Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/2708/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/550/25 Справа № 932/2708/23 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Никифоряка Л.П., суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В., за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О., Учасники справи: позивач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідач: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2024року, головуючий у суді першої інстанції Куцевол В.В., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У березні 2023року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулося в суд з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому виклав вимоги про визнання протиправним та скасування акту № 21 форми Н-1/П від 22 вересня 2022року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 серпня 2022року о 14-00 годині на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з підривником (підземним) дільниці № 22 (заряджання глибоких свердловин та видача вибухових матеріалів) ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 , затверджений 30 вересня 2022року в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Брізецькою В.О.; також просив визнати нещасний випадок, що стався 15 серпня 2022року о 14-00 годині на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з підривником (підземним) дільниці № 22 (заряджання глибоких свердловин та видача вибухових матеріалів) ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ОСОБА_4 таким, що не пов`язаний з виробництвом. Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 станом на 15 серпня 2022року працював підривником (підземним) дільниці № 22 (заряджання глибоких свердловин та видача вибухових матеріалів) ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з яким 15 серпня 2022року трапився нещасний випадок, за результатами розслідування якого складено акт № 21 форми Н-1/П від 22 вересня 2022року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Позивач вважав, що при здійсненні розслідування нещасного випадку спеціальна комісія не в повному обсязі оцінила обставин погіршення здоров`я ОСОБА_4 та не врахувала, що захворювання працівника носило хронічний характер, а отже впливу шкідливих виробничих факторів на наявність, розвиток та загострення захворювання не було, останній вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2024року у задоволенні позовних вимог ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 05 серпня 2024року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклало вимогу про скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що документація щодо визначення діагнозу, що призвело до смерті ОСОБА_4 є суперечливою, а причини смерті потерпілого достеменно не встановлені. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 серпня 2024року витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу; та 16 січня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2024року. 06 лютого 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 10?? год 04 березня 2025року. Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в Електронному суді. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами З копії акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 серпня 2022року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», складеного комісією утвореною наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 18 серпня 2022року № 589/ДН та затвердженого в.о. начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Брізецькою М.С. 30 вересня 2022року, вбачається, що погіршення стану здоров`я підривника (підземного) дільниці № 22 (заряджання глибоких свердловин та видачі вибухових матеріалів) ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 , що сталося 15 серпня 2022року, визнано таким, що пов`язане з виробництвом (одноголосним рішенням). Також зазначено, в розділі «вид події та причини настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори», вид події погіршення стану здоров`я; причини психофізіологічні: основна незадовільний стан здоров`я, супутні відсутні; шкідливий або небезпечний фактор відсутні; устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії відсутні. Згідно листа головного лікаря медичного центру ПП «СТІЛ СЕРВІС» Гардань Н. Від 26 серпня 2022року за № 460-ДП, ОСОБА_4 за результатами заключного акту № 89 від 08 жовтня 2021року щодо періодичного медичного огляду, придатний до роботи підривником (підземним). У листі завідувача Криворізьким районним відділом КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» Рубанова А. Від 20 вересня 2022року за № 538, надано витяг з висновку експерта судово-медичної експертизи № 1881 від 17 серпня 2022року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 є хвороба серця, яка ускладнилася серцево-судиною недостатністю. Згідно МКХ код основної причини смерті 122.1. Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть № 1881 від 17 серпня 2022року складеного КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , смерть настала у стаціонарі МКЛ № 2 внаслідок захворювання. Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті: гостра недостатність кровообігу. Гострий транслеуральний інфаркт нижньої стінки міокарда (121.1).

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом, визначених у пункті 53 Порядку № 337, спеціальна комісія під час розслідування не встановила. Суд вважав, що розслідування нещасного випадку із ОСОБА_4 здійснене комісією у відповідності до положень Порядку №

337. Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при постановленні ухвали додержані норми матеріального і процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Згідно пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті. Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці. Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку (пункт 29 Порядку). Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком №

337. Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним. Відповідно до пункту 3 Порядку № 337 нещасний випадок обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо; медичний висновок висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу. Відповідно до підпункту 6 пункту 52 Порядку № 337 обставиною, згідно з якою нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнається пов`язаним з виробництвом, є раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком. Згідно підпункту 7 пункту 52 Порядку № 337…раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. Як вірно було встановлено судом, з чим погоджується колегія суддів, що підтвердження медичним висновком впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу вимагається у разі раптового погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку, і про це чітко зазначено у підпункті 7 пункту 52 Порядку №

337. Тож, у зв`язку з вищевикладеним апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що встановлення зв`язку (або його відсутність ) погіршення стану здоров`я працівника з спливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу потерпілим, має бути підтверджено медичним висновком, поняття якого визначено у пункті 3 Порядку №

337. Позивачем не ставився під сумнів висновок експерта судово-медичної експертизи № 1881 від 17 серпня 2022року, який було досліджено комісією при складанні оскаржуваного акту та посилання на який міститься у листі завідувача Криворізьким районним відділом КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» Рубанова А. від 20 вересня 2022року за № 538 щодо причини смерті ОСОБА_4 , клопотання про його витребування не заявлялось. Матеріалами справи підтверджено, що смерть ОСОБА_4 стала наслідком раптового погіршення стану здоров`я на робочому місці передумовою чого є гостра недостатність кровообігу, що в свою чергу свідчить про віднесення такого до пункту 52 Порядку. Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції що, обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом, визначених у пункті 53 Порядку № 337, спеціальна комісія під час розслідування не встановила. Таким чином, апеляційний суд наголошує, що комісія із спеціального розслідування мала належні підстави та повноваження зробити висновок, що випадок погіршення стану здоров`я зі смертельним наслідком ОСОБА_4 є таким, що пов`язаний з виробництвом, а тому відсутні правові підстави для скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П зі смертельним наслідком, що стався 15 серпня 2022 року об 14:00 год. із ОСОБА_4 , який затверджений 30 вересня 2022 року в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Порушень нормативно-правових актів при встановленні цього факту та складанні акту спеціального розслідування у діях комісії не встановлено, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для скасування акту. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тягар доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, на підставі наданих сторонами належних доказів, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року, пункт 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги За таких умов, суд апеляційної інстанції вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2024року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 березня 2025року. Судді: