Постанова 4856 № 560/13222/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/13222/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 05 березня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини через сімейні обставини або інші поважні; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини через сімейні обставини або інші поважні. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при звільненні позивача з військової служби відповідач протиправно не провів виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено: -визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний рік календарної вислуги, передбаченої абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". -зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний рік календарної вислуги, передбачену абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного. Судом першої інстанції встановлено, що за змістом витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) позивача, звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.05.2023 №452 у запас за підпунктом "г" пункту 3 (за сімейними обставинами) частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 26.05.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років позивача у Збройних Силах України становить: календарна - 13 років 03 місяці 03 дні, пільгова - 08 місяців 14 днів, загальна - 13 років 11 місяців 17 днів. Позивач не отримав одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно при звільненні позивача не виплатив останньому одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII, за кожний повний календарний рік служби. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 211-ХІІ від 20.12.1991 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Згідно з положеннями пункту 2 розділу ХХХVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260), jсобам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У постанові Верховного Суду від 24.11.2020 року у справі № 822/3008/17, суд вказав, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше». Зазначені висновки стосуються питань, пов`язаних з набуттям права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця з урахуванням вислуги років у пільговому обчислення, при цьому при визначенні розміру такої допомоги враховується календарна вислуга років. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду попередньої інстанції про те, що умова про наявність 10 і більше років вислуги у спірних правовідносинах дотримана, а відповідач протиправно при звільненні позивача не виплатив останньому одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII, за період календарної служби - 13 повних календарних років служби, відтак позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.