступне. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №686/10520/15, від 08.05.2018 у справі №922/2026/17, від 21.09.2018 у справі №910/19960/15). Непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18). Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 у справі №914/607/23 зауважив, що встановлення в межах цивільно-правового спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, обставин спричинення пошкодження майна потерпілої сторони, а також наявності в діях особи, яка завдала відповідної шкоди, вини (умислу чи необережності), може оцінюватись господарським судом на загальних підставах. Як слідує з постанови Бережанського районного суду Тернопільської області провадження у справі №593/1558/22 від 03.02.2023, 15.12.2022 року о 19 годин 38 хвилин в с. Лози поліцейським СРПП ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Перепелюком В.І. відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 497024, а саме: про те, що 15.12.2022 року о 17 год. 30 хв. на земельній ділянці кадастровий номер 6120486700:01:001:0425 під час проведення с/г робіт зі збору кукурудзи відбулось зіткнення зернозбирального комбайна, водій якого під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та здійснив зіткнення із трактором, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським, як порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Також, у вказаній постанові суду відображені пояснення водія комбайна ОСОБА_1 , згідно яких останній під час здійснення маневру з рухання заднім ходом не пересвідчився в тому, що такий маневр буде безпечним, не побачив трактора який був позаду нього, в зв`язку з чим і відбулось зіткнення транспортних засобів. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зіткнення транспортних засобів відбулось з вини водія комбайна. Стосовно доводів апелянта (відповідача 2) про те, що Звіт № 77-D/11/41 не є належним доказом визначення вартості матеріального збитку, слід зазначити наступне. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке страховик (чи винна особа), зобов`язаний виплатити потерпілому. Так, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків. В матеріалах справи наявний Акт виконаних робіт від 22.05.2023 згідно якого вартість ремонтних робіт пошкодженого ТЗ склала 875017,76 грн. Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №911/482/17. Відтак, за висновком колегії суддів позивачем підтверджено належним чином розмір понесених витрат на відновлення пошкодженого ТЗ. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на відповідачів (апелянтів). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/7630/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників - відповідачів у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена: 05.03.2025 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді М.А. Барсук М.А. Руденко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»