Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/16113/24

Справа № 344/16113/24 Провадження № 33/4808/185/25 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Андрусів Л. М. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Оскарженою постановою судді суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено за таких обставин. 29 серпня 2024 року о 02 год. 30 хв. по вул. Тисменецька, 249Б в м. Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу номер 520 від 29.08.2024 року. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом зобов`язанням. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, та провадження по справі закрити. Вважає, що оскаржена постанова судді прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Пояснює, що 29 серпня 2024 року о 02 год. 30 хв. по вул. Тисменецька, 249 Б в м. Івано-Франківську він сидів за кермом у припаркованому автомобілі біля блок-посту. В цей час під?їхали працівники поліції та попросили надати документи на автомобіль, при цьому вони не вказали на будь-яке порушення ПДР. Далі працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп?яніння, не зазначивши на підставі яких ознак вони вважають, що він перебував в стані сп?яніння. ОСОБА_1 вказав, що в стані сп?яніння не перебуває, однак, на його пояснення не реагували та запропонували пройти огляд на стан сп?яніння за допомогою приладу Драгер, він погодився, однак із показами даного приладу був не згідний та погодився провести огляд у медичному закладі. В медичному закладі було запропоновано той самий прилад Драгер для проходження огляду, ОСОБА_1 вказав бажає здати відповідні аналізи на стан сп?яніння, тоді лікар надав йому контейнер для здачі сечі через декілька хвилин коли він повернувся лікар сказав, що підготує висновок, в якому все опише. Після цього, поліцейські склали відносно нього протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, оформлений з недотриманням вимог Інструкції, оскільки не вказано, на підставі, яких ознак в особи виявлено стан сп`яніння (п.п. 12,12, розділ ІІІ Інструкції), не вказано ступінь сп`яніння проміль алкоголю (п. 7, розділ ІІ Інструкції). Зазначає, що матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки його транспортного засобу, а також згідно змісту відеозапису вбачається, що працівник не пояснив йому причини зупинки, таким чином зупинка була незаконною. Вказує, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду. ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2024 року серії ЕПР1 №119329 (а.с. 1); зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №119329 (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП ПОК ЦПЗ ІФ ОР (а.с. 5) висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 29 серпня 2025 року (а.с. 7); даними з відеозаписів, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9) та іншими. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню та мають значення при прийнятті рішення по справі, є належними та допустимими. Відповідно відсутні сумніви у їх достовірності та істинності. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2024 року серії ЕПР1 №119329 (а.с. 1) 29 серпня 2024 року о 02 год. 30 хв. в м. Івано-Франківськ, вул. Тисменецька, 249Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №250 від 28.08.2024 р. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом зобов`язання. Цим порушив вимоги п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Бойком Н.І., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . У протоколі відносно ОСОБА_1 чітко сформульовано суть порушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги щодо змісту протоколу не містять приписів про необхідність внесення в нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, що долучений до нього як доказ. За змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП ПОК ЦПЗ ІФ ОР (а.с. 5), водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичний заклад. Як вбачається з висновку №520 КНП «Прикарпатський обласний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» від 29 серпня 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 7) ОСОБА_1 на час огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вказаний висновок складений працівником закладу охорони здоров`я - лікарем, із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, є логічним та послідовним, підписаний лікарем та завірений печаткою. Висновок огляду є категоричним та не допускає будь-якого іншого тлумачення. Необхідно зазначити, що лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку. При цьому, відомості про результат тесту в проміле не зазначаються в такому висновку, вони зазначаються в акті медичного огляду. Вважаю, що лікарями дотримано вимог Інструкції в частині проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів. Апеляційним судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9), на яких безсторонньо зафіксовані деякі обставини події: як транспортний засіб марки «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_1 перебував перед дорожнім знаком 3.41 «Контроль» (Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо), відповідно автомобіль знаходиться на блокпості та на дорозі. Відповідно до запису, поліцейські перевіряють документи, водій знаходиться за кермом. Поліцейський, що спілкувався попередньо з водієм, повідомила, що в ОСОБА_1 вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння; як останньому, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. Результат виявився позитивний 1,91 % проміле. З результатом був не згідний, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Також, водій вказує, що випив не повну пляшку пива, і не розуміє, чому результат становить 1,91 % проміле (запис 02:26:25). Після цього водій разом з працівниками поліції відправилися у медичний заклад. У результаті медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння було складено висновок, відповідно до якого, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. У результаті огляду на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, є послідовними. Апелянт не заперечував, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в той період, коли мала місце подія. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, в частині дотримання порядку застосування відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі. Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції його не зупиняли саме під час керування автомобілем, останній транспортним засобом не керував, відтак не є водієм згідно з ст. 130 КУпАП, не є слушними, оскільки причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Порядок проведення огляду на стан сп`яніннявизначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Згідно із пунктом 12 Розділу ІІ вказаної вище Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Вважаю, що суддя суду першої інстанції належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Докази в матеріалах справи в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, та підлягають доказуванню. Відомості з відеозаписів у сукупності з даними матеріалами справи беззаперечно підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а висновок №520 КНП «Прикарпатський обласний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» від 29 серпня 2024 року - факт проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я та перебування у стані алкогольного сп`яніння. Також голослівним є посилання на відсутність в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки він є підтвердженням проведеного поліцейським огляду водія на місці зупинки транспортного засобу та його результатів. Відносно відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я необхідно зазначити, що вирішення питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських, а також ця обставина не впливає на висновок про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. За таких обставин, доходжу висновку про доведеність поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.п. 2.9.а) Правил дорожнього руху. Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло