Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11164/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2025 р. Справа № 520/11164/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/11164/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСОЛАР - ХОЛОД" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСОЛАР - ХОЛОД" (далі позивач, ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, контролюючий орган, апелянт), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України), у якому позивач просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка прийняла рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.03.2023 №22594/36122387/2 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.01.2023, поданою ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" за датою фактичного подання - 13.02.2023. Харківський окружний адміністративний суд, рішенням від 08 грудня 2023 року, адміністративний позов ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" задовольнив частково. Вийшов за межі позовних вимог. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.02.2023 №8294191/36122387. Зобов`язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.01.2023, подану ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" датою фактичного подання - 13.02.2023. Позов у решті вимог - залишив без задоволення. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що За результатами розгляду наданих документів рішеннями відповідача підприємству відмовлено у реєстрації податкових накладних внаслідок ненадання платником податків копій документів, перелік яких зазначено у рішеннях, а саме: розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. А також, в додатковій інформації зазначено, що банківські виписки не завірені належним чином. Всупереч наведеному вказує, що позивачем по податковій накладній, стосовно якої виникли спірні правовідносини, не надано документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже, рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято відповідно до чинного законодавства Також вважає, що суд першої інстанції, зобов`язавши ДПС України зареєструвати податкові накладні втрутився у дискреційні повноваження податкового органу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. 27.01.2023 ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" виписало податкову накладну від 27.01.2023 №6 на загальну суму 285026,16 грн, у т.ч. ПДВ 47504,36 грн.. 13.02.2023. засобами телекомунікаційного зв`язку ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" подало податкову накладну № 6 від 27.01.2023 контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр). Спірна податкова накладна № 6 від 27.01.2023 була прийнята до Реєстру 13.02.2023 за №9022209401, але із зупиненням процедури реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, з підстав: обсяг постачання товару/послуги 4016, 5910, 8483, 9603 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D"=16.3478%, "Р"=24994.86. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як стверджує позивач, що також не заперечується контролюючим органом, з метою продовження процедури реєстрації заявник подав до контролюючого органу Повідомлення від 13.02.2023 №2 з поясненнями та додатковими документами щодо Спірної податкової накладної, а саме: Рахунок-фактура № И-00000004 від 24.01.2023 на ТОВ "Український сад", платіжне доручення № 3069 від 27.01.2023 від ТОВ "Український сад" на суму 285026,16 грн, контракт на постачання запчастин № 1/2023 від 31.01.2023 - Greefa, Трихт, Нідерланди, Додаток №1 до контракту 1/2023 (Специфікація товару), підтвердження замовлення поставки товару від фірми Greefa, Рахунок № СФ-00030 від 30.01.2023 від ТОВ "Тансел", платіжне доручення № 740 від 30.01.2023 на ТОВ "Тансел", Податкова накладна № 26 від 30.01.2023 від ТОВ "Тансел", видаткова накладна №РН-00025 від 31.01.2023 від ТОВ "Тансел". Підставою для складання спірної податкової накладної є подія постачання товару на загальну суму 285026,16 грн, у т.ч. ПДВ 47504,36 грн, за договором поставки від 24.01.2023 №1/23, укладеним з ТОВ «Український сад», з номенклатурою кодів УКТ ЗЕД 4016100090 (Диск гумовий), 5910000000 (Ремінь білий), 8483109590 (Вал з чашками), 9603500000 (Валик щітковий), 8308100000 (Застібка ременя) з постачанням від фірми Greefa та інші. Це твердження ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" узгоджується із відомостями договору поставки від 24.01.2023 №1/23, укладеним з ТОВ «Український сад», Рахунку-фактури № И-00000004 від 24.01.2023 на ТОВ "Український сад", платіжного доручення № 3069 від 27.01.2023 від ТОВ "Український сад" на суму 285026,16 грн, контрактом на постачання запчастин № 1/2023 від 31.01.2023 - Greefa, Трихт, Нідерланди, Додатку №1 до контракту 1/2023 ( Специфікація товару), Рахунку № СФ-00030 від 30.01.2023 від ТОВ "Тансел", платіжного доручення № 740 від 30.01.2023 на ТОВ "Тансел", Податкової накладної № 26 від 30.01.2023 від ТОВ "Тансел", видаткової накладної №РН-00025 від 31.01.2023 від ТОВ "Тансел". Так, в рамках здійснення господарської діяльності ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" (Постачальник) уклало договір поставки від 24.01.2023 №1/23 (далі - Договір) з ТОВ «Український сад» (Покупець) (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого Постачальник протягом терміну дії Договору зобов`язується постачати (передавати) у власність Покупцеві запчастини до сортувальної лінії згідно з його замовленням (далі по тексту - Товар), а Покупець зобов`язується приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах, визначених цим Договором. 24.01.2023 ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" виписано рахунок - фактуру № И-0000004 від 24.01.2023 на суму 285026,16 грн за запчастини до технологічного обладнання, за яким проведено оплату платіжним дорученням № 3069 від 27.01.2023 на суму 285026,16 грн та на суму попередньої оплати виписано податкову накладну № 6 від 27.01.2023 на суму 285026,16 грн (в т. ч. ПДВ 47504,36 грн). Товар для поставки ТОВ «Український сад» підприємство закуповує в Україні та за кордоном у Greefa, Трихт, Нідерланди на підставі Контракту №1/2023 від 31.01.2023 на суму 3768,80 Євро, за умовами якого поставка має бути здійснена на 10 неділі; оплата протягом 15 робочих днів з моменту отримання товару. Також, за твердженням заявника, імпортні запчастини від Greefa, які включені до Спірної податкової накладної, є специфічними, замовлені спеціально для ТОВ "Український сад", використовуються для ремонту лінії сортування яблук, вони не оплачені, за умовами контракту № 1/2023 від 31.01.2023 оплата буде проведена протягом 15 робочих днів з моменту отримання Товару на 10 (десятій ) неділі. ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" є єдиним представником Фірми Greefa на території України, що вказано на їх офіційному сайті https://www.greefa.com/dealer/npp-insolar/NРР Insolar-EN GREEFA. В Україні підприємство закуповує - Мастило промислове G. BESLUX CAPLEX М-2 АТОХ (картуш 400г), та оливу промислову BESLUX FLUOR LIQ SPRAY (спрей 520мл/260г), закуповує у ТОВ "ТАНСЕЛ", що підтверджується рахунком №СФ-00030 від 30.01.2023 на суму 2250,00 грн, платіжним дорученням № 740 від 30.01.2023, податковою накладною № 26 від 30.01.2023, накладною РН-00025 від 31.01.2023, перевізником є ТОВ "Нова пошта" відповідно до акту наданих послуг №НП-008772242 від 10.02.2023 та специфікації до нього. Інформація про наявні основні засоби, орендовані приміщення, підтверджується договором оренди нежитлового приміщення №1/21 від 11.03.2021 з актом прийому-передачі предмету оренди від 11.03.2021, додатковою угодою №2 від 30.12.2022 оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 112, картками рахунку

201. Відповідно до штатного розкладу на 2023 рік штат підприємства складає 20,1 одиниць. 03.04.2023 ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" отримано товар від Greefa, Трихт, Нідерланди згідно митної декларації за № 4176 (вн.) на суму 3768,80 Євро. Товар по CMR OLZ 3023612 від 02.04.2023 поставляється через митних брокерів ДП "Шенкер" до пункту м. Білогородка Київської обл., а далі Перевізником "Нова пошта" відправляється до ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" у м.Харків (квитанція про відправлення №20450690742107 від 05.04.2023). Запчастини оприбутковані на склад ТОВ "Інсолар-Холод" (картки рахунку 201) та поставлені Покупцю ТОВ "Український сад" по видатковій накладній №И-00000008 від 07.04.2023 за довіреністю від 06.04.2023 № 39 через водія Перевізник ТОВ "Нова пошта", що підтверджується квитанцією про відправлення №59000952042175 від 07.04.2023. Виписану заявником податкову накладну № 6 від 27.01.2023 на суму 285026,16 грн (в т. ч. ПДВ 47504,36 грн) направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в реєстрації якої відмовлено спірним рішенням. Відповідачами ані у ході вчинення волевиявлення з приводу реєстрації податкової накладної в Реєстрі, ані під час розгляду справи судом реальності та достовірності цих подій не спростовано, необґрунтованості твердження заявника шляхом подання відповідних доказів не доведено. 20.02.2023 рішенням ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія регіонального рівня) №8294191/36122387 у реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі було відмовлено. Фактичною підставою для відмови контролюючим органом обрані мотиви ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків - банківські документи не завірені належним чином. 24.02.2023 заявником подано скаргу на рішення №8294191/36122387 від 20.02.2023 до ДПС України (Комісії центрального рівня), рішенням якої від 06.03.2023 № 22594/36122387/2 скаргу заявника залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Реєстрі - без змін. Не погодившись з рішеннями податкового органу та ДПС України, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу не було жодних законних та обґрунтованих підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані ПК України. За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI об`єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Згідно з пп. 14.1.185. п. 14.1. статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин). Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій. До критеріїв ризиковості здійснення операцій пунктом 1 віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520). Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/. Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165. При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Також суд акцентує увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18. Виключний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної визначено пунктом 11 Порядку № 520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. З тексту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023 слідує, що підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних стала відповідність податкової накладної вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з відсутністю в таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 4016, 5910, 8483, 9603 як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару такого товару / послуги та обсягу його постачання. Як правильно встановлено судом першої інстанції, доказів на підтвердження інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі до суду не надали. Надаючи оцінку підставі зупинення реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023, суд враховує, що згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, а згідно з пунктом 12 цього ж Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). Оскільки подання до органу ДПС таблиці даних платника податку на додану вартість є правом, а не обов`язком платника податку, а матеріали справи не містять відомостей про подання позивачем таблиці із зазначенням коду УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 4016, 5910, 8483, 9603, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023. Також в ході судового розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з оскаржуваними рішеннями визначені такі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023 ненадання «розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено, що банківські виписки не завірені належним чином.». Надаючи оцінку такій підставі для відмови у реєстрації податкової накладної № 6 від 27.01.2023, колегія суддів зазначає. Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Аналіз приписів пункту 201.7 статті 201 та пункту 187.1 статті 187 ПК України свідчить, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань за правилом "першої події": на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Так, позивач у письмових поясненнях податковому органу сформував відповідну інформацію та подав відповідні документи, які підтверджують правомірність складання податкової накладної № 6 від 27.01.2023, які були ретельно досліджені судом першої інстанції та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду апеляційної інстанції. При цьому відмова у реєстрації податкової накладної з підстав неподання платіжних «розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків» є безпідставною оскільки в графі «додаткова інформація» зазначено, що банківські виписки не завірені належним чином», тобто вказані взаємовиключні причини відмови у реєстрації спірної податкової накладної. Разом з цим, колегія суддів, дослідивши зміст наданих позивачем до податкового органу виписок з банку не вбачає жодних їх невідповідності вимогам чинного законодавства, при цьому податковий орган не вказує жодного нормативного обґрунтування власної позиції, яке б обґрунтовувало безпідставне твердження податкового органу про надання позивачем «банківських виписок не завірених належним чином». При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом лише під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагентів, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій. Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області від 20.02.2023 №8294191/36122387 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 27.01.2023. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 ПК України, положення Постанови КМУ № 1165, Порядку № 520 колегія суддів вважає помилковими з огляду на правомірність оскаржуваного судового рішення. Доводи податкового органу про те, що товариством не надано первинних документів, необхідних для реєстрацій спірних податкових накладних, визначених у п. 5 Порядку №520, для підтвердження відсутності/наявності ризику за поданими податковими накладними колегія суддів відхиляє та зазначає, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної податковим органом не зазначено конкретного переліку необхідних документів, натомість ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" подано необхідну кількість документів, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у тому числі про відсутність яких безпідставно стверджує апелянт. Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію ТОВ "ІНСОЛАР - ХОЛОД" податкову накладну № 6 від 27.01.2023 датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає таке. Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)). Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.01.2023 датою її подання на реєстрацію. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року по справі №520/11164/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін